Постанова № 73565043, 18.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 295/11369/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"18" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Полоневич Т.Ю.,

представника третьої особи:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від "17" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Перекупка І.Г. в м.Житомир, відомості про час ухвалення судового рішення та дату складання повного тексту рішення відсутні) у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирської міської ради, Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпіджі" про скасування заходів забезпечення адміністративного позову , -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №48 від 28.12.2015 року щодо затвердження детального плану території розміщення об'єктів громадського призначення та об'єктів обслуговування транспорту по вулиці Ватутіна, 29 в м. Житомирі; визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 175 від 16.03.2016 року про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки за адресою м. Житомир, вул. Ватутіна, 29 щодо відведення земельної ділянки для реалізації на торгах; визнання незаконним та скасування наказу №52/17 від 08.08.2017 року Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради яким затверджено ТОВ «ЮПІДЖІ» містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва. Крім того, просив забезпечити докази по справі, а саме витребувати у Житомирській міській раді завірені копії документів.

09.10.2017р. позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони на проведення будь-яких підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності,29 та проектувальних робіт щодо розміщення АЗС на земельній ділянці за зазначеною адресою.

Обґрунтовуючи подане клопотання, ОСОБА_3 покликається на те, що є очевидна небезпека заподіяння шкоди його конституційним правам, передбаченим ст.ст.27,50 Конституцій України, яка полягає у тому, що забудовники почали проводити підготовчі роботи та вирізали на ділянці зелені насадження, які росли близько 30 років, захищаючи будинки від шкідливих викидів автомобільних газів, почали обгороджувати територію. Існує пряма небезпека проведення робіт з будівництва автозаправного комплексу, наслідки якого усунути буде складно , а може і неможливо.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2017 року заяву задоволено та накладено заборону на проведення будь-яких підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності,29 та проектувальних робіт щодо розміщення АЗС на земельній ділянці за вказаною адресою.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.11.2017р. скасовано заходи забезпечення , які накладені ухвалою суду від 23.10.2017р.

Не погодившись з ухвалою суду про скасування заходів забезпечення позову, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17.11.2017 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 3 ст.3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.117 КАС України (у редакції чинній на момент вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (ч.2 ст.117 КАС України).

Приписами ч.3 ст.117 КАС України (у редакції чинній на момент вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову) визначено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч.4 ст. 117 КАС України).

Таким чином, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, що, згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Таким чином, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким скасовано задоволенні раніше заходи забезпечення позову, колегія суддів вважає за необхідне дослідити наступне.

Предметом спору даної справи, як вже зазначалось вище, є

- визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №48 від 28.12.2015 року щодо затвердження детального плану території розміщення об'єктів громадського призначення та об'єктів обслуговування транспорту по вулиці Ватутіна, 29 в м. Житомирі;

- визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 175 від 16.03.2016 року про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки за адресою м. Житомир, вул. Ватутіна, 29 щодо відведення земельної ділянки для реалізації на торгах;

- визнання незаконним та скасування наказу №52/17 від 08.08.2017 року Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, яким затверджено ТОВ «ЮПІДЖІ» містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва.

Відповідачами даної справи є Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради та Житомирська міська рада.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_3 просив суд накласти заборону на проведення третьою особою будь-яких підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, а також проектувальних робіт щодо розміщення АЗС на земельній ділянці за цією ж адресою.

Як вже зазначалось, необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, передбаченим ст.ст.27,50 Конституцій України, яка полягає у тому, що забудовники вже почали проводити підготовчі роботи та вирізали на ділянці зелені насадження, які росли близько 30 років, захищаючи будинки від шкідливих викидів автомобільних газів, почали обгороджувати територію. Існує пряма небезпека проведення робіт з будівництва автозаправного комплексу, наслідки якого усунути буде складно , а може і неможливо. Захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також очевидними є ознаки протиправності дій відповідачів.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, дії, про заборону яких просить позивач (будівництво автозаправної станції з розміщенням газоправного комплексу), вчиняються саме третьою особою (ТОВ "ЮПІДЖІ"), а не відповідачем.

Крім того судова колегія зазначає, що задоволення клопотання позивача про забезпечення позову у спосіб, про який він зазначає, є неспівмірним заявленими позовним вимогам. В даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Судова колегія вважає, що захід забезпечення позову, який скасовано судом першої інстанції, у даному випадку, не відповідає предмету адміністративного позову.

З огляду на спірні правовідносини та обставини справи, клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони третій особі вчиняти дії, на думку колегії суддів, не відповідає приписам ст.117 КАС України та не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 17.11.2017р. та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від "17" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "23" квітня 2018 р.