Постанова № 73562978, 18.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2018 рокусправа № 804/7509/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Баранник Н.П.

судді: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янський завод продтоварів" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 804/7509/17 (дата складання повного тексту 27.12.2017р., суддя Рябчук О.С,) за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю " Кам'янський завод продтоварів" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Приватне підприємство "Орім" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю " Кам'янський завод продтоварів" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 18.10.2017 року № 0017431418 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 57 573,00 грн. і штрафних санкцій на суму 28 786,50 грн. та № 0017361418 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 51 816,00 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскаржені рішення відповідача скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити та врахувати надані письмові пояснення до апеляційної скарги.

Від представника третьої особи ПП «Орім» на адресу суду також надійшли письмові пояснення, в яких висловлено незгоду з рішенням суду першої інстанції, а саме з висновками про не підтвердження реальності господарських операцій з Товариством з додатковою відповідальністю " Кам'янський завод продтоварів". Третя особа стверджує, що укладений між підприємствами правочин про надання маркетингових послуг був направлений на настання реальних наслідків, а здійснення таких послуг підтверджено належними доказами. Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача. Вказав, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, дослідив надані сторонами докази та надав їм належну оцінку. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечила.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що у вересні 2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю "Кам'янський завод продтоварів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р., валютного за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р.

За результатами перевірки складено акт № 11387/04-36-14-18/00377532 від 12.09.2017р (т.1 а.с. 45-88).

Під час перевірки серед інших виявлено порушення позивачем вимог:

- пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2015 р. на загальну суму 51 816,00 грн.;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість в на загальну суму 71 799,00 грн.

18.10.2017 р. на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0017431418, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, з якої за основним платежем - 57 573,00 грн.; штрафні санкції - 28 786,50 грн. (т.1 а.с. 22-23);

- № 0017361418, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 51 816,00 грн.(т.1 а.с. 24-25).

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, оскільки дійшов висновку про відсутність належних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом Приватним підприємством "Орім" у перевіряємому періоді.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивач та ПП "Орім" уклали договір №162 від 01.09.2014р про надання маркетингових послуг (т.1 а.с. 89-92).

На підтвердження виконання умов договору були оформлені: договір з додатками; акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг); звіти про проведення досліджень; податкові накладні; виписки по рахункам (т.1 а.с.93-159).

Контролюючим органом поставлено під сумнів реальність таких господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом. Так, відповідач стверджує, що надання маркетингових послуг потребує задіяння великої кількості трудових ресурсів, основних засобів, для досягнення результатів. Фактично Приватним підприємством "Орім" по взаємовідносинам з Товариством з додатковою відповідальністю "Кам'янський завод продтоварів" здійснено безпідставне документальне оформлення господарської операції.

Подані до перевірки акти здачі-прийняття робіт не містять інформації про зміст та обсяг господарської операції. Акти не розкривають змісту наданих послуг, оскільки не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання послуг у діяльності товариства.

В звітах відсутня ідентифікація джерела походження інформації та методики її дослідження.

Аналізуючи надані позивачем як під час перевірки, так і суду першої інстанції документи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позивач не підтвердив реальності надання його контрагентом маркетингових послуг та використання результатів таких послуг у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В ст.198 ПК України визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариством з додатковою відповідальністю "Кам'янський завод продтоварів" укладено з Приватним підприємством "Орім" договір про надання маркетингових послуг 01.09.2014 р. № 162, на підставі якого сформована спірна сума податкового кредиту.

З посиланням на вказаний договір Приватним підприємством "Орім" позивачу виписані податкові накладні та складені акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 020217 від 28.02.2015 р., № 040029 від 01.03.2015р..

Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції, містять лише найменування наданої послуги. В той же час в актах відсутня інформація щодо обсягу наданих послуг, заядіяної для опитування чи дослідження кількості осіб, кількості годин, затрачених для виконання таких послуг. Крім того, акти не містять посилань на реквізити виготовленої інформації та маркетингової продукції, а лише зазначено вид інформаційно - довідкового, маркетингового та іншого обслуговування позивача.

Надані позивачем документи як результат отриманих послуг: маркетингове дослідження у форматі польового анкетування; визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі; визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному виразі, виготовлені у формі таблиць та схем з зазначенням певних відсоткових показників, в звітах відсутня ідентифікація джерела походження інформації та методики її дослідження, не зазначено осіб, відповідальних за виконання робіт та осіб, які здійснювали відповідні дослідження.

Вказані недоліки документів у своїй сукупності позбавляють акти виконаних робіт (послуг) сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладеного позивачем з Приватним підприємством "Орім" договору.

Витрати на маркетингові послуги у розумінні пунктів 17,19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» відносяться до витрат підприємства на збут, які є різновидом витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, що включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Такі витрати підлягають врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість, як складова послуг збуту, за умови фактичного їх здійснення і підтвердження належними та допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій та є підставою для формування податкового обліку платників податків.

Позивач не надавав докази використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Вказані обставини свідчать, що позивачем послуги за спірним договором у власній господарській діяльності не використовувались, що підтверджує висновки акту перевірки щодо відсутності зв'язку зазначених послуг з господарською діяльністю позивача.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту надання послуг, визначених умовами укладеного договору.

Пояснення третьої особи у справі ПП "Орім" суд розцінює критично, оскільки викладені в них доводи та обставини не підкріплені жодними доказами та первинними документами, на які містяться посилання. До того ж, пояснення підписані директором Шибка Я.В., який повноважний на даний час, а в період, що перевірявся, директором ПП "Орім" був ОСОБА_2, пояснення якого різняться в залежності від того, хто його опитував (т.1 а.с. 190, 233). Пояснення ж ОСОБА_3 (т.1 а.с.189), що надав суду позивач як доказ, містять лише узагальнюючі відомості про діяльність ПП «Орім» та не розкривають змісту послуг, що надавалися Товариству з додатковою відповідальністю "Кам'янський завод продтоварів", взагалі не містять посилань на господарські операції з позивачем.

Оскільки порушення позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період знайшло своє підтвердження, підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень відсутні.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю" Кам'янський завод продтоварів" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року у справі № 804/7509/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 18.04.2018р..

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2018р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак