Рішення № 73566387, 19.04.2018, Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/460/18

п/с 2/164/305/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року ОСОБА_1.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Токарської І.С.,

при секретарі Панасюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Маневицького району Волинської області, Маневицької районної державної адміністрації Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, мотивуючи заяву тим, що 15 березня 2006 року помер його батько ОСОБА_4 по смерті якого залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Красноволя Маневицького району Волинської області, по вул. Мікрорайон Сонячний, 4; земельна частка (пай), розміром 1,50 в умовних кадастрових гектарах; земельна ділянка, розміром 0,25 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельна ділянка, розміром 0,60 га, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства. Ще за життя, 19 грудня 2002 року ОСОБА_4 посвідчив заповіт на ім’я ОСОБА_2, який прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори відповідної заяви, однак у зв’язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів про право власності на вказане спадкове майно, йому було відмовлено в нотаріальному оформленні спадкових прав, тому просив суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на вказане спадкове майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_5, кожен зокрема, не з’явилися, однак подали до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада Маневицького району Волинської області та Маневицька районна державна адміністрація Волинської області своїх представників для участі в розгляді справи не направили, проте подали до суду заяви з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника, позов визнають, щодо його задоволення не заперечують.

Дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1233 ЦК України встановлено, що заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235, ч. 1 ст. 1236 цього ж Кодексу заповідач може призначати своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати в майбутньому.

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що 15 березня 2006 року помер батько позивача ОСОБА_4, однак ще за життя 19 грудня 2002 року посвідчив заповіт, яким все належно йому майно, в тому числі жилий будинок, надвірні споруди, приватизовану земельну ділянку 0,85 га, сертифікат на право на земельну частку (пай), майновий пай заповів ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7, 11).

Із витягу з погосподарської книги № 1 за 2016-2020 роки та довідки ОСОБА_3 сільської ради Маневицького району № 621 від 20 лютого 2018 року вбачається, що власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по вул. Мікрорайон Сонячний, 4, в с. Красноволя Маневицького району Волинської області є ОСОБА_4, який був зареєстрований та проживав за вищевказаною адресою разом із сином ОСОБА_2, невісткою ОСОБА_6 та внуком ОСОБА_7 Заповіт посвідчений в ОСОБА_3 сільській раді Маневицького району Волинської області 19 грудня 2002 року № 122 на ім’я ОСОБА_2 не змінений та не скасований (а.с. 9-10).

Згідно витягу з рішення ОСОБА_3 сільської ради Маневицького району Волинської області № 16/22 від 25 січня 1994 року, ОСОБА_4 передано у безоплатну приватну власність земельну ділянку розміром 0,25 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку, розміром 0,60 га, для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 12).

Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0201032 від 20 березня 1997 року підтверджується право власності ОСОБА_4 на земельну частку (пай) розміром 1,63 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Суворова (а.с. 13).

Із повідомлення відділу у Маневицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 1 березня 2018 року вбачається, що грошова оцінка земельної ділянки частки (пай) по колишньому КСП ім. Суворова, яка належала ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0201032 становить (з врахуванням коефіцієнтів індексації станом на 1 січня 2018 року) 17351,25 гривень, розмір земельної ділянки (паю), відповідно до розпорядження Маневицької РДА № 148 від 17 квітня 2009 року по КСП ім. Суворова становить 1,50 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 14).

Відповіддю на усне звернення від 20 березня 2018 року державним нотаріусом Маневицької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця та які підтверджують право власності на спадкове майно (а.с. 15).

Відповідно до повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області № 377/1-16 від 19 квітня 2018 року, після смерті ОСОБА_4, який помер 15 березня 2006 року, спадкова справа не заводилась (а.с. 33).

Згідно висновку Маневицького архітектурно – планувального підприємства 26 лютого 2018 року житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в с. Красноволя Маневицького району Волинської області по вул. Мікрорайон Сонячний, 4, відповідають діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам (а.с. 22).

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину в встановлений законом строк та спосіб, суд приходить висновку про доцільність визнання за ним права власності на вказане спадкове майно.

На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1233, 1235, 1236, 1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 259, 263-265 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

будинковолодіння, яке складається з житлового будинку № 4 з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по вулиці Мікрорайон Сонячний, в селі Красноволя Маневицького району Волинської області;

земельну частку (пай), розміром 1,50 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну ділянку частку (пай) серії ВЛ № 0201032 від 20 березня 1997 року;

земельну ділянку, розміром 0,25 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, згідно ОСОБА_7 з рішення ОСОБА_3 сільської ради Маневицького району Волинської області від 25 січня 1994 року № 16/22;

земельну ділянку, розміром 0,60 га, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства згідно ОСОБА_7 з рішення ОСОБА_3 сільської ради Маневицького району Волинської області від 25 січня 1994 року № 16/22, як на спадкове майно по смерті ОСОБА_4.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Маневицького районного суду І.С. Токарська