Постанова № 73563082, 03.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2018 року

справа № П/811/2017/17

Суддя І інстанції – Сагун А.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на рішення у Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бантишівський щебінь» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бантишівський щебінь» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 №00000071408 в частині нарахування пені у розмірі 10 863 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сумі 10 863 грн. контролюючим органом відбулося без врахування факту звернення позивача з позовом до господарського суду, щодо стягнення з нерезидента вартості отриманого товару, та прийняття судом рішення про припинення провадження у справі в зв’язку з погашенням нерезидентом боргу в добровільному порядку але з порушенням строків визначених контрактом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДФС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального прав відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Бантишівський щебінь» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійснення зовнішньоекономічних операцій по експортних контрактах, зокрема по контракту №61 від 06.04.2015 (а.с.18-40)

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (а.с.35)

На підставі висновків акту перевірки від 20.10.2017 № 356/11-28-14-08/35712447 (а.с.19-40) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2017 №00000071408, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, 21081000, у розмірі 41 913,48 грн. (а.с. 41).

Позивачем частково сплачено суму нарахованого грошового зобов’язання у розмірі 31 067,48 грн.

Позивач не згодний з нарахуванням пені у розмірі 10 863 грн.

Так між ТОВ «Бантишівський щебінь» (продавець) та ОАО «Мастерстрой» (Молдова) (покупець) укладено контракт №61 від 06.04.2015 щодо купівлі-продажу щебню (а.с. 43-45).

Перевіркою встановлено, що на виконання контракту, згідно оформленої митної декларації ЕК-10 від 02.09.2015 №90105000/2015/007144 (а.с.46-47), відвантажено на адресу нерезидента відсів гранітний на загальну суму 657,4 дол. США. Законодавчо встановлений термін надходження валютної виручки настав 01.12.2015. Оплата від нерезидента надійшла 18.07.2016. (а.с.49-51).

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем при здійсненні розрахунку по експортному контракту №61 від 06.04.2015 порушено терміни встановлені ст. ст. 1,2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У зв’язку з невиконанням нерезидентом умов контракту ТОВ «Бантишівський щебінь» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 27.11.2015 (відмітка про прийняття, згідно штемпеля канцелярії суду, датована 01.12.2015) про стягнення з ОАО «Мастерстрой» (Молдова) боргу у розмірі 657,4 дол. США (а.с.52-53).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №912/4671/15 (а.с.54-55).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2016 провадження у справі припинено (а.с.57-60).

Підставою для припинення провадження у справі стала заява ТОВ «Бантишівський щебінь» про припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки ОАО «Мастерстрой» (Молдова) 18.07.2016 сплачено суму боргу у розмірі 657,4 дол. США.

Таким чином, провадження у вказаній судовій справі припинено на підставі заяви ТОВ «Бантишівський щебінь» у зв'язку із самостійним погашенням ОАО «Мастерстрой» (Молдова) наявної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

За приписами положень статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

За порушення позивачем розрахунків в іноземній валюті по експортному контракту №61 від 06.04.2015 (митна декларація ЕК-10 від 02.09.2015 №90105000/2015/007144) на загальну суму 657,4 доларів США нараховано пеню у розмірі 10 863 грн. за період з 02.12.2015 по 18.07.2016 за курсом НБУ 23,948086 грн. за долар США (а.с.38). При цьому, 02.12.2015 – наступна дата за граничним строком повернення валютної виручки, а 18.07.2016 – дата сплати боргу контрагентом позивача (а.с. 49-51).

При нарахуванні пені відповідач виходив з того, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки за поставки товару, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором. На думку відповідача врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб (в тому числі і у випадку добровільної сплати боргу нерезидентом після порушення судового провадження за зверненням резидента) ніж прийняття судом рішення про задоволення позову, не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В той же час суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги вірно виходив з того, що підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Тобто погашення суми боргу в добровільному порядку відповідає правовій підставі щодо прийняття судом рішення про задоволення позову, за якої пеня за порушення встановлених термінів не сплачується з дня прийняття позову до розгляду справи судом, а саме з 01.12.2015 (ак.с.52).

Аналогічний підхід до розуміння суті спірних правовідносин викладений у рішенні Верховного Суду України від 13.02.2012 №21/422а11 (Постанова № 21-422а11)

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність нарахування позивачу пені у розмірі 10863 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: А.В. Шлай