
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 квітня 2018 року справа № 804/8850/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.,
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року (суддя 1-ї інстанції Чорна В.В., дата ухвалення 26.01.2018, місце ухвалення - м. Дніпро) у справі № 804/8850/18 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії – повернено позивачу.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
За приписами ч. 2 ст. 312КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 26 січня 2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії було залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу запропоновано надати суду: текст позовної заяви державною мовою, із зазначенням засобів зв'язку відповідача (якщо такі відомі), адресу електронної пошти позивача та відповідача, ідентифікаційного коду відповідача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, з наданням примірників нової позовної заяви відповідно до кількості сторін у справі; надання копії паспорту громадянина України на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності; надання документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону; надання копії судового рішення, на яке позивач посилається як на підставу для зобов'язання відповідача вчинити певні дії та як на підставу протиправності оскаржуваної ним відмови відповідача вчинити реєстраційні дії, що є предметом даного позову.
Вказана ухвала суду позивачем не оскаржена.
У встановлений ухвалою суду строк ОСОБА_1 подав до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, зазначив ідентифікаційний код та адресу електронної пошти відповідача.
Повертаючи позовну заяву судом першої інстанції зазначено, що позивачем частково виправлені недоліки.
Так в оскаржені ухвалу суду першої інстанції зазначено, що позивачем інших документів, які були зазначені в ухвалі суду від 02.01.2018 р., не надані (зокрема, доказів, на які посилався у позовній заяві, та копій цих документів для направлення відповідачу), крім того, позивач не надав до суду тексту позовної заяви, викладеної державною мовою, а також примірник виправленої позовної заяви для направлення його відповідачу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до суду подав позовну заяву, яка викладена російською мовою.
У встановлений судом першої інстанції строк для усунення недоліків, позивач не подав суду позов викладений державною мовою
Статтею ст. 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ст.. 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).
Така позиція суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 06 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).
Отже, підстав для відступлення від цього правового висновку - немає.
Таким чином є вірними висновки суду першої інстанції, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви шляхом подання її викладеної державною мовою, з примірниками відповідно до кількості сторін для направлення його відповідачу.
Згідно із приписами ч. 4, ч. 7 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 5 статті 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про витребування доказів.
Отже, вказані норми спростовують доводи позивача про те, що надавати докази є правом позивача, а не його обов’язком.
Зважаючи на вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки позивачем не усунуті недоліки, викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 січня 2018 року, а відтак, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 26 січня 2018 року допущені порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак
Судове рішення № 73563152, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/8850/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: