Постанова № 73563073, 18.04.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/1142/17м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №1

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

ОСОБА_1

секретар судового засідання – Федорончук Д.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;

від третьої особи: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області

на рішення Господарського суду Херсонської області

від 23 січня 2018 року (повний текст складено 29.01.2018р.)

по справі № 923/1142/17

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

до відповідача Державної екологічної інспекції у Херсонській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”

про зобов’язання до вчинення дій

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4

час та місце ухвалення рішення: 23.01.2018р., м. Херсон, вул. Театральна,18, Господарський суд Херсонської області, зал судових засідань №207,

повний текст рішення складено та підписано 29.01.2018р.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 18.04.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить зобов’язати відповідача повернути йому орендовані останнім нежитлові приміщення на цокольному поверсі житлової будівлі загальною площею 148,44 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Морська, 2, переданих йому на підставі укладеного договору оренди №497-27-065 22.02.2007 р. (в подальшому договір) між Регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області (орендодавець) та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (орендар), в зв’язку з закінченням строку договору оренди, на який він був укладений та на даний момент є припиненим згідно діючого законодавства.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.01.2018р. позов було задоволено та зобов’язано відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення на цокольному поверсі житлової будівлі загальною площею 148,44 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Морська, 2 з посиланням на те, що договір припинив свою дію, а згідно з п.10.10 та п.10.11договору оренди у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендодавцю та балансоутримувачу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та відмовити в задоволені позову з посиланням на те, що він добросовісно виконував умови договору, за три місяці до спливу строку договору, як це передбачено п.10.4 додаткового договору №6 від 07.02.2014 року, який є невід’ємною частиною договору, на його адресу від органу, уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії у зв’язку з наміром використовувати це майно для власних потреб повідомлень не надходило, а тому, на думку апелянта, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а тому підстави для звільнення орендованого нежитлового приміщення відсутні.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2018р. залишено без руху апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.01.2018р. у справі №923/1142/17, встановлено відповідачу строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі та докази направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адресу третьої особи - Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - протягом 7 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

12.03.2018р. від Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої апелянтом додано докази сплати судового збору у розмірі 2400,00 грн. та докази направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адресу третьої особи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.01.2018р. у справі №923/1142/17, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2018р. призначено справу до розгляду на 18.04.2018р.

30.03.2018р. від Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

04.04.2018р. від Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скарги, відповідно до якого третя особа вважає безпідставними твердження, викладені в апеляційній скарзі та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні 18.04.2018р. від Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду Господарським судом Херсонської області пов’язаної справи. При цьому, до вказаного клопотання відповідачем надано копію позовної заяви.

Судова колегія відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки апелянтом не надано доказів того, що додана позовна заява була прийнята Господарським судом Херсонської області до провадження. Крім того, клопотання скаржника не містить жодного правового обґрунтування.

В судове засідання 18.04.2018р. представник третьої особи не з’явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.03.2018р.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені та неоспорені сторонами наступні обставини справи.

22.02.2007р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області (орендодавець) та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (орендар) був укладений договір оренди №497-27-065 (в подальшому - договір) нежитлового приміщення на цокольному поверсі житлової будівлі загальною площею 148,44 кв.м, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Морська, 2, і перебувають на балансі третьої особи - Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» м Херсон. Станом на 01.06.06р. балансова вартість об’єкта оренди склала 19222,98 грн..

Об’єкт оренди був переданий на підставі складеного між орендодавцем та орендарем акту пройму- передачі державного майна в оренду від 22.02.2007 року.

В подальшому, договір неодноразово був продовженим, в нього вносились зміни, що оформлялись додатковими угодами №1 від 16.04.2007р., №2 від 22.02.2008р., №3 від 20.02.2009р., №4 від 22.11.2011р., №5 від 23.02.2013р., №6 від 07.02.2014р

Сторони в останній редакції договору, які були внесені додатковою угодою №6 від 07.02.2014р. до договору №497-27-065, в п. 10.4 зазначили, що у разі відсутності заяви однієї зі Сторін про припинення цього договору або зміни його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі, якщо за три місяці до спливу строку договору не надійшло повідомлення від органу уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв’язку з наміром використовувати це майно для власних потреб, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Згідно з п. 5.10 додаткової угоди №6 від 07.02.2014 р. до договору №497-27-065 сторони домовились, що орендар зобов’язується здійснювати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна. Протягом місяця після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орандарю у разі наявності таких витрат, або самостійно сплачувати такі витрати на підставі окремих договорів, укладених з постачальниками таких послуг, надавши копії цих договорів орендодавцю.

Цією же додатковою угодою термін договору був продовжений до 24.10.2017 року.

02.10.2017р. орендодавець, враховуючи, що з моменту укладення останньої додаткової угоди, минуло три роки звернувся до балансоутримувача з листом, в якому просив надати акти оцінки майна з метою продовження строку дії укладеного з орендарем.

Балансоутримувач, не заперечуючи про одержання такого листа, відмовився надати такий акт, пославшись на те, що орендар не уклав з ним на 2017 рік окремий договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

12.10.2017р. відповідач звернувся до позивача з листом 312-9/1967, який містив пропозицію продовжити строк дії договору оренди №497-27-065 на тих самих умовах до 24.20.2020р.

Орендодавець листом від 24.10.2017 р. №08-03-03304 повідомив орендаря про неможливість продовження договору, в зв’язку з припиненням орендних відносин та відсутності акта оцінки майна на 2017 рік, а листом № 08-03-03567 від 03.11.2017 р. про закінчення терміну дії договору оренди , припинення орендних відносин та обов’язок повернути орендоване майно орендодавцю та балансоутримувачу за актом прийома-передачі.

Як зазначалось вище, судом першої інстанції позов було задоволено, але судова колегія з такими висновки господарського суду погодитись не може, з огляду на таке.

Згідно ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.4 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Ст. 13 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 17 Закона України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Такі положення містяться і в п.10.4 додаткової угоди №6 від 07.02.2014 р. до договору №497-27-065.

Дійсно, в матеріалах справи наявний лист від 03.11.2017 р. про закінчення терміну дії договору оренди , припинення орендних відносин та обов’язок повернути орендоване майно орендодавцю та балансоутримувачу за актом прийома-передачі, тобто передбачений законодавцем місячний термін про відмову від продовження договору після закінчення договору позивачем дотриманий.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази того, що орендодавець в подальшому буде використовувати майно саме для власних потреб та доказів письмового попередження про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, як це передбачено ст. 17 Закона України «Про оренду державного та комунального майна» та умовами договору.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про зобов’язання відповідача повернути йому орендовані останнім нежитлові приміщення на цокольному поверсі житлової будівлі загальною площею 148,44 кв.м, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Морська, 2, переданих йому на підставі укладеного договору оренди №497-27-065 22.02.2007р., сам позивач порушив умови та підстави такого повернення.

Крім того, у відповідності до ч.1,2 ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

12.10.2017 р., тобто до спливу строку договору оренди, відповідач звернувся до позивача з листом 312-9/1967, який містив пропозицію продовжити строк дії договору оренди №497-27-065 на тих самих умовах до 24.20.2020 р., таким чином, відповідач скористався своїм переважним правом перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Про з'ясування обставин щодо переважного перед іншими особами права наймача, який належно виконує свої обов’язки за договором найму, на укладання договору на новий строк наголошує і Верховний Суд України в своїх постановах по справам №914/433/16, №3-266гс16.

Як зазначалось вище, однією з підстав відмови орендодавця від продовження строку договору оренди була відсутність акта оцінки майна на 2017 рік, проте, оцінка майна проводиться балансоутримувачем та її відсутність з вини останнього не може бути розцінена як порушення умов договору орендарем.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі заслуговують на увагу, підтверджені матеріалами справи, а тому судова колегія приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, а рішення господарського суду скасуванню.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 23 січня 2018 року по справі №923/1142/17 слід скасувати, а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області – задовольнити.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 23 січня 2018 року по справі №923/1142/17 скасувати.

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 21295778) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області (73026, м. Херсон, пров. Козацький, 10, код ЄДРПОУ 38044149) 2400,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений і підписаний 23.04.2018р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.