Постанова № 73563851, 18.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4721/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чернишук К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року (головуючий І інстанції: Горошкова О.О., дата складання повного тексту 14.02.2018 р.) по справі № 820/4721/17 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ФОП ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила суд: визнати протиправними дії відповідача по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2016 року;

скасувати рішення відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача з 01.04.2016 року;

зобов'язати відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку другої групи з 01.04.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року позов задоволений частково (а.с.199-200, 201-206).

Визнано протиправними дії Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та по виключенню Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2016 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 561 грн. 33 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач та Відповідач подали апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач просив скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі в цій частині.

Апелянт - позивач наголошує, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано вчинено дії щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку та прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3 з 01.04.2016 року всупереч вимог діючого законодавства. Так, представник позивача зазначив, що ФОП ОСОБА_3 не було порушено вимог п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України щодо, зокрема, перевищення встановленого обсягу доходу. Окрім того, позивачем було подано уточнюючу декларацію платника єдиного податку за 2015 рік до податкової декларації за 2015 рік, де була зазначена сума доходу, яка не перевищує суму встановленого ст. 298 ПК України ліміту для платника єдиного податку. Представник позивача зазначив, що контролюючим органом порушено порядок та процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки відповідачем взагалі не приймалось рішення про анулювання реєстрації платника податків у формі, яка передбачена вимогами Податкового кодексу України. Таким чином, представник позивача вважає, що суб'єктом владних повноважень вчинено протиправні дії щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку, а відтак просив скасувати рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт - відповідач наголошує, що ФОП ОСОБА_3, як платником єдиного податку, допущено порушення вимог п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, зокрема, в декларації за 2015 рік вказано суму доходу, яка перевищує встановлений вказаними нормами права граничний максимально допустимий обсяг, як для вказаної групи платника податків. Таким чином, контролюючим органом у відповідності до вимог п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України автоматично анульовано реєстрацію платника єдиного податку та виключено її з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача у повному обсязі. Наданий письмовий відзив із запереченнями на апеляційну скаргу, в якому наводять доводи безпідставності скарги та законності рішення суду. Наполягав на задоволенні її апеляційної скарги.

Представник відповідача наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги у повному обсязі та заперечував проти скарги позивача.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрована фізичною особою - підприємцем 24.09.2012 року за № 24710000000070738 та взято на податковий облік 26.09.2012 року за № 42945.

Листом за № 26/10/10/20-23-17-01-08 Харківська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомила ФОП ОСОБА_3 про необхідність з'явитись до контролюючого органу для вирішення питання щодо правомірності перебування на умовах спрощеної системи оподаткування, оскільки ФОП ОСОБА_3 не відображено обсяг доходу, оподаткованого за ставкою 15 % у рядку 04 розділу ІІІ податкової декларації платника єдиного податку, не визначено суму податкового зобов'язання по єдиному податку у рядку 09 розділу V відповідної декларації.

Також, контролюючим органом попереджено платника податків про можливість анулювання свідоцтва платника єдиного податку з 01.04.2016 року на підставі пп. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

За період з 01.01.2014 року по 31.03.2016 року ФОП ОСОБА_3 перебувала на єдиній системі оподаткування, а з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для вчинення контролюючим органом дій щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3 став факт того, що в податковій декларації платника єдиного податку за 2015 рік ФОП ОСОБА_3 вказано обсяг доходу, що перевищує гранично допустимий для перебування її на 2 групі платника єдиного податку.

Позивач вважає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте з порушенням норм податкового законодавства, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

Здійснюючи апеляційний перегляд, та надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1)подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2)припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298. 2. 3 пункту 298. 2 статті 298 цього Кодексу;

4)якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно з п. 300.1. ст. 300 Податкового кодексу України ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Водночас, у відповідності до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2. 3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Так, абзацом 1 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Положеннями п. 299.11 ст.299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведена норма є нормою імперативної дії та пов'язує анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи не інакше як за рішенням контролюючого органу, прийнятим на підставі акту перевірки. Законодавець не дає податковому органу альтернативи проведенню перевірки та не встановлює виключень для проведення перевірки.

Як встановлено за матеріалами справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року було витребувано від відповідача належним чином засвідчену копію рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3 з 01.04.2016 року.

Таких документів не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Крім того, як пояснив представник відповідача-апелянта в суді апеляційної інстанції, таких документів не має, перевірка не проводилась, акт та рішення не складалось та не приймалось.

Поряд з цим, як встановлено судом під час розгляду справи та підтверджується поясненнями відповідача, наданими у судовому засіданні 01.02.2018 року, у зв'язку із перевищенням ФОП ОСОБА_3 протягом 2015 календарного року встановленого обсягу доходу платникам єдиного податку 2 групи, реєстрацію платника єдиного податку було анульовано шляхом виключення позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2016 року автоматично, тобто без складання акта перевірки та винесення (оформлення) контролюючим органом відповідного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

В той же час, встановлення, зміна або припинення прав та обов'язків позивача у сфері податкових відносин будуть відповідні рішення контролюючого органу, зокрема, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, що суб'єкт владних повноважень під час прийняття рішень зобов'язаний дотримуватись встановленої законом процедури, з урахуванням принципу пропорційності, зокрема з дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення контролюючого органу. Водночас контролюючий орган повинен обрати лише визначені законом способи.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки та винесення рішення за її результатами за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій контролюючого органу.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що дії відповідача по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню ФОП ОСОБА_3 з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2016 року вчинені суб'єктом владних повноважень всупереч вимогам податкового законодавства, без дотримання порядку та не в спосіб спеціального законодавства, а відтак є протиправними.

Щодо позовних вимог про скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача з 01.04.2016 року, колегія суддів також не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки, як встановлено судами, права позивача були порушені саме протиправними діями відповідача щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку без прийняття відповідного рішення суб'єкта владних повноважень у формі, яка передбачена вимогами чинного законодавства, яке позивач просить скасувати. Тобто, в даному випадку відсутній предмет оскарження, який має вплив на об'єкт прав та обов'язків позивача. А тому не можна скасувати юридично не існуючого рішення.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію позивача, як платника єдиного податку другої групи з 01.04.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку, колегія суддів вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню, а висновки суду першої інстанції з цього приводу щодо необхідності відмови в цій частині вимог, є безпідставними.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлена протиправність вчинення дій відповідача щодо анулювання позивача, як платника єдиного податку та виключення з реєстру, і це підтверджується судом апеляційної інстанції.

Проте, суд роблячи висновки, що подання уточнюючої декларації не змінює підстав дотримання платником податків обов'язку щодо переходу на застосування іншої системи оподаткування, у зв'язку з перевищенням протягом календарного року встановленого обсягу доходу для платників єдиного податку другої групи, як того вимагають приписи п. 299.11 ст. 299 ПК України, суд першої інстанції фактично перебрав на себе функцію контролюючого органу щодо виявлення та встановлення порушення з боку платника податків, та відсутності підстав для наявності перебування такого платника на другій групі єдиного податку. Такі висновки суперечать змісту та суті спірного питання. Відповідач у неналежний спосіб встановив таке порушення, та всупереч вимог вищенаведеного законодавства позбавив права позивача перебувати на єдиному податку, виключивши при цьому з відповідного реєстру. Тобто, контролюючий орган не застосував та не використав законних підстав та способу позбавлення позивача такого права, в той же час, суд першої інстанції зробив це замість відповідача.

Жодного впливу на дискреційні повноваження в даному випадку не має, та законодавством не встановлено фактичного обов'язку платника податків на звернення з певною заявою, як зазначав суд першої інстанції до податкового органу, на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру, з огляду на висновки суду.

Колегія суддів вважає, що належним способом судового захисту в межах спірних правовідносин, може бути зобов'язання Харківську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_3 як платника єдиного податку другої групи з 01.04.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку. Право позивача підлягає захисту та відновленню, та приведення у стан, що існував до такого порушення з боку відповідача. Ні положеннями КАС України, більш того не положеннями податкового законодавства, не встановленні обмеження щодо можливості звернення з позовом до суду саме з такими вимогами. Такі вимоги, є не лише належними, а й дієвим способом захисту від протиправних дій відповідача.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог, прийшов до помилкового висновку в цій частині. Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, з урахуванням приписів ст..317 КАС України про часткове задоволення апеляційних скарг.

Враховуючи часткове задоволення вимог позивача, тому відповідно до ст..139 КАС України при вирішенні питання щодо судових витрат, їх розподіл підлягає пропорційно відповідно до задоволених вимог. При зверненні з апеляційної скаргою позивачем, відповідно до квитанції ПАТ «Приват Банк» 06.03.2018 р. сплачено 2526 грн.. Позовні вимоги за апеляційною скаргою задоволено частково, тобто третину від заявлених вимог немайнового характеру, з урахуванням сплаченого під час звернення з позовом до суду. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 854 грн. 20 коп..

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року по справі № 820/4721/17 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії та прийняти в цій частині нове рішення.

Зобов'язати Харківську ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Академіка Підгорного, б. 3, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 3985965) поновити реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) як платника єдиного податку другої групи з 01.04.2016 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року по справі № 820/4721/17 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (вул. Академіка Підгорного, б. 3, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 3985965) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) гривен 20 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 23.04.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. ЯковенкоСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд