Постанова № 73564882, 19.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1123/16 Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя Майстер П.М.) у справі №822/1123/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Хмельницькому, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року;

- зобов'язати ДПІ у м. Хмельницькому підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на протиправну бездіяльність ДПІ у м.Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, яка полягала у ненаправленні до Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому висновку за березень 2016 року із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яке було заявлено ТОВ "Хмельницькі барви" в сумі 542438 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року позовні вимоги ТОВ "Хмельницькі барви" задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" за березень 2016 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" за березень 2016 року. Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" (код ЄДРПОУ 39618016) судовий збір у розмірі 2756,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року рішення окружного суду від 30.06.2016 року залишено в силі.

В подальшому в результаті часткового задоволення касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.09.2017 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 року по даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що для правильного вирішення спору суду необхідно з'ясувати наслідки проведення досудового розслідування слідчим управлінням ГУ ДФС у Хмельницькій області по кримінальному провадженню за № 32016240000000024 від 05.07.2016 року, яке відкрито за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України та під час якого встановлено, що засновник та директор ТОВ “Хмельницькі барви” ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленими особами, в лютому 2015 року, вчинив фіктивне підприємництво, з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" за березень 2016 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" за березень 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на факт відсутності належної правової оцінки судом першої інстанції процедури та порядку проведення камеральної перевірки позивача, а також наслідків, які виникли за результатами проведення останньої. Також, скаржник зазначає про наявність суперечностей між нормами Податкового кодексу України, що наведені в описовій частині оскаржуваної постанови, та висновками окружного суду.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке з огляду на поважність підстав для поновлення вказаного процесуального строку, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року задоволено.

Позивач, скориставшись правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу, доводи останньої заперечував та просив залишити її без задоволення.

Зокрема, обгрунтовуючи безпідставність вимог апеляційної скарги, позивач посилаючись на положення імперативного припису абз. 3 п. 200.10 ст. 200 ПК України, зазначив, що сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, що в даному випадку є 21 травня 2016 року, а сам факт наявності порушеного кримінального провадження не є підставою для обмеження прав платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнав, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного перегляду даної справи, ТОВ "Хмельницькі барви" заявило бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 542438,00 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за березень 2016 року.

20.05.2016 року відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Хмельницькі барви" за наслідками якої складено Акт № 1200/12-02/39618016 від 20.05.2016 року.

В подальшому, відповідач, не винісши податкових повідомлень-рішень на підставі висновків, викладених в Акті перевірки, станом 27.05.2016 року, не здійснив направлення до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції погодився з доводами ТОВ "Хмельницькі барви" та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що податковим органом не був виконаний обов'язок передбачений ПК України чим, в свою чергу, були порушені права позивача.

Судова колегія, надаючи правову оцінку виниклим між сторонами правовідносинами, зазначає наступне.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В силу п. 200.12. ст. 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.21 ст.200 ПК України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 цієї статті критеріям контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності направити платнику податку рішення про таку невідповідність та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного рішення, вважається, що такий платник відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем, у строки визначені ПК України, жодних податкових повідомлень-рішень або рішень про невідповідність вимогам пунктом 200.19 ст. 200 ПК України на адресу позивача не надсилались. Відповідні ж висновки із зазначенням суми податку на додану вартість за березень 2016 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, також не надсилались.

В призмі питання, що розглядається також слід звернути увагу на положення п. 200.13. ст. 200 ПК України, якими визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Окрім того, судова колегія звертає увагу і на положення п.58.1. ст.58 ПК України, яким закріплено обов'язок контролюючого органу надіслати (вручити) платнику податків податкове повідомлення-рішення, в разі якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

В даному випадку, слід зазначити, що за наявності підстав та для цілей з'ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж передбачено п.п. 75.1.1 ПК України, у встановлених Податковим кодексом України випадках (зокрема визначених у п. 78.1 ст. 78 ПК України), проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що у свою чергу надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження податковому органові.

На разі ж, судова колегія не вбачає підстав розглядати факт надіслання відповідачем на адресу позивача ОСОБА_5 камеральної перевірки №1200/12-02/39618016 від 20.05.2016 року, та відповідне подання Товариством власних заперечень стосовно підставності висновків податкового органу викладених у ньому, як докази дотримання податковим органом процедури та порядку проведення камеральної перевірки позивача.

На переконання судової колегії висновки Акту камеральної перевірки є фактично відображенням дій працівників податкових органів, і лише факт його складання без відповідного направлення податкових повідомлень-рішень платнику податків не породжують відповідних правових наслідків для останнього, та не може бути підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування чи слугувати доказом неузгодженості останнього.

Тобто в даному випадку, саме податковим органом допущено порушення норм податкового законодавства, якими чітко визначена процедура проведення камеральної перевірки платника податків.

Щодо тверджень відповідача стосовно неврахування судом першої інстанції відомостей отриманих під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 32016240000000024 від 05.07.2016 року, яке відкрито за фактом вчинення кримінального правопорушення засновником та директором ТОВ “Хмельницькі барви” ОСОБА_4, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

У п.10 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначалось, що притягнення як обвинуваченого не є остаточним висновком слідчого про винуватість обвинуваченого - остаточний обвинувальний висновок він робить після закінчення досудового слідства (стаття 223 ПК України). Переконання слідчого і прокурора у вчиненні особою злочину не означає доведення її винуватості, яка відповідно до конституційно закріпленого принципу презумпції невинуватості особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду (стаття 62 Конституції України). Зібрані досудовим слідством докази винуватості особи перевіряються і оцінюються судом під час розгляду справи по суті, за результатами яких суд постановляє виправдувальний або обвинувальний вирок, визнаючи особу відповідно невинуватою або винуватою у вчиненні злочину.

Як встановлено з матеріалів справи у кримінальному провадженні №32016240000000024 підозрювані особи у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, не визначені, факт вчинення засновником та директором ТОВ “Хмельницькі барви” ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не доведений. Остаточне рішення по кримінальному провадженню № 32016240000000024 на час розгляду справи судом першої інстанції не прийняте, доказів його наявності на час апеляційного провадження у даній справі апелянтом також не надано.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що сама лише наявність порушеного кримінального провадження не підтверджує вчинення службовими особами позивача, в тому числі засновником та директором ТОВ “Хмельницькі барви” ОСОБА_4, вказаного вище кримінального правопорушення.

Таким чином, твердження про фіктивне створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України, що може призвести до безпідставного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, не знайшли свого підтвердження а ні в суді першої інстанції, і ні під час апеляційного перегляду даної справи.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8