Постанова № 73562542, 18.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2018 р. Справа№ 911/2159/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі у відповідності до протоколу судового засідання від 18.04.2018

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр"

на ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РКДЗ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Рокитнянського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області

про визнання права власності

в межах справи № 911/2159/16

за спільною заявою

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехнології Груп" - Кредитор 1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" - Кредитор 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" - Боржник

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16 позовну заяву ТОВ "РКДЗ" № 27/10-01 від 27.10.2017 (вх. № 3254/17) до ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" про визнання права власності в межах провадження у справі № 911/2159/16 про банкрутство ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" було задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" право власності на граніт мегманіт в кількості 16 тис. тон, який знаходиться на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РКДЗ" 4 800,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви ТОВ "РКДЗ" від 27.10.2017 № 27/10-01 до ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр".

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" на ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16; сторонам встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та призначено розгляд апеляційної скарги на 21.03.2018.

14.03.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "РКДЗ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" на ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16 відкладено на 04.04.2018.

03.04.2018 на електронну адресу Київського апеляційного господарського суду від Рокитнянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд розглянути справу без участі представника відділу та покладається на розсуд суду при вирішенні даного питання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 у справі № 911/2159/16 відкладено розгляд справи на 18.04.2018.

У судовому засіданні 18.04.2018 представник апелянта та керуючий санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити. Представник ТОВ "РКДЗ" заперечив проти апеляційної скарги та вказаного клопотання та просив суд залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про день та місце розгляду апеляційної скарги.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших учасників провадження у справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області знаходилася справа № 911/2159/16 за спільною заявою ТОВ "Євротехнології Груп" та ТОВ "Техноекспорт" про банкрутство ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом, провадження в якій порушене ухвалою суду від 16.08.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2017 відкрито процедуру санації Боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Давидюка Р.М.; вирішено інші процедурні питання.

На даний час у справі триває процедура санації Боржника.

31.10.2017 до господарського суду Київської області від ТОВ "РКДЗ" надійшла позовна заява № 27/10-01 від 27.10.2017 (вх. № 3254/17) про визнання права власності, яка була передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі про банкрутство Боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 911/2159/16 про банкрутство ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр"; розгляд позовної заяви призначено на 28.11.2017; залучено Рокитнянський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області до участі у справі при розгляді позовної заяви в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

28.11.2017 до суду надійшов відзив Відповідача від 27.11.2017 № 27/112017 (вх. № 25244/17) на позовну заяву про визнання права власності.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції, задовольнив позовну заяву ТОВ "РКДЗ" від 27.10.2017 № 27/10-01.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи та зміст оскаржуваної ухвали, колегією суддів встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.10.2015 у справі № 911/3568/15 вирішено стягнути з Відповідача на користь ТОВ "Будпром-ЛТД", правонаступником якого за вказаними правовідносинами є Позивач, 287270,00 грн. основного боргу, 28727,00 грн. штрафу, 122920,38 грн. пені, 157803,78 грн. інфляційних втрат, 8772,61 грн. 3% річних та 12109,87 грн. судового збору.

03.11.2015 на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ № 911/3568/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2016 у справі № 911/3568/15 замінено у справі позивача (стягувача) ТОВ "Будпром-ЛТД" на правонаступника ТОВ "РКДЗ".

Постановою ВДВС Рокитнянського РУЮ від 12.04.2016 відкрито виконавче провадження № 50788954 з примусового виконання наказу № 911/3568/15 від 03.11.2015.

05.08.2016 при здійсненні виконавчого провадження стягувачу (Позивач) в рахунок погашення боргу було передано майно: граніт мегманіт, залишки при подрібненні фр 0,10, в кількості 16 тис. тон, місцезнаходження: с. Острів, вул. Садова, 2/1, вартістю 320000,00 грн., що належить Боржнику ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр", згідно з постановою від 05.08.2016 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, про що складено відповідний акт.

Також 05.08.2016 ВДВС Рокитнянського РУЮ винесено постанову у ВП № 50788954 про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій зазначено про часткову оплату згідно з постановою про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу 320000,00 грн., отже залишок боргу за наказом № 911/3568/15 станом на 05.08.2016 становить 297603,64 грн.

Вказане майно перебувало на території ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" (с. Острів, вул. Садова, 2/1), що вбачається з постанови органу ДВС від 05.08.2016 та Акту від 05.08.2016 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Однак вимога ТОВ "РКДЗ" від 11.10.2016 № 207/1 щодо забезпечення доступу техніки для вивезення вказаного майна Відповідачем проігнорована, право власності Позивача на зазначене майно відповідачем не визнається.

Заперечуючи проти позову, ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" у відзиві, поданому до суду першої інстанції, просив суд припинити провадження щодо розгляду вказаної позовної заяви.

Зокрема, як зазначав відповідач, 01.12.2016 позивач вже звертався до суду з вимогами про витребовування вказаного майна - граніт мегманіт в кількості 16 тис. тон, та ухвалою суду від 24.01.2017 у даній справі було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "РКДЗ" про витребування майна із чужого незаконного володіння із посиланням на необхідність, по-перше, встановити право власності на спірне майно.

Отже, з позиції ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр", є рішення суду про той же предмет і з тих же підстав, внаслідок чого провадження за даним позовом підлягає припиненню.

Вказані твердження були правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки за вказаною заявою від 30.11.2016 ТОВ "РКДЗ" підставою позову було зазначено незаконне володіння ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" спірним майном, яке заявник просив витребувати в порядку ст. 387 ЦК України, тоді як за даною позовною заявою позивач просить визнати право власності на спірне майно, яке не визнається відповідачем.

Вказані позовні вимоги за своєю правовою природою є різними способами захисту порушеного права, отже твердження Відповідача про те, що за вказаними позовними заявами підстави позовів є одними і тими ж, не можна вважати обгрунтованими.

У суді апеляційної інстанції представник ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" просив суд припинити провадження за позовною заявою у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Зокрема, як зазначає апелянт, за наслідком проведення інвентаризації майна ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" із залученням відповідних спеціалістів було встановлено, що на території Відповідача відсутнє таке майно, як готова продукція (граніт мегманіт/залишки при подрібненні гірської породи фр. 0,10 мм 16000 тон), а в наявності є інше майно, а саме 20879 тон гранітного відсіву фракції 0-5, яке не було арештоване, та на яке стягнення органами ДВС не зверталося.

Вказана позиція вважається необґрунтованою, оскільки зазначення апелянтом факту відсутності майна не спростовує підтвердженого постановою та актом органу ДВС від 05.08.2016 у ВП № 50788954 факту наявності зазначеного майна на території ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" на дату винесення постанови.

Посилання апелянта на Акт маркшейдерського заміру від 29.09.2017 не підтверджує позицію ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" про відсутність майна, а навпаки спростовує, оскільки вказаним Актом встановлено наявність 20879 тон гранітного відсіву фракцій від 0 до 5, отже фракція відсіву 0,10, визначена в постанові органу ДВС, включається до зазначеного діапазону, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Разом з тим, відхиляються як необґрунтовані твердження ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" про те, що складений Акт від 05.08.2016 про передачу майна стягувачу свідчить про фактичну передачу такого майна ТОВ "РКДЗ", оскільки в Акті від 05.08.2016 безпосередньо зазначено, що майно перебуває на території ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" за адресою: с. Острів, вул. Садова, 2/1.

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначений в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, що наявними у справі доказами підтверджено наявність у ТОВ "РКДЗ" права власності на визначене майно, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та заявлені вимоги ТОВ "РКДЗ" про визнання права власності на майно - граніт мегманіт в кількості 16 тис. тон, який знаходиться на території ТОВ "Рокитнянський гранкар'єр" (Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Острів, вул. Садова, 2/1), правомірно задоволені в повному обсязі.

Вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "РКДЗ", проте, в резолютивній частині не зазначив, на яке саме майно набуває права власності ТОВ "РКДЗ", враховуючи те, що за постановою від 05.08.2016 вирішено стягувачеві передати в рахунок погашення боргу нереалізоване майно граніт мегманіт, залишки при подрібненні фр 0,10, вартістю 320000 грн. в кількості 16 тис.т, що було описане та арештоване за вищевказаним Актом від 05.08.2016 про передачу майна стягувачу. Саме ці постанова та акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на вказане майно відповідно до ч. 9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16 - зміні та доповненню пункту 2 її резолютивної частини цієї ухвали після слів «…на граніт мегманіт», комою, цифрами та словами: «залишки при подрібненні фр 0,10». В решті ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16 слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 255, 269, 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" задовольнити частково, а ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16 змінити, доповнивши пункт 2 резолютивної частини цієї ухвали, після слів «… на граніт мегманіт», комою, цифрами та словами: «залишки при подрібненні фр 0,10».

2. В решті ухвалу господарського суду Київської області від 19.12.2017 у справі № 911/2159/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2159/16 направити до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 23.04.2018.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко