Рішення № 73566002, 15.03.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Пр. № 2-а/155/13/18

Справа № 155/801/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого судді Шмідта С.А.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

з участю: позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про зобов’язання призначити пенсію на пільгових умовах. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 10 травня 1978 року по 04 листопада 1979 року він працював в колгоспі “Батьківщина” с.Бужани Горохівського району Волинської області на посаді тракториста. В період з 02 січня 1982 року по 31 березня 2001 року позивач також працював на посаді тракториста у вищевказаному господарстві, яке 02 лютого 1996 року реорганізоване в Селянську спілку “Батьківщина”, а з 24 лютого 2000 року - в СВК “Батьківщина”. В період з 06 квітня 2001 року по 15 березня 2003 року позивач працював в ТзОВ Агрофірма “Батьківщина” с.Бужани Горохівського району на посаді тракториста-машиніста. Позивач вважає, що він працював більше двадцяти років трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, при цьому загальний стаж його роботи становить більше тридцяти років, а тому на даний час він має право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом “в” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Однак у призначенні зазначеної пенсії Локачинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області позивачу відмовило у зв’язку з непідтвердженістю пільгового стажу. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, просить скасувати рішення відповідача від 31 березня 2017 року № 20/900 в частині про відмову у зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року та з 01 січня 2002 року по 15 березня 2003 року на посаді тракториста, зобов’язати відповідача призначити йому пільгову пенсію з 17 січня 2017 року, а також стягнути з відповідача у його користь судовий збір.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2017 року до участі у справі було залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області як другого відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов підтримали повністю, ствердили факти, наведені в позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити. Крім того, під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині скасування рішення від 31 березня 2017 року № 20/900, зазначивши, що воно було винесено Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

В судовому засіданні представники відповідачів - Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області ОСОБА_4 та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області ОСОБА_5 позову не визнали, про що подали суду відзив, та пояснили, що комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлено, що трудова книжка колгоспника у позивача відсутня, натомість наявний лише вкладиш, який без наявності трудової книжки є недійсним. Крім того, в уточнюючих довідках не вказано посаду, яку займав позивач у 2000, 2002 та 2003 роках. За період роботи позивача у 2002 році у вищевказаних довідках зазначено дуже малу кількість відпрацьованих позивачем днів, а у 2003 році відпрацьованих позивачем днів не зазначено взагалі. Тому комісією прийнято рішення про зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 01 січня 1985 року по 31 грудня 1997 року, з 01 січня 1999 року по 31 грудня 1999 календарно, з 02 січня 1982 року по 31 грудня 1984, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2001 року за фактичною тривалістю. В той же час комісія вирішила відмовити позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періодів його роботи з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 01 січня 2002 року по 15 березня 2003 року у зв’язку із відсутністю підтвердження факту роботи трактористом. Оскільки загальний стаж роботи позивача становить 27 років 08 місяців 4 дні при необхідному 26 років, а пільговий стаж на посаді тракториста–машиніста – 19 років при необхідному 20 років, тому, на думку представників відповідачів, підстав для задоволення позову немає.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідачів, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.“в” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (в редакції чинній на момент звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18 наведеного Порядку).

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз’яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. За змістом вказаного листа до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Як встановлено п.43 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Так, загальний стаж роботи позивача, який становить 27 років 08 місяці 04 дні, сторонами не оспорюється.

Із трудової книжки серії АХ № 818516, заведеної на ім’я ОСОБА_2 (а.с.8-15), вбачається, що позивач з 10 травня 1978 року до 04 листопада 1979 року працював у колгоспі “Батьківщина” на посаді тракториста, з 04 листопада 1979 року по 26 листопада 1981 року проходив військову службу, з 02 січня 1982 року прийнятий в колгосп “Батьківщина” трактористом, де працював по 31 березня 2001 року. 02 лютого 1996 року колгосп “Батьківщина” був перейменований в Селянську спілку “Батьківщина”, а з 24 лютого 2000 року - в СВК “Батьківщина”. Із 06 квітня 2001 року по 15 березня 2003 року позивач працював трактористом в АФ “Батьківщина”.

Архівною довідкою № 434/01-27, виданою 14 листопада 2016 року трудовим архівом Горохівського району Волинської області (а.с.16), стверджується, що по книгах обліку трудового стажу за 1974-2003 роки та книгах розрахунків по оплаті праці за 1987-1991 роки Агрофірми “Батьківщина” с.Бужани Горохівського району проходить ОСОБА_2, однак за період його роботи у 1974-1981 роках та 2000-2003 роках не вказано займаної посади позивача, а за період роботи у 1974-1989 роках, 2000 та 2003 роках не записано відпрацьований позивачем встановлений мінімум.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів пенсійної справи позивача, а саме архівної довідки № 5/01-27, виданої 28 листопада 2016 року трудовим архівом Горохівського району Волинської області, по книзі обліку трудового стажу агрофірми “Батьківщина” с.Бужани Горохівського району за 1978-2003 роки та книгах розрахунків по оплаті праці за 1978-2003 роки проходить ОСОБА_2. У книзі обліку трудового стажу за 1978-1989, 2000 роки не вказано встановленого мінімуму. У книгах за 1978-1980, 2000, 2002-2003 роки не записано займану позивачем посаду. Крім того, за період роботи позивача у 2001-2003 роках останнім не відпрацьовано встановленого мінімуму трудоднів (а.с.99-103).

Рішенням № 20/900 від 31 березня 2017 року про результати розгляду заяви ОСОБА_2 стверджується, що комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу не було зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.“в” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, періоди його роботи з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2000 року та з 01 січня 2002 року по 15 березня 2003 року (а.с.19).

Із копії паспорта серії АС № 019761, виданого 18 березня 1996 року Горохівським РВ УМВС України у Волинській області (а.с.5-7), вбачається, що позивач народився 29 жовтня 1961 року в с.Бужани Горохівського району Волинської області.

З листа заступника начальника Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області № 1577/02-47 від 21 квітня 2017 року (а.с.13-14) вбачається, що позивач 17 січня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, однак йому було відмовлено у призначенні такої пенсії у зв’язку з непідтвердженістю пільгового стажу.

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_2 досягнув 55-річного віку, має загальний стаж роботи більше 26 років, працював трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

В той же час ні показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ні дослідженими письмовими доказами не підтверджено доводів позивача про те, що він у період його роботи у 2000-2003 роках, працюючи на посаді тракториста-машиніста, виконував встановлений мінімум трудоднів.

Таким чином, оскільки встановлені судом вищевказані періоди роботи позивача на посаді тракториста у своїй сукупності не становлять 20-и років, необхідних для призначення йому пільгової пенсії відповідно до пункту “в” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд приходить до висновку, що у задоволенні вищевказаного позову позивачу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250 КАС України, КАС України, п.“в” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Локачинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду Львівської області через Горохівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного тексту рішення 25 березня 2018 року.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_8