Постанова № 73563803, 18.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 644/7509/17Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.01.2018, (суддя Клименко А.М., АДРЕСА_1, повний текст складено 15.01.18) по справі № 644/7509/17

за позовом ОСОБА_1

до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

третя особа Товариство з додатковою відповідальністю "Харківдрев" , Генеральний директор Товариства з додатковою відповідальністю "Харківдрев" - Балута Мирон Іванович

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 216 від 25 вересня 2017 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи - 12 років 6 місяців, зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 з 05 квітня 2017 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.01.2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, треті особи - Товариство з додатковою відповідальністю «Харківдрев», Генеральний директор ТДВ «Харківдрев» - Балута Мирон Іванович, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. На момент звернення позивач досяг віку 55 років.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Харкова № 216 від 25 вересня 2017 року у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки позивачем

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальник безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду : непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

На підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і і результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 рою чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонд України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону.

Відповідно до пунктів 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (набрав чинності з 21 серпня 1992 року, далі - Порядок №442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383), при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" є виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

Згідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.93 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документ виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або правонаступників.

Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністр України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі і коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Для підтвердження стражу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці надається трудова книжка з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписка з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці (для підтвердження стажу роботи після 21 серпня 1992 року) та уточнююча довідка (згідно з п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року Порядку № 637).

При підтвердженні роботи в шкідливих та важких умовах праці за Списками № 1 і № 2 такі довідки є обов'язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, 30 липня 1980 року на підставі наказу № 140 від 30 липня 1980 року позивача було прийнято на роботу в організацію Мебельний комбінат ім. Щорса в цех № 1 обробником 3 розряду. 12 травня 1983 року звільнено у зв'язку із призовом на військову службу. 22 липня 1985 року на підставі наказу № 671-к від 25 липня 1985 року позивача було прийнято на роботу в організацію Мебельний комбінат ім. Щорса ПДО «Харківдерев» в цех № 1 обробником 4 розряду. На підставі наказу № 676 від 17 вересня 1987 року з 01 вересня 1987 року в зв'язку з перетарифікацією розрядів позивачеві було присвоєно 4 розряд обробника виробів із деревини цеха № 1. На підставі наказу № 1 від 28 червня 1991 року ПДО «Харківдерев» реорганізовано в орендне виробничо-торгове об'єднання «Харківдерев». На підставі наказу № 2 від 12 липня 1991 року Мебельний комбінат ім. Щорса реорганізовано в головне підприємство ОВТО «Харківдерев». На підставі наказу № 1 від 01 грудня 1992 року ОВТО «Харківдерев» реорганізовано в головне орендне підприємство «Харківдерев». На підставі наказу № 1 від 18 березня 1993 року ГОП «Харківдерев» реорганізовано в акціонерне товариство «Харківдерев». На підставі наказу № 45 від 20 листопада 1995 року з 01 грудня 1995 року цех № 1 реорганізований в цех корпусних меблів. На підставі реєстраційного свідоцтва від 15 грудня 1999 року з 15 грудня 1999 року ВАТ «Харківдерев» реорганізовано в ЗАТ «Харківдерев». На підставі наказу № 62 від 20 березня 2000 року з 01 квітня 2000 року цех корпусних меблів реорганізовано в дільницю корпусних меблів Основ'янського виробництва Основ'янського цеху. На підставі наказу № 308 від 31 липня 2001 року з 14 серпня 2001 року позивача було звільнено по переводу в ЗАТ «Олімп» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Проте, в трудовій книжці позивача не зазначається, в яких умовах працювала особа і чи була вона зайнята певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

При цьому уточнюючу довідку, в якій має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку, позивачем надано не було.

Разом з тим матеріалами справи встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.05.2017р визнана незаконною бездіяльність ТОВ «Харківдерев» по невидачі ОСОБА_1 уточнюючої довідки для призначення пільгової пенсії за віком та зобов'язано ТОВ «Харківдерев» видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку для призначення пільгової пенсії за віком з 05 квітня 2017 року для подальшої подачі до органів Пенсійного фодну України, у якій має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу - з 30 липня 1980 року до 12 травня 1983 року та з 22 липня 1985 року до 14 серпня 2001 року; професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи - обробник виробів із деревини із застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, що передбачено списком № 2 розділу ХХ1, пункт 2230602а-16314, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка - трудова книжка, особиста карточка форми Т-2, накази по підприємству по особистому складу та атестації робочих місць, карта умов праці.

Зазначене рішення в апеляційному порідку не оскаржено, набрало законної сили. На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчий лист №641/2047/17, на підставі якого 25.05.2017р. було відкрито виконавче провадження ВП№53946117 державним виконавцем Комінтернівського відділу ДВС м. Харкова ГТУ юстиції Харківської області. Зазначена постанова також не оскаржена.

Також судовим розглядом з'ясовано, що ТДВ «Харківдерев» ЄДРПОУ 00275116 не ліквідовано та в процесі ліквідації не перебуває, тому зазначена довідка може бути видана адміністрацією ТДВ «Харківдерев».

Крім того, матеріали справи містять виписку з наказу № 125 від 22.12.1997 року по ВАТ «Харківдрев» про результати атестації робочих місць за умовами праці, з якої вбачається, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась, та додаток до наказу № 125 від 22.12.1997 року, з якого вбачається, що посада та робоче місце позивача атестоване за результатами атестації робочих місць та віднесено до пенсійного списку №2.

Проте, судова колегія зауважує, що надана позивачем виписка з наказу № 125 від 22.12.1997 року з додатком не є достатнім доказом для повного підтвердження пільгового стажу роботи позивача за період роботи з 30.07.1980 року до звільнення - 14.08.2001 року.

Таким чином, з викладеного слідує, що позивач, не надавши відповідної уточнюючої довідки не дотримався вимог та умов призначення пенсій за віком на пільгових умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що позивач не набув право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки не підтвердив тієї обставини, що в період з 30 липня 1980 року по 14 серпня 2001 року він виконував роботу в шкідливих та важких умовах праці, а тому рішення Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова №216 від 25.09.2017р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є правомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.01.2018 по справі № 644/7509/17 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.01.2018 по справі № 644/7509/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2018 р.