Ухвала суду № 73562876, 23.04.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про призначення справи до розгляду

"23" квітня 2018 р. Справа № 917/26/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (вх. №624 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.18 у справі № 917/26/18 (суддя Кульбако М.М.; повне рішення складено 12.03.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго, м. Полтава

про стягнення 548 708,87 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення 95713,00 грн. 6% річних та 452995,87 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з несвоєчасною сплатою за векселем від 4 травня 2000 року №76331401020325.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.03.2018 по справі № 917/26/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 95384,24 грн. 6% річних за векселем №76331401020325 та 1430,77 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що прострочення виконання зобов’язання почалося з 27.02.2015, а тому відсутні підстави для нарахування шести відсотків за 25-26 лютого 2015 року. В іншій частині позову про стягнення 452 995,87 грн. інфляційних втрат судом відмовлено з посиланням на положення Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, яким не передбачено покладення на особу, зобов’язану за векселем, інших платежів, зокрема таких, як збитки від інфляції.

Позивач - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" із даним рішенням суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, зокрема статті 625 Цивільного кодексу України, статті 4 Конвенції про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, статей 38, 43 “Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі” та пункту 23 Постанови Пленуму ВСУ від 08.06.07 №5, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2018 по справі № 917/26/18 скасувати в частині відмови у стягненні інфляційних в розмірі 452 995,87 грн. та 6% в розмірі 328,76 грн. і в цій частині прийняти нове рішення, за яким стягнути з відповідача на користь позивача 452995,87 грн. інфляційних та 328,76 грн. 6 %. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення 452995,87 грн. інфляційних, оскільки зобов’язання за спірним векселем є грошовим, тому на вимогу кредитора застосування ст.625 ЦК України до спірних правовідносин є обов’язковим та законним в Україні. Позивач зазначає, що суд першої інстанції у даній справі необґрунтовано застосував правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 03.10.2011 по справі №45/211, оскільки на його думку обставини справи №45/211 не є подібними до обставин цієї справи. Позовними вимогами у справі №45/211 є стягнення збитків від інфляції та 3% річних у зв’язку з невиконанням рішення суду у справі №38/64, відповідно до якого було стягнуто заборгованість за векселем, відсотків, витрат пов’язаних з протестом та пересилкою повідомлень. Натомість предметом позову у даній справі № 917/26/18 є стягнення заборгованості за векселем, 6% та інфляційних, що не є однаковим зі справою №45/211. Також позивач вважає, що право на стягнення 6% річних від дати настання платежу передбачене п.2 ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, а тому строк платежу за векселем настав саме 25.02.2015.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2018 по справі № 917/26/18. Відповідачу встановлено строк до 20.04.2018 для надання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в порядку, визначеному ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2989 від 19.04.2018), в якому проти доводів скаржника заперечує, просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2018 у справі № 917/26/18 без змін, а скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення. Відповідач вважає, що строк оплати по векселю настав з 27 лютого 2015р., а саме з наступного дня після отримання ПАТ "Полтаваобленерго" листа про оплату та повідомлення телеграмою, що надіслана державним нотаріусом до ПАТ "Полтаваобленерго" з пропозицією оплатити векселі до 14 год 26 лютого 2015 року, а тому позиція скаржника не відповідає вимогам законодавства України щодо нарахування 6% річних з 25.02.2015. На думку ПАТ "Полтаваобленерго" судом першої інстанції вірно застосовано після перевірки правильності нарахування шести відсотків та відмовлено у стягненні з ПАТ "Полтаваобленерго" нарахування за 25-26 лютого 2015 року, оскільки надіслана позивачем вимога про оплату векселя отримана позивачем 26.02.2015, та в цей же день вручена телеграма, якою нотаріус пропонував здійснити оплату векселів або повідомити про відмову вчинити такі дії, а також вчинено акт про протест векселя, тому відповідно до ст. 253 ЦК України прострочення виконання зобов'язання починається з 27.02.2015. Таким чином, відповідач визнає правомірним нарахування позивачем 6% річних лише за період з 27.02.2015 по 29.09.2016 в сумі 95384,24 грн. Що стосується нарахувань, виставлених позивачем у розмірі 452 995,87 грн. згідно ч.2 ст. 625 ЦК України про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в позові в цій частині, оскільки Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі не передбачено покладення на особу, зобов’язану за векселем, інших платежів, зокрема таких, як збитки від інфляції.

Відповідно до статті 268 Господарського процесуального кодексу України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду.

Оскільки судом відповідно до приписів статті 268 Господарського процесуального кодексу України проведено усі необхідні підготовчі дії по апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає можливим призначити справу № 917/26/18 до судового розгляду.

Керуючись статтями 120, 121, 234, 267, 268 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1. Призначити справу № 917/26/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (вх. №624 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2018 у справі № 917/26/18 до розгляду на 08.05.18 об 11:30 год. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 118.

2. Повідомити, що участь сторін у судовому засіданні не є обов’язковою.

3. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.