Постанова № 73563496, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/2014/17 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, яке було прийняте о 13 год. 44 хв. та складене у повному обсязі 28 грудня 2017 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання повернути кошти,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2015 року № 16185-17 та зобов'язати Ніжинську ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області повернути сплачений податок у розмірі 25000 грн. 00 коп.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ОСОБА_2 у 2015 році була власником автомобіля, який належить до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Відзив на апеляційну скаргу Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області не надходив.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 312 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд встановив, що Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області було винесене податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2015 року № 16185-17, яким ОСОБА_2 нараховані податкові зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» за 2015 рік у розмірі 25000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішення податкового органу, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що положення ст. 267 ПК України щодо сплати транспортного податку підлягають застосуванню у сукупності з пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України. Відповідно, транспортний податок підлягає сплаті починаючи з 01 січня 2016 року.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності з 01 січня 2015 року, ст. 267 ПК України було викладено у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.

Згідно пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (тут та надалі у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля Toyota Highlander, 2012 року випуску.

Таким чином, Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області було зроблено правильний висновок про те, що вказаний транспортний засіб є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач - платником такого податку відповідно до ст. 267 ПК України.

Разом з тим, податковим органом не було враховано, що транспортирний податок належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст. 12 ПК України.

Так, у відповідності до п. 8.1 та п. 8.3 ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно p п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Положеннями пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, транспортний податок, як місцевий податок, підлягав би сплаті у 2015 році виключно у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15 липня 2014 року.

У місті Чернігові транспортний податок був встановлений рішенням Чернігівської міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки».

З огляду на те, що рішення Чернігівської міської ради про встановлення транспортного податку було прийняте після 15 липня 2014 року, підстави для сплати транспортного податку у 2015 році - відсутні.

Положеннями п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким було передбачено сплату транспортного податку, органам місцевого самоврядування було рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також вказаною нормою права було установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, вказаним Законом не було передбачено, що до рішень органів місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку не застосовуються правила, зазначені у ст. 12 ПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області були відсутні підстави для нарахування ОСОБА_2 транспортного податку за 2015 рік та винесення податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2015 року № 16185-17.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 є законним та був обґрунтовано задоволений судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 20 грудня 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівської області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівської області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк