Рішення № 73562552, 26.03.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року справа № 925/1359/17 м. Черкаси

За позовом виконувача обов’язків керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Симиренківське"

до Городищенської районної державної адміністрації

про визнання договору недійсним

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 09.01.2018;

від першого відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 22.01.2018;

від другого відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 28.08.2017.

За участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4

Виконувач обов’язків керівника Смілянської місцевої прокуратури (далі – прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі також – позивач) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" (далі також – перший відповідач) та до Городищенської районної державної адміністрації (далі також – другий відповідач) про визнання недійсним укладеного між Городищенською районною державною адміністрацією і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" договору оренди землі від 15.02.2011 (далі також – спірний договір) щодо оренди земельної ділянки площею 229,16 га, розташованої в адміністративних межах Мліївської сільської ради Городищенського району, строком до 31.12.2025, який зареєстрований рішенням державного реєстратора Рацівської сільської ради Чигиринського району: від 30.12.2016, індексний номер 33299230; від 10.01.2017, індексний номер 33381786; від 27.12.2016, індексний номер 33192214; від 10.01.2017, індексний номер 33381123; від 10.01.2017, індексний номер 33381499; від 29.12.2016, індексний номер 33281934; від 29.12.2016, індексний номер 33266648; від 10.01.2017, індексний номер 33376840; від 27.12.2016, індексний номер 33191581; від 26.12.2016, індексний номер 33184046; від 10.01.2017, індексний номер 33376364; від 29.12.2016, індексний номер 33281323; від 29.12.2016, індексний номер 33265124; від 29.12.2016, індексний номер 33265854; від 10.01.2017, індексний номер 33381314; від 10.01.2017, індексний номер 33382054; від 26.12.2016, індексний номер 33184537; від 27.12.2016, індексний номер 33192685; від 30.12.2016, індексний номер 33297610; від 11.01.2017, індексний номер 33391468; від 11.012017, індексний номер 3391229; від 26.12.2016, індексний номер 33174788; від 27.12.2016, індексний номер 33199041; від 27.12.2016, індексний номер33196533; від 26.12.2016, індексний номер 33173423; від 26.12.2016, індексний номер 33173988; від 27.12.2016, індексний номер 33198222; від 27.12.2016, індексний номер 33197599; від 26.12.2016, індексний номер 33172783; від 10.01.2017, індексний номер 33380131; від 10.01.2017, індексний номер 33378478; від 10.01.2017, індексний номер 33377203; від 10.01.2017, індексний номер 33380932; від 10.01.2017, індексний номер 33379147; від 10.01.2017, індексний номер 33380427; від 10.01.2017, індексний номер 33378125; від 10.01.2017, індексний номер 33380652; від 10.01.2017, індексний номер 33375417; від 10.01.2017, індексний номер 33379695; від 10.01.2017, індексний номер 33382382; від 27.12.2016, індексний номер 33191845; від 11.01.2017, індексний номер 33394204; від 10.01.2017, індексний номер 33376042; від 11.01.2017, індексний номер 33393017; від 27.12.2016, індексний номер 33194386; від 26.12.2016, індексний номер 33175382; від 26.12.2016, індексний номер 33182217; від 26.12.2016, індексний номер 33180042; від 26.12.2016, індексний номер 33181512; від 30.12.2016, індексний номер 33298104; від 26.12.2016, індексний номер 33182876; від 30.12.2016, індексний номер 33298768; від 26.12.2016, індексний номер 33180777; від 16.02.2017, індексний номер 33183488; від 22.02.2017, індексний номер 33971259; від 11.01.2017, індексний номер 33392361; від 27.12.2016, індексний номер 33195418; від 11.01.2017, індексний номер 33392149; від 11.01.2017, індексний номер 33393221; від 11.01.2017, індексний номер 33392839; від 29.12.2016, індексний номер 33270134; від 29.12.2016, індексний номер 33280560; від 11.01.2017, індексний номер 33393941; від 29.12.2016, індексний номер 33264175; від 11.01.2017, індексний номер 33394483; від 11.01.2017, індексний номер 33395039; від 29.12.2016, індексний номер 33263495; від 10.01.2017, індексний номер 33382687; від 11.01.2017, індексний номер 33394742; від 11.01.2017, індексний номер 33393700; від 11.01.2017, індексний номер 3395267; від 30.12.2016, індексний номер 33301501; від 28.12.2016, індексний номер 33226954; від 28.12.2016, індексний номер 33228076; від 28.12.2016, індексний номер 33227567; від 11.01.2017, індексний номер 33392619; від 30.12.2016, індексний номер 33302174; від 11.01.2017, індексний номер 33393463; від 27.12.2016, індексний номер 33207062; від 27.12.2016, індексний номер 33193687; від 27.12.2016, індексний номер 33193197; від 26.12.2016, індексний номер 33176144; від 26.12.2016, індексний номер 33176820; рішенням державного реєстратора виконкому Кам’янської міської ради Черкаської області: від 21.02.2017, індексний номер 33959768; від 21.02.2017, індексний номер 33961719; від 22.02.2017, індексний номер 33969818; від 21.02.2017, індексний номер 33953046; від 21.02.2017, індексний номер 33957065; від 21.02.2017, індексний номер 33958129; від 21.02.2017, індексний номер 33965009; від 21.02.2017, індексний номер 33962949; від 21.02.2017, індексний номер 33955601; від 21.02.2017, індексний номер 33956531; від 21.02.2017, індексний номер 3395709; від 21.02.2017, індексний номер 39548804; від 21.02.2017, індексний номер 33962005; від 21.02.2017, індексний номер 33958423; від 21.02.2017, індексний номер 33965430; від 21.02.2017, індексний номер 33961076; від 21.02.2017, індексний номер 33964270; від 21.02.2017, індексний номер 33964140; від 21.02.2017, індексний номер 33956149; від 21.02.2017, індексний номер 33964621; від 21.02.2017, індексний номер 33963724; від 21.02.2017, індексний номер 33962524; від 21.02.2017, індексний номер 33956492; від 21.02.2017, індексний номер 33965133; від 16.02.2017, індексний номер 33975677; від 16.02.2017, індексний номер 33974313; від 21.02.2017, індексний номер 339552260.

У позові прокурор також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову прокурор вказав на невідповідність спірного договору вимогам ст. 648 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" через невідповідність вказаного у спірному договорі строку його дії - до 31.12.2025 строку оренди земельної ділянки - до 31.12.2015, вказаному у розпорядженні Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське", що на думку прокурора є достатньою підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до частини першої статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України.

Також прокурор в обґрунтування позову вказав на безпідставність подальшої державної реєстрації, проведеної наприкінці 2016 та на початку 2017 років, державними реєстраторами виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району та виконавчого комітету Кам’янської міської ради, права власності за Городищенською районною державною адміністрацією та права оренди за СТОВ "Симиренківське" на підставі розпорядження Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 та спірного договору на 110 земельних ділянок в адміністративних межах Мліївської сільської ради загальною площею 210,7250 га. При цьому за твердженням прокурора технічна документація із землеустрою на вказані земельні ділянки відсутня, сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" не виготовлялася і в установленому законом порядку не затверджувалася, земельні торги не проводилися. З 2013 року право розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення перейшло до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та до його територіальних органів. Наразі таким територіальним органом у Черкаській області є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, яке не приймало жодних рішень щодо передачі надання сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" вказаних вище 110 земельних ділянок в адміністративних межах Мліївської сільської ради загальною площею 210,7250 га.

Ухвалою від 30.10.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву прокурора до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 28.11.2017.

28 листопада 2017 року представник першого відповідача подав до господарського суду відзив на позов, яким заявив про застосування судом до заявленої прокурором вимоги загальної позовної давності тривалістю у три роки, яка за твердженням представника першого відповідача з дня укладення спірного договору, тобто з 15.02.2011 спливла, що є підставою для відмови прокурору у позові.

Крім того, представник першого відповідача вважає, що прокурор не обґрунтував належним чином наявності підстав для подання ним позову у спірних правовідносинах в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою від 28.11.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 11 год. 30 хв. 21.12.2017.

21 грудня 2017 року представник позивача подав до господарського суду письмове пояснення по суті спору, яким підтримав позов з викладених у ньому підстав і заперечив проти доводів представника першого відповідача викладених у відзиві на позов.

21 грудня 2017 року прокурор подав до господарського суду відповідь на відзив, у якій заперечив доводи щодо спливу загальної позовної давності, оскільки вважає, що її перебіг у даному випадку для прокурора почався лише в 2017, коли він дізнався від позивача про наявність порушень відповідачами вимог закону. Також у відповіді на відзив прокурор додатково обґрунтував наявність підстав для подання ним позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

Господарський суд відхилив доводи представника першого відповідача, приведені ним у відзиві на позов, щодо необґрунтованості прокурором наявності підстав для подання ним позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оскільки вважає, що приведені прокурором у позові та у відповіді на відзив обґрунтування з цього питання відповідають вимогам ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою від 21.12.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 11 год. 30 хв. 10.01.2018.

22 грудня 2017 року до господарського суду від другого відповідача надійшов відзив на позов, яким другий відповідач заперечив проти позовних вимог прокурора, зазначивши при цьому, що на день прийняття ним розпорядження від 09.02.2011 №59 поновлення договорів оренди землі здійснювалося без проведення земельних торгів, а невідповідність строку дії спірного договору строку оренди землі, вказаному у розпорядженні від 09.02.2011 №59 строку, на який продовжено оренду земельної ділянки, слід розглядати як технічну помилку.

10 січня 2018 року представник першого відповідача подав до господарського суду заперечення на відповідь прокурора на відзив, у яких заперечив доводи прокурора щодо строку позовної давності і пояснив невідповідність вказаного у спірному договорі строку його дії і вказаного у розпорядженні від 09.02.2011 №59 строку оренди землі технічною опискою, яка буде виправлена.

Ухвалою від 10.01.2018 Господарський суд Черкаської області за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, призначив у справі підготовче засідання на 11 год. 30 хв. 06.02.2018.

В ході підготовчого провадження до господарського суду були подані:

05.02.2018 заперечення представника першого відповідача на пояснення представника позивача щодо позову і відзиву на позов представника першого відповідача з доказами сплати орендної плати за спірним договором;

05.02.2018 відповідь прокурора на відзив на представника першого відповідача;

06.02.2018 клопотання представника першого відповідача про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження сплати орендної плати за спірним договором;

Ухвалою від 06.02.2018 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі і призначив її розгляд по суті на 11 год. 00 хв. 02.03.2018.

Ухвалою від 06.02.2018 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. 16.03.2018.

Ухвалою від 16.02.2018 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи по суті на 14 год. 15 хв. 26.03.2018.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2018 за участю представників усіх учасників справи, прокурор і представник позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав, а представники обох відповідачів підтримали заперечення проти позову, викладені у поданих ними письмових заявах по суті справи. Господарський суд Черкаської області розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2007 року голова Городищенської районної державної адміністрації видав розпорядження №271 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" в адмінмежах Мліївської сільської ради". Цим розпорядженням голова Городищенської районної державної адміністрації вирішив надати в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" земельні ділянки загальною площею 229,16 га – рілля із земель запасу Мліївської сільської ради, які знаходяться за межами населеного пункту, для товарного сільськогосподарського виробництва терміном на три роки.

01 червня 2007 року Городищенська районна державна адміністрація, як орендодавець, та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Симиренківське", як орендар, на підставі розпорядження голови цієї адміністрації від 14.05.2007 №271 уклали між собою договір оренди землі, згідно з п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту села Мліїв.

Відповідно до п. 2 оренди землі від 01.06.2007 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 229,16 га, у тому числі 229,16 га рілля із земель запасу Мліївської сільської ради.

У п. 8 договору оренди землі від 01.06.2007 його сторони передбачили, що цей договір укладено на 3 роки. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

09 лютого 20011 року голова Городищенської районної державної адміністрації видав розпорядження №59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське". Цим розпорядженням голова Городищенської районної державної адміністрації за результатами розгляду відповідного клопотання СТОВ "Симиренківське" вирішив:

1. Продовжити на строк до 31 грудня 2015 року термін оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із резервного фонду (рілля), площею 229,16 га, що розміщена в адмінмежах Мліївської сільської ради, за межами населеного пункту, яке виникло на підставі розпорядження голови державної адміністрації від 14.05.2007 №271 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" в адмінмежах Мліївської сільської ради".

2. Надати СТОВ "Симиренківське" дозвіл на виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою, необхідної для виконання даного розпорядження.

3. Рекомендувати СТОВ "Симиренківське" протягом двох місяців подати договір оренди земельної ділянки на державну реєстрацію відповідно до вимог діючого законодавства, про що письмово повідомити державну адміністрацію.

4. У випадку не виконання п. 3 даного розпорядження воно втрачає чинність.

5. Уповноважити першого заступника голови державної адміністрації укласти договір оренди землі із СТОВ "Симиренківське".

15 лютого 2011 року Городищенська районна державна адміністрація в особі першого заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_5, як орендодавець, та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Симиренківське" в особі директора товариства ОСОБА_6, як орендар, на підставі розпорядження голови цієї адміністрації від 09.02.2011 №59 уклали між собою спірний договір оренди землі, згідно з п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту села Мліїв.

Відповідно до п. 2 спірного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 229,16 га, у тому числі 229,16 га рілля із земель запасу Мліївської сільської ради.

У п. 8 спірного договору його сторони передбачили, що після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Закінчення строку дії договору 31 грудня 2025 року.

Пунктом 44 спірного договору встановлено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державна реєстрація спірного договору не проводилася.

За твердженнями прокурора, не підтвердженими останнім на вимогу суду відповідною інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наприкінці 2016 та на початку 2017 років державними реєстраторами виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району та виконавчого комітету Кам’янської міської ради була проведена державна реєстрація, права власності за Городищенською районною державною адміністрацією та права оренди за СТОВ "Симиренківське" на підставі розпорядження Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 та спірного договору на 110 земельних ділянок в адміністративних межах Мліївської сільської ради загальною площею 210,7250 га, що й спонукало прокурора до подання позову про визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами першою та третьою ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено:

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пленум Верховного Суду України у п. 2 та п. 8 своєї постанови від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз’яснив, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Верховний Суд України у своїй постанові від 19.02.2014 у справі №6-162ц13 зробив такі висновки:

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

У справі, що переглядається, сторони дійшли згоди щодо істотних умов договорів оренди земельних ділянок, скріпивши договори своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

У даній справі сторони спірного договору дійшли згоди щодо його істотних умов 15 лютого 2011 року, скріпивши його своїми підписами, що і є моментом укладення спірного договору.

Отож в силу частини першої статті 203 і статті 215 Цивільного кодексу України господарський суд оцінює спірний договір на предмет відповідності його вимогам чинного законодавства на момент його укладення сторонами, тобто станом на 15.09.2011, і за законодавством, яке діяло на цю дату, тому обставини, які мали місце після укладення спірного договору і на які прокурор посилається у позові, господарський суд не приймає до уваги, як такі, що не мають значення для вирішення даного спору.

Відповідно до частини другої статті 134 Земельного кодексу України у редакції станом на день укладення спірного договору не підлягали продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі.

У розпорядженні голови Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 №59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" мова йде саме про продовження (поновлення) оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, яка (оренда) виникла на підставі розпорядження голови державної адміністрації від 14.05.2007 №271 "Про надання в оренду земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" в адмінмежах Мліївської сільської ради".

Оскільки розпорядження голови Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 №59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське" у встановленому законом порядку не скасоване, то не має і підстав для визнання недійсним укладеного на виконання цього розпорядження спірного договору в частині передачі спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів. На це вказав й Пленум Вищого господарського суду України у пп. 2.4 п. 2 своєї постанови від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Господарський суд погоджується з доводами прокурора про наявність невідповідності вказаного у п. 8 спірного договору строку його дії - до 31.12.2025 і строку оренди земельної ділянки - до 31.12.2015, вказаному у розпорядженні голови Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське".

Частиною першою статті 648 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Частина друга статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, спірний договір з моменту його укладення по 31.12.2015 відповідає розпорядженню голови Городищенської районної державної адміністрації від 09.02.2011 № 59 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок СТОВ "Симиренківське", а в частині строку його дії з 01.01.2016 по 31.12.2025і не відповідає цьому розпорядженню.

З 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, яким на той час було Державне агентство земельних ресурсів України, та до його територіальних органів.

Наказом від 25.01.2013 №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пункту 2 та пункту 5 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру":

утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Таким чином, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і саме останнє (позивач) з 26.05.2015 є орендодавцем вказаних у спірному договорі земельних ділянок.

Отже, у зв’язку з передачею державою з 01.01.2013 року повноважень щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та їх територіальних органів права сторони - орендодавця у спірному договорі фактично і юридично перейшли від Городищенської районної державної адміністрації спочатку до Головного управління Держземагенства у Черкаській області, а у подальшому до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, Загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дні, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У даному випадку Городищенська районна державна адміністрація, як сторона спірного договору, могла і повинна була довідатися у день укладення спірного договору про порушення її прав невідповідністю строку дії спірного договору встановленому її розпорядженням від 09.02.2011 №59 строку, на який була продовжена оренда земельної ділянки.

Отож, перебіг загального строку позовної давності тривалістю у три роки для Городищенської районної державної адміністрації за вимогою про визнання недійсним спірного договору з підстав його невідповідності розпорядженню від 09.02.2011 №59 почався від дня укладення цього договору тобто від 15.02.2011.

Згідно з статтею 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 4.1. своєї постанови від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз’яснив, що у разі, якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Таким чином, заміна сторони – орендодавця у передбаченому спірним договором зобов’язанні - Городищенської районної державної адміністрації спочатку на Головне управління Держземагенства у Черкаській області, а у подальшому на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області і подання позову прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області не змінили порядку обчислення та перебігу позовної давності, тому і для Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і для прокурора датою, від якої почався перебіг позовної давності за вимогою про визнання спірного договору недійсним з підстав його невідповідності розпорядженню від 09.02.2011 №59, є дата - 15.02.2011.

Отож загальна позовна давність тривалістю у три роки за позовом прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській про визнання спірного договору недійсним з підстав його невідповідності розпорядженню від 09.02.2011 №59 спливла 15.02.2014, тобто задовго до 26.10.2017 - дня подання прокурором цього позову до Господарського суду Черкаської області.

Частини третя - п’ята стаття 267 Цивільного кодексу України передбачають, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Перший відповідач заявив про застосування господарським судом позовної давності у відзиві на позов до прийняття господарським судом рішення у даній справі.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.2 своєї постанови від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз’яснив, що питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

У даному випадку прокурор і позивач, помилково вважаючи, що за поданим прокурором позовом строк позовної давності не сплинув, не вказали причини його пропущення починаючи з 15.02.2011, тому господарський суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропущення прокурором строку позовної давності.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

За таких обставин сплив позовної давності на день подання прокурором позову за заявленою у ньому вимогою в силу частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови прокурору у позові.

Таким чином, позов прокурора із заявлених у ньому підстав задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у позові судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 23.04.2018.

СУДДЯ М.В. Дорошенко