Постанова № 73563598, 17.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/592/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2017 року (ухвалену головуючим – суддею Парфенюк В.І. о 12 год 32 хв у м. Чорткові) у справі № 608/1864/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом (з врахуванням збільшення позовних вимог) до відповідача в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні йому перерахунку та виплати пенсії та зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації грошового забезпечення, компенсації за невикористанні відпустки, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з моменту призначення пенсії;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови йому включити до складу розрахунку пенсії за вислугу років щомісячні додаткові види грошового забезпечення в загальній сумі 38607, 33 гривень, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язати відповідача включити до складу розрахунку пенсії додаткові види грошового забезпечення на вказану суму, здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з моменту призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що при призначенні пенсії відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого призначалася пенсія, не були включені суми: матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Звернувшись до відповідача з відповідною заявою та доданими доказами, отримав відмову.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 13.12.2017 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_2 включити до складу розрахунку пенсії за вислугу років щомісячні додаткові види грошового забезпечення в загальній сумі 38 607 гривень 33 копійки, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 14 080 гривень 11 копійок, індексацію грошового забезпечення в сумі 2 851 гривня 34 копійки, компенсацію за невикористані відпуски в сумі 21 675 гривень 88 копійок, які зазначені в довідках про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за 2013-2016 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області включити до складу розрахунку пенсії ОСОБА_2 додаткові види грошового забезпечення в загальній сумі 38 607 гривень 33 копійки та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з 23 травня 2017 року. Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2015 по 22.05.2017 залишити без розгляду.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, індексація та компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, суми індексації забезпечення та компенсації за невикористані відпустки не включаються до грошового забезпечення при обчисленні пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з яких обчислюється пенсія, а тому підстав для перерахунку призначеної позивачу пенсії немає.

Позивачем на апеляційну скаргу подано відзив, в якому покликається на те, що відповідач в апеляційній скарзі жодним чином не наводить належного обгрунтування з підкріпленням нормами закону та доказів, щодо правомірності дій щодо відмови включення до складу розрахунку його пенсії за вислугу років щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, отриманих за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та здійснення відповідного перерахунку та виплату пенсії. А тому вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Інші особи, які беруть участь у справі, окрім представників відповідача, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, хоча належним чином були повідомленні, суд не вбачає перешкод для розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивач з 01.10.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу, розмір якої визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В жовтні 2017 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області із заявою, в якій просив включити до складу розрахунку його пенсії виплачену матеріальну допомогу в сумі 14080,11 гривень, індексацію грошового забезпечення в сумі 2851,34 гривень, грошову допомогу згідно п. 10 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення в сумі 36874,64 гривень, компенсацію за невикористані відпустки в сумі 21675,88 гривень, всього додаткових виплат в сумі 75481,97 гривень, та здійснити відповідний перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Листом №360/Ц/1 від 17.10.2017 Головне управління ПФУ в Тернопільській області відмовило йому у здійсненні перерахунку його пенсії, оскільки до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія включені основні види грошового забезпечення, відповідно до атестату № 14 та всі щомісячні види грошового забезпечення, зазначені в довідках, які надійшли від Головного управління ДФС у Тернопільській області, як це передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Стосовно включення до грошового забезпечення одноразових видів грошового забезпечення повідомили, що для призначення пенсії згідно абзацу 3 ст. 43 Закону враховуються відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з’ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 7 постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі за текстом - постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. 1 – 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою КМ України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ЗС України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, право на продовження відпустки, у разі хвороби, на кількість невикористаних днів цієї відпустки (ч. 1 ст. 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі за текстом - Інструкція).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп. 3 п. 5 постанови № 1294, пп. 30.4 п. 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі МО України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, індексація, компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в рішенні від 31.01.2018 у справі К/9901/1366/18 К/9901/1368/18 (2а-5232/11/2670).

Зазначена правова позиція Верховного Суду не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015, яким здійснено офіційне тлумачення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки цим рішенням визначено, виключний перелік виплат, що належить до додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), що повинні враховуватися при перерахунку пенсії військовослужбовцям, проте не визначено конкретні види вказаних виплат.

Згідно з частиною другою статті 99 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частин 1,2 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Колегія суддів вважає, що в цьому випадку, питання періоду стягнення невиплаченої пенсії регулюється саме спеціальними нормами встановленими статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому покликання апелянта про пропуск строку на звернення до суду не підлягають до задоволення.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2017 року у справі № 608/1864/17 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 23 квітня 2018 року