Постанова № 73563567, 18.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6768/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Час і місце ухвалення: 24.01.2018р., м.Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000095/2 від 14.07.2017р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00806 від 14.07.2017р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року позов ТОВ «Дунайська імпортна компанія» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою ТОВ «Дунайська імпортна компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з не повним з'ясуванням судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що відсутність розділення товарів на класи в експортній декларації не дає можливості визначити митну вартість товарів, оскільки відсутність розділення товарів по класам не є принциповим для підтвердження митної вартості товару. У Державному класифікаторі продукції та послуг відсутнє розділення товару, який ввозило ТОВ «Дунайська імпортна компанія».

Щодо висновку суду про відсутність інформації про включення/не включення складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартості упаковки або робіт, які пов'язанні з пакуванням, то апелянт зазначає, що вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, а тому, відповідно, її вартість вже входить в ціну товару.

Також, апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на відсутність у довідці на перевезення умов постачання товару, оскільки чинне законодавство не містить вимог щодо складання відповідної довідки, вона носить інформаційний характер та покликана на підтвердження вартості перевезення вантажу по замовленому маршруту.

Одеська митниця ДФС подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Дунайська імпортна компанія», в якому зазначила, що не визначення товариством класу товару в інвойсі від 11.07.2017р. №063 та відсутність у поданих до митного оформлення документах відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до ч.1 ст.54 Митного кодексу України. Відсутність у наданій довідці про вартість перевезення відомостей щодо умов поставки товарів згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) зумовило неповноту відомостей про митну вартість товарів. Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу ТОВ «Дунайська імпортна компанія» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2017р. між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та фірмою Frutopolis S.A. (Греція) укладено зовнішньо - економічний Контракт на поставку №341/17 (надалі - Контракт).

Відповідно до умов Контракту фірма Frutopolis S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених в Контракті.

Зокрема, відповідно до специфікації №7 від 11.07.2017р. до Контракту та інвойсу №063 від 11.07.2017р., фірма Frutopolis S.A. на умовах поставки РСА FСА-Скідра поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» товар: персики свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 1080 шт., на 14 дерев'яних піддонах, врожай 2017 р., країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 11548 кг., вага «нетто» - 10798 кг., на загальну суму: 3779,30 євро (з яких: 0,35 євро за 1 кг без транспортних витрат); персики свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 210 шт., на 3 дерев'яних піддонах, врожай 2017р., країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 2263 кг., вага «нетто» - 2113 кг., на загальну суму: 422,60 євро, де 0,20 євро за 1 кг без транспортних витрат; нектарини свіжі, класу А, у пластикових ящиках - 640 шт., на 8 дерев'яних піддонах, врожай 2017р., країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 7215 кг., вага «нетто» - 6775 кг., на загальну суму: 3184.25 євро, де 0,47 євро за 1 кг без транспортних витрат; нектарини свіжі, класу В, у пластикових ящиках - 70 шт., на 1 дерев'яних піддонах, врожай 2017р., країна виробництва - Греція, виробник - Frutopolis S.A., вага «брутто» - 793 кг., вага «нетто» - 743 кг., на загальну суму: 245,19 євро, де 0,33 євро за 1 кг без транспортних витрат.

На підставі Договору про надання послуг між позивачем та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман-Груп» декларантом ОСОБА_1 з метою митного оформлення товару ТОВ «Дунайська імпортна компанія» для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація №UA 500060/2017/011157, в якій визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньо - економічного Контракту №341/17 від 05.07.2017р.

Для підтвердження митної вартості надано наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт, специфікація до Контракту про постачання товару, інвойс, прайс-листи виробника, пакувальний лист, сертифікат походження товару, митна декларація країни відправлення, документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП).

Судом першої інстанції, також, встановлено, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2017/011157 від 13.07.2017р., встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- в експортній митній декларації від 11.07.2017р. №17GREX410100042436 та інвойсі від 11.07.2017р. №063 не визначений клас (А, В) товару (персик), що не давало змоги перевірити вартість товару за їх якісними характеристиками;

- у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

- в наданій довідці на вартість перевезення не визначені умови поставки.

У зв'язку з цим, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 МК України, відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанта повідомлено, що згідно з положеннями ч.6 ст.53 МКУ він або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати інші наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості.

14.07.2017р. уповноваженою особою декларанта ТОВ «Брокерсько-експедиційна компанія «Атаман-Груп» надіслано повідомлення щодо неможливості надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Одеська митниця ДФС відмовила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» в митному оформленні та пропуску товарів по МД №UA500060/2017/011157 від 13.07.2017р., про що складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00806 від 14.07.2017р.

14.07.2017р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000095/2, згідно якого Митницею визначено митну вартість товарів №№ 1, 2 на рівні - 0,65 долара США за кг. ваги нетто, а товарів №№ 3, 4 - на рівні 0,75 долара США за кг. ваги нетто.

Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000095/2 від 14.07.2017р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00806 від 14.07.2017р. ТОВ «Дунайська імпортна компанія» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів внаслідок виявлених розбіжностей у наданих декларантом документах, а також, після відмови у надання додаткових документів, цілком правомірно провів консультації з декларантом для обрання методу визначення митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями, та прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що, за висновками Митниці, подані ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, в п.33 рішення №UA500060/2017/000095/2 від 14.07.2017р. зазначено, що в експортній митній декларації від 11.07.2017р. №17GREX410100042436 та інвойсі від 11.07.2017р. №063 не визначений клас (А, В) товару (персик), що не давало змоги перевірити вартість товару за їх якісними характеристиками.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими такі посилання Митниці, зазначивши, що положення міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому числі найменування товару, його опис, загальна вартість, кількість, ціна) в рахунку-фактурі (інвойсі), а тому не визначення класу товару (А, В) у інвойсі від 11.07.2017р. №063 виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої товариством митної вартості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення, окрім інвойсу від 11.07.2017р. №063 та експортної митної декларації від 11.07.2017р. №17GREX410100042436 надано специфікацію до Контракту на постачання товару, прас-листи виробника товару та пакувальний лист, в яких зазначено розподілення товару на класи. Тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити клас товару, який ввозився товариством.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію інвойсу від 11.07.2017р. №063 суд встановив, що в ньому міститься розподілення товару «нектарини свіжі» на класи, а лише відсутнє розподілення на класи товару «персики свіжі».

Щодо посилання Одеської митниці ДФС на відсутність розподілення товару на класи (А, В) в експортній митній декларації від 11.07.2017р. №17GREX410100042436, то колегія суддів зазначає, що експортна декларація ЕХ-1 є митним документом, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера та ввезення в країну-імпортер. При цьому, відповідно до умов Інкотермс 2010, експортну декларацію може оформляти кожна із сторін зовнішньоекономічного контракту, тобто, як продавець, так і покупець.

Дослідивши наявну в матеріалах справи експортну митну декларацію від 11.07.2017р. №17GREX410100042436 щодо постачання товару за інвойсом від 11.07.2017р. №063, колегією суддів встановлено, що вона була оформлена постачальником товару - Компанією Frutopolis S.A. (Греція), про що зазначено безпосередньо в п.1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення.

Більше того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відсутність розподілення товарів по класах не є визначальним для підтвердження митної вартості товару, оскільки в Державному класифікаторі продукції та послуг (систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації) відсутнє розподілення товару, який ввозив позивач, по класах.

Згідно ДКПП товару «персики» визначений єдиний код « 0809309000» та одна позиція у класифікаторі, а товару «нектарини» - код « 0809301000» та одна позиція у класифікаторі, без розподілення вказаних товарів на класи А і В.

Як пояснив представник ТОВ «Дунайська імпортна компанія» в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги розподілення товару на класи здійснювалося для зручності самого товариства з тим, аби при розмитненні відповідного товару надати митному органу пояснення різниці в ціні на один і той же вид товару.

Варто зазначити, що відсутність розподілення товару на класи не є розбіжностями у числових значеннях митної вартості товару, які б унеможливили визначення митної вартості за першим методом - ціною контракту.

Щодо посилання в п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000095/2 від 14.07.2017р. на те, що у наданих ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, то в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст.52, 53, 58 МК України та п.21, п.22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року), зазначив, що товариство зобов'язане було зазначати достовірні відомості про вартість товару, в тому числі і про вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, не лише в зовнішньоекономічному договорі, а й інвойсі, пакувальному листі тощо.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки витрати на пакування включаються до складу митної вартості лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.

Водночас, за умовами п.7.1, п.7.2 Контракту на поставку №341/17 від 05.07.2017р. товар може поставлятися як у зворотній тарі Покупця, так і у тарі Постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару. Обов'язок упаковки і маркування товару покладається на Постачальника. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі Постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі Постачальника - компанії Frutopolis S.A. (Греція) підтверджено наданою позивачем калькуляцією від 11.07.2017р. (інвойс №063, контракт №341/17 від 05.07.2017 року), з огляду на яку: пакування - 0,075 євро, у тому числі: ящики - 0,055 євро, піддони - 0,02 євро.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Варто зазначити, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, при митному оформленні товару, надав відповідачу довідку про транспортні витрати від 11.07.2017 року, де транспортна компанія SC «Caricaro-trans» SRL зазначила, що згідно заявки №10-D від 07.07.2017р. по договору №01/02/17-МD на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів, вартість транспортних послуг складає 2 100 євро.

Що ж стосується не визначення у довідці умов постачання товару, на що послалася Митниця в спірному рішенні про коригування митної вартості товару, то колегія суддів, зазначає, що чинним законодавством не визначено обов'язкових реквізитів, які повинні бути у таких довідках про транспортні витрати, у тому числі умови постачання, а тому, відповідно, їх відсутність у цій довідці не може бути належною причиною для відмови у митному оформленні за «контрактною» ціною товару.

Вказана довідка носить виключно інформаційний характер та надається безпосередньо перевізником замовнику перевезення у рамках договору про перевезення, тому не повинна містити умови, на яких здійснюється постачання товару, які обумовлено між покупцем товару та постачальником в окремому договорі.

На підтвердження оплати за перевезення суду надано акт виконаних робіт, платіжне доручення та довідку банку.

У довідці про транспортні витрати зазначений маршрут перевезення та, відповідно, місце початку маршруту, а саме: Скідра, Греція. Тобто, у даній довідці фактично зазначені умови постачання товару.

Умови постачання товару визначено у Контракті на постачання №341/17 від 05.07.2017 року, у інвойсі №063 від 11.07.2017 року та специфікації до вищевказаного Контракту. Так, сторони домовились, що товар постачається на умовах FСА - Скідра, що зазначено в вищевказаних документах.

У зв'язку з цим, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апелянта стосовно наявності інформації про вартість транспортування в наданих до митниці документах.

Дослідивши надані позивачем документи, які ним подавалися під час митного оформлення товарів, колегія суддів встановила, що з них вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.

До митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та які, як встановлено під час розгляду справи, давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товарів. А відтак, витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, що свідчить про неправомірність рішення митного органу у неприйнятті митної декларації і відмові митного оформлення товарів та коригування їх митної вартості.

Колегія суддів вважає, що Одеською митницею ДФС, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості в зовнішньоекономічному контракті, інвойсі та інших наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за шостим методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення від 24.01.2018р. підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог ТОВ «Дунайська імпортна компанія».

Судові витрати розподіляються за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000095/2 від 14.07.2017р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00806 від 14.07.2017р.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (код ЄДРПОУ 40017905) судовий збір в сумі 8000 (вісім тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 19.04.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

Крусян А.В.