Рішення № 73562189, 17.04.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року Справа № 923/30/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - уповн. предст., дов. від 15.01.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2 - уповн. предст., дов. від 01.10.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІППЕР-ТРАНС", м.Олешки Херсонської області

до відповідача: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Херсон

про стягнення 291 906грн. 19коп.

Описова частина рішення: Провадження у справі відкрите за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІППЕР-ТРАНС" про стягнення з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 291906,19грн. вартості послуг перевезення у правовідносинах за договором № 43 від 07.08.2017р. на послуги по перевезенню вантажів.

Позов обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем умов названого договору в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг по перевезенню.

08.02.2018р. за вх.№1302/18 від представника відповідача надійшов відзив на позов ТОВ "КІППЕР-ТРАНС". В означеному відзиві представник відповідача зазначає, що не визнає позов, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За твердженнями відповідача, товарно-транспортні накладні та реєстри до них позивачем відповідачу не надавались, в матеріалах справи такі документи відсутні, а отже вимоги позивача не підтверджено доказами, що можуть вказувати на виникнення у відповідача обов’язку з оплати наданих послуг. На думку відповідача, укладаючи договір № 43 від 07.08.2017р. на послуги по перевезенню вантажів, сторони узгодили умови, згідно з якими, виникненню зобов’язання з оплати має передувати виконання усіх взятих на себе позивачем зобов’язань.

Відповідач зазначає, що ним було сплачено позивачу грошові кошти без отримання документів, як передбачено договором, оскільки між сторонами склалися усталені відносини. Але, як стверджує відповідач, враховуючи, що перевізником не було виконано своїх зобов’язань за договором, не надані усі документи, які є обов’язковими для здійснення оплати, у відповідача не виникло зобов’язань з оплати.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 20.02.2018р., оголошувалась перерва до 10год. 00хв. 22.03.2018р.

19.03.2018р. за вх. № 2757/18 від позивача надійшла відповідь на відзив ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", за якою позивач зазначає, що згідно положень законодавства підставою для здійснення розрахунків між ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "КІППЕР-ТРАНС" є акти надання послуг, оскільки саме вони свідчать про фактичне надання та отримання відповідачем послуг, а тому, у відповідача виник обов'язок відповідно до умов договору оплатити такі послуги.

Позивач зазначає, що норми чинного законодавства, які регулюють відносини про надання послуг, пов’язують обов’язок оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом отримання будь-яких документів. За твердженнями позивача, ТОВ "КІППЕР-ТРАНС" передавало відповідачу усі необхідні документи, передбачені п.4.2 договору № 43 від 07.08.2017р. на послуги по перевезенню вантажів, особисто, оскільки умовами договору не встановлено порядок передачі документів.

Ухвалою суду від 22.03.2018р. підготовче провадження у справі було закрито, а розгляд справи було призначено по суті у судовому засіданні на 17.04.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.04.2018р. підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.04.2018р. заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

07.08.2017р. між Дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІППЕР-ТРАНС" (перевізник) було укладено договір №43 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (а.с. 10-11).

За умовами означеного договору перевізник зобов’язується надати замовнику послуги з перевезення сухих навалочних вантажів автомобільним транспортом (п.1.1. та п. 1.2. договору).

Кількість (обсяг) послуг за цим договором складається із кількості всіх фактично наданих послуг на підставі актів наданих послуг та товарно-транспортних накладних в межах строку дії цього договору (п.1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору замовник надає для перевезення вантаж, а перевізник зобов’язується доставити наданий вантаж автомобільним транспортом до пункту призначення в установлений строк, відповідно до заявок замовника, а замовник зобов’язується сплачувати за послуги перевізника встановлену плату, відповідно до умов договору на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення.

Згідно з п.3.1. та п.3.3. договору ціна договору визначається сумою вартості всіх окремих рахунків за надані послуги на підставі актів наданих послуг та товарно–транспортних накладних, оформлених згідно вимог цього договору. Загальна вартість послуг за цим договором складає із вартості послуг, наданих в межах строку дії цього договору. Сторони погодили вартість перевезення вантажу. При цьому вартість одного тонно/кілометра за послуги по перевезенню автомобілями-самоскидами для перевезення дорожньо-будівельних матеріалів становить-1,26грн., в тому числі ПДВ-0,21грн.

У розділі ІV договору сторони узгодили порядок здійснення оплати.

Так, відповідно до п.4.2. договору рахунок виставляється перевізником на підставі акту наданих послуг, який оформлюється перевізником та замовником, при цьому перевізник надає замовнику товарно–транспортні накладні, реєстри до них, а також здійснює реєстрування у встановлений чинним законодавством термін накладної у ЄРПН. В разі ненадання/ (нездійснення) зазначених цим пунктом документів /(дій) постачальник зобов’язується відшкодувати спричинені покупцю збитки.

Згідно п.4.1. договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом: оплати замовником після надання перевізником рахунку на оплату послуг та підписання сторонами акту наданих послуг та передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору.

Сторони свідчать, що замовник зобов’язується розрахуватися з перевізником за надані послуги не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту отримання від перевізника документів, вказаних в п.4.1. та 4.2. цього договору (п.4.4. договору).

Відповідно до п.5.8. договору одразу після надання послуг між сторонами оформлюється відповідний акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.

Послуги вважаються наданими виключно після їх фактичного виконання та передачі документів, зазначених в п.4.2. договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017р., закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.10.1. договору).

В підтвердження виконання взятих на себе зобов’язань за договором №43 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2017р., позивачем до позовної заяви надано копії наступних актів:

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000128 від 31.08.2017р. на суму 16578,46грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000129 від 31.08.2017р. на суму 29370,60грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000130 від 07.09.2017р. на суму 81938,30грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000131 від 07.09.2017р. на суму 16964,64грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000133 від 14.09.2017р. на суму 24759,76грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000135 від 21.09.2017р. на суму 41801,51грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000140 від 27.09.2017р. на суму 34462,26грн. в т.ч. ПДВ 20%,

- Акт здачі –прийняття робіт (надання послуг) №00000159 від 06.10.2017р. на суму 28649,38грн. в т.ч. ПДВ 20%,

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №00000160 від 18.10.2017р. на суму 56096,06грн. в т.ч. ПДВ 20%,

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №000068 від 30.10.2017р. на суму 67534,56грн. в т.ч. ПДВ 20%,

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №000069 від 30.10.2017р. на суму 6414,34грн. в т.ч. ПДВ 20%

- Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №000070 від 30.10.2017р. на суму 12931,49грн. в т.ч. ПДВ 20%;

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №000071 від 30.10.2017р. на суму 14254,27грн. в т.ч. ПДВ 20%,

- Акт здачі–прийняття робіт (надання послуг) №000085 від 20.11.2017р. на суму 5002,56грн. в т.ч. ПДВ 20% ,

які містяться в матеріалах справи на арк. 12-25.

Загалом позивачем до позовної заяви було надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 436758,19грн.

В усіх означених актах вказано, що вони складені про те, що виконавцем (ТОВ "КІППЕР-ТРАНС") проведені роботи (надані послуги) по рахунках, і зазначено номери рахунків.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог було також надано копії рахунків–фактур, а саме:

-Рахунок – фактура №-0000183 від 31.08.2017р. на суму 16578,46грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000184 від 31.08.2017р. на суму 29370,60грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000185 від 07.09.2017р. на суму 81938,30грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000186 від 07.09.2017р. на суму 16964,64грн. , в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000193 від 14.09.2017р. на суму 24759,76грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000199 від 21.09.2017р. на суму 41801,51грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000205 від 27.09.2017р. на суму 34462,26грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000212 від 06.10.2017р. на суму 28649,38грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-0000217 від 18.10.2017р. на суму 56096,06грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-00060 від 30.10.2017р. на суму 67534,56грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-00061 від 30.10.2017р. на суму 6414,34грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-00062 від 30.10.2017р. на суму 12931,49грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-00063 від 30.10.2017р. на суму 14254,27грн., в т.ч. ПДВ;

-Рахунок – фактура №-00082 від 20.11.2017р. на суму 5002,56грн., в т.ч. ПДВ;

Всього позивачем до позовної заяви надано копії рахунків на загальну суму 436758,19грн.

Доказів отримання означених рахунків відповідачем, позивач не надав.

Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості:

- 08.09.2017р. відповідачем сплачено ТОВ "КІППЕР-ТРАНС" 46335,24грн. за вантажні перевезення згідно рахунків №184 від 31.08.2017р. та №186 від 07.09.2017р., що підтверджується платіжним дорученням №1123 від 08.09.2017р. (а.с. 26);

- 29.09.2017р. відповідачем сплачено ТОВ "КІППЕР-ТРАНС" 98516,76грн. за вантажні перевезення, згідно рахунків №183 від 31.08.2017р. та №185 від 07.09.2017р., згідно договору №43 від 07.08.2017р., що підтверджується платіжним дорученням №1242 від 29.09.2017р. (а.с. 27).

Всього позивачем за двома платіжними дорученнями сплачено 144852грн.

27.12.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1 щодо погашення заборгованості за надані послуги по договору перевезення (а.с. 28).

В означеній претензії ТОВ "КІППЕР-ТРАНС" зазначає відповідачу, що ним на підставі договору №43 від 07.08.207р. отримано автотранспортні послуги на загальну суму 411998,43грн.; послуги надані належним чином та претензій з боку Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не пред’являлось. Позивач в претензії також зазначив, що на виконання послуг перевізником надано всі необхідні документи, але відповідач за надані послуги розрахувався лише частково і заборгованість становить 291906,19грн., у зв’язку з чим позивач пропонував відповідачу терміново здійснити оплату заборгованості за надані послуги.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наступне.

На підставі договору №43 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2017р. між позивачем та відповідачем виникли зобов’язальні відносини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 526 та 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до умов п.1.3. договору відповідач зобов'язується сплачувати за послуги перевізника встановлену плату відповідно до умов договору та на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення.

Згідно з п.4.4 договору замовник зобов’язується розрахуватися з перевізником за надані послуги не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту отримання від перевізника документів, вказаних в п.4.1 та 4.2 договору (рахунку на оплату послуг, товарно–транспортних накладних, реєстрів до них).

Таким чином, сторони досягли згоди щодо настання у відповідача обов'язку по оплаті послуг лише після отримання рахунку на оплату послуг, товарно–транспортних накладних та реєстрів до них. Окрім того, відповідно до п.4.4. договору, такий обов’язок у відповідача виникає не раніше ніж через 30 календарних днів з моменту отримання від позивача означених документів. Тобто, термін виконання такого зобов'язання відповідача визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події (п.2 ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України), а обов'язку замовника оплатити надані послуги має передувати виконання перевізником обов'язку надання замовнику товарно–транспортних накладних та реєстрів до них, а також обов’язку здійснити реєстрування у встановлений законодавством термін податкової накладної у ЄРПН (ч.1 статті 613 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 2 п.5.8. договору послуги вважаються наданими виключно після їх фактичного виконання та передачі документів, зазначених в п.4.2. договору.

Означеним пунктом договору сторони узгодили дві обставини з настанням яких, послуги вважаються наданими.

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є засвідченням факту виконання послуг, проте, обов'язок оплатити вартість наданих послуг, ураховуючи положення договору, виникає у отримувача цих послуг за умов надання послуг перевізником, що підтверджується складанням обома сторонами актів надання послуг, та передачі перевізником певних документів.

Отже, аналіз положень договору свідчить, що зобов'язання відповідача з оплати вартості послуг виникає за умови обов'язкового настання кожної із названих подій (умов): фактичного виконання послуг з перевезення та передачі оформлених належним чином документів.

Виконання послуг перевізником підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявними у справі (перелічені вище), на загальну суму 436758,19грн.

Доказів на підтвердження факту передання замовнику - відповідачу передбачених умовами договору документів позивачем не надано.

За умови ненадання рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних та реєстрів до них, акти здачі-прийняття робіт не є доказом належного виконання позивачем всіх взятих на себе зобов'язань за договором №43 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2017р.

Окрім того, згідно зі ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом ст. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Порядок оформлення документів на перевезення визначені у розділі 11 Правил, згідно якого основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості неменше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий – передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, товарно-транспортна накладна (ТТН) є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували надання послуг за договором №43 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Твердження позивача про наявність товарно–транспортних накладних не підтверджено доказами.

Враховуючи положення ст. 74 ГПК України обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.

Твердження позивача, що всі документи надавалися відповідачу особисто, не підтверджено доказами.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем також не спростовано твердження відповідача, що часткова оплата, яка проводилась відповідачем, була здійснена ним у добровільному порядку в рахунок послуг перевезення, враховуючи, що означені оплати були здійснені відповідачем раніше 30 днів, передбачених п.4.4. договору для оплати наданих послуг.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено виникнення обов’язку у відповідача з оплати 291906,19грн. за послуги перевезення за договором №43 на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2017р., отже заявлені позовні вимоги є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України у зв’язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.04.2018р.

Суддя Н.А. Павленко