Ухвала суду № 73562318, 28.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3998/16

за позовом фермерського господарства “Дідух”, смт. Згурівка,

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ,

третя особа Згурівська районна державна адміністрація, смт. Згурівка,

про визнання поновленим договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди.

Суддя– Мальована Л.Я.

Представники сторін:

позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

третя особа – ОСОБА_3

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 р. площею 50,00 га., та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 р.

28.02.2018 р. на електронну адресу суду від третьої особи надійшло клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи, оскільки представник не може з’явитися в судове засідання у зв’язку ї складними погодними умовами.

Представник позивача усно також заявив клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача підтримує заявлені клопотання інших учасників провадження.

21.02.2018 р. представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 50,0 га, кадастровий номер: 3221985500:03:001:0039, яка знаходиться в оренді Фермерського господарства "Дідух" відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 р. та заборонити відповідачу, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження вищевказаної земельної ділянки, в тому числі передавати її або виконувати щодо неї інші зобов'язання.

В обґрунтування своєї заяви заявник стверджує, що Відповідач має можливість за період розгляду справи в Господарському суді Київської області передати спірну земельну ділянку або її частину третім особам, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, судом встановлено.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідач та третя особа надали письмові заперечення на заяву про забезпечення позову.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення ФГ «Дідух» про те, що виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову може бути утруднено або його виконання може бути унеможливленим, не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки на публічній кадастровій карті земельна ділянка з кадастровим номером 3221985500:03:001:0039 відсутня, а її геометрія не відображається, що підтверджується листом Відділу у Згурівському районі головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.03.2018 року № 73/110-18, тому заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України “Про судовий збір”, оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати по сплаті судового збору в розмірі 881 грн. 00 коп., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 136, 140, 234 ГПК України, суд -

постановив:

Відмовити Фермерському господарству «Дідух» в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Ухвалу підписано - 02.04.2018

Суддя Л.Я. Мальована