Постанова № 73563501, 20.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2145/17 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС в сумі 336800 (триста тридцять шість тисяч вісімсот) грн., відповідно до затвердженого висновку від 12.09.2017 у термін, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року було затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС в сумі 336800 (триста тридцять шість тисяч вісімсот) грн., відповідно до затвердженого висновку від 12.09.2017 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ «Про міліцію».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст.311 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується та вірно встановлено судом першої інстанції, що наказом УМВС України в Черкаській області від 01.06.2010 №124 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ в запас ЗС України за п. 64 Положення «В» (через обмежений стан здоров'я).

Медико-соціальною експертною комісією 06.07.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново через захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та встановлено 80% втрати професійної працездатності, що підтверджується копією довідки до акта огляду Серії 12 ААА №543470.

21.07.2017 позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (за останнім місцем служби) із заявою про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у звязку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області 03.08.2017 складено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та направлено його до Міністерства внутрішніх справ України.

Міністерство внутрішніх справ України 12.09.2017 року затверджено вищевказаний висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» в розмірі 336800 грн.

Відповіддю ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області оформленою листом від 11.12.2017 №К-393 повідомлено, що виплата коштів згідно затвердженого МВС України 12.09.2017 висновку буде проведена позивачу після надходження коштів від Міністерства внутрішніх справ України.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо не виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у строки передбачені чинними нормативно-правовими актами, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію України» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Такий порядок визначався частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію», якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначених положень, постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Цей Порядок та умови визначав механізм призначення і виплати ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п. 1 Порядку №850).

Відповідно до п. 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови

Судом першої інстанції вірно вказано, що ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області 03.08.2017 складено, а 12.09.2017 Міністерство внутрішніх справ України затверджено висновок щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 336800,00 грн.

Так, приписами п. 10 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Отже, зазначеними приписами передбачено, що вказана грошова допомога повинна бути виплачена не пізніше двох місяців із дня прийняття рішення про призначення грошової допомоги.

Відтак, вірними є доводи суду першої інстанції про те, що оскільки висновок щодо призначення та виплати позивачеві одноразової грошової допомоги затверджено 12.09.2017, відповідно така виплата за п. 10 Порядку №850 мала бути виплачена до 12.11.2017. Подальша невиплата зазначеної допомоги є протиправною.

В силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, апелянтом під час апеляційного розгляду зазначеного обов'язку не виконано, та не спростовано доводи позивача у встановленому порядку.

Враховуючи все викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно обґрунтованості позову, та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, що жодним чином не спростовує правове обґрунтування суду першої інстанції.

Не можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги доводи апелянта стосовно того, що в поточному році значно зросла кількість осіб, які звертаються за виплатою одноразової грошової допомоги, яка виплачується в порядку черги, а відтак така допомога буде виплачена позивачу в порядку черги та за умови наявності коштів, оскільки відсутність коштів не може бути належною підставою для невиконання обов'язку з виплати даної допомоги.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 20.04.2018)

Суддя-доповідач Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук