Ухвала суду № 73560984, 16.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/932/2018 Головуючий у суді першої інстанції - Ясельський А.М.

Категорія КПК: ст. 539КПК Доповідач в апеляційній інстанції - Жук О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді Жук О.В.,

суддів Горб І.М., Сілкової І.М.,

за участю секретаря Міленко О.В.,

прокурора Здрака С.В.,

засудженого ОСОБА_3,

захисника НікітюкаІ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року задоволено клопотання засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на підставі п. «є» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено його від відбування покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017 року за ч. 2 ст. 345 КК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, має батька ОСОБА_6, 1940 року народження, якому виповнилося 77 років, а брат засудженого - ОСОБА_7 є інвалідом ІІІ групи з дитинства і непрацездатною особою. Тобто, обмеження щодо застосування до ОСОБА_3 Закону України "Про амністію у 2016 році" і Закону України "Про застосування амністії в України" відсутні.

В апеляційний скарзі прокурор у кримінальному провадженні Гойденко І.О. просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою призначити новий розгляд клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування амністії в суді першої інстанції.

Своє прохання прокурор обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України "Про амністію в 2016 році" особа звільняється від покарання у випадку наявності у неї одного або двох батьків, які досягли 70-річного віку за умови відсутності інших працездатних дітей. Враховуючи норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України " По зайнятість населення" особа, яка здатна до трудової діяльності і є працездатною, а особа, яка з різних причин втратила таку здатність може визнаватися непрацездатною. В судовому засіданні було встановлено, що брат засудженого ОСОБА_7 офіційно працевлаштований і є годувальником своєї родини, тобто є працездатним. Крім того, судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі копій документів, які ніким не завірені. З копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.10.2008 вбачається, що інвалідність брату засудженого встановлена строком з 20.08.208 по 30.09.2009, об'єктивних даних про продовження строку дії посвідчення суду надано не було.

Тому, прокурор вважає ухвалу суду необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню внаслідок істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу, пояснення засудженого та захисника, які заперечили проти скасування ухвали суду першої інстанції, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.08.2017 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за ч.2 ст. 345 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

21.12.2017 засуджений ОСОБА_3 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотання про звільнення його від відбування призначеного покарання на підставі акту амністії.

Відповідно до п. «є» ст. 1 Закону України "Про амністію в 2016 році" підлягають звільненню відвідбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили у випадку коли на день набрання чинності цим Законом вони мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Як вбачається з наданих копій документів в судовому засіданні апеляційної інстанції, засуджений ОСОБА_3 станом на день набрання Законом України "Про амністію в 2016 році" має батька, ІНФОРМАЦІЯ_4. У засудженого також є брат ОСОБА_7, 1973 року народження, який є інвалідом 3 групи з дитинства, довічно. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" інваліди з дитинства є непрацездатними особами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано прийнято рішення про звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України "Про амністію в 2016 році".

Тому, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволенню, а ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року - без зміни.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Гойденка І.О. залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року, якою задоволено клопотання засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на підставі п. «є» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено його від відбування покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017 року за ч. 2 ст. 345 КК України, - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

_______ _______ _______

Жук О.В. ГорбІ.М. Сілкова І.М.