Рішення № 73560905, 21.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2018 року 10:03 № 826/2406/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., суддів Вєкуа Н.Г., Федорчук А.Б., при секретарі судових засідань Ксендзові А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геос-УКБ»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправною та скасування постанови

за участю представників сторін:

представника позивача: Барановського Ю.В.

представника відповідача: Косинської О.М.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» (далі-позивач/ТОВ «ГЕОС-УКБ») звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі- відповідач/ДАБІ), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 лютого 2016 року № 23/16/10/26-0402/02/3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2016 р. суддя Аблов Є.В. відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 04.07.2016 суд замінив неналежного відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2017 р., з метою пришвидшення розгляду даної справи, керівником апарату Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято розпорядження № 4139 від 10.10.2017 р., яким відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу дану справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2017 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та призначено до колегіального судового розгляду.

Позов обґрунтовано тим, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», п. 4.8. ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», п. 8.5 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п.8,9 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п. 4.2.1 ЖБН В.1.2.-5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об`єктів» є безпідставними та спростовуються наявними матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Департаментом Державної будівельної інспекції у м. Києві проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 27.08.2015, за результатом якої складено акт від 27.01.2016.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено наступні порушення:

Під час перевірки встановлено, що будівельні роботи на об'єкті будівництва виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме:

- огорожі, що прилягають до місць проходу людей за межами будівельного майданчика, не повністю обладнані захисним козирком, не повністю огороджені виробничі дільниці та будівельний майданчик, чим порушено п. 6.2.1. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпеки в будівництві. Основні положення»;

- не виконано заходи по забезпеченню кріплення стінок котловану, чим порушено вимоги п.10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»;

- відсутній проект виконання геодезичних робіт (ПВГР) та проект моніторингу, чим порушено п.4.8 ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві»;

- відсутній проект системи моніторингу, а також акти тестування та випробування системи моніторингу, чим порушено вимоги п. 8.5 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки»;

- відсутній науково-технічний звіт, чим порушено вимоги п. 8.9 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки»;

- відсутня програма науково-технічного супроводу, чим порушено вимоги п. 4.2.1 ДБН В.1.2/5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об'єктів».

За результатом позапланової перевірки відповідачем винесено припис від 27.01.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2016.

За результатом вирішення матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2016 № 23/16/10/26-20/20/0402/02/3, якою за порушення будівельного виробництва п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», п. 4.8. ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», п. 8.5 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п.8,9 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п. 4.2.1 ЖБН В.1.2.-5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об`єктів» позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 62010 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно ч.1,2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 Порядку, підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відношення позивача було винесено припис від 27.08.2015 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Позапланову перевірку позивача призначено для здійснення перевірки виконання вимог припису від 27.08.2015, тобто за наявності підстав визначених п. 7 Порядку.

Пунктами 16-22 Порядку визначено наступне: за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Як зазначено вище, відповідачем за результатом перевірки прийнято припис від 27.01.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2016; постанову від 04.02.2016 №36/16/10/26-3/2302/02/3.

Відповідачем в протоколі про правопорушення було встановлено порушення позивачем виробництва п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», п. 10.2.10 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення», п. 4.8. ДБН В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», п. 8.5 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п.8,9 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки», п. 4.2.1 ЖБН В.1.2.-5:2007 «Науково-технічний супровід будівельних об`єктів».

Супровідним листом від 27.01.2016 року на адресу позивача було направлено матеріали перевірки для ознайомлення та повідомлено позивача про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення.

А відтак, з викладеного вбачається, що ТОВ «ГЕОС-УКБ» мало можливість під час розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надати пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного за результатами перевірки, однак таких дій позивачем вчинено не було, хоча позивач завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач підтримуючи позовні вимоги вказує, що ним на момент перевірки було усунуто порушення, про які відповідач вказує в приписах та акті перевірки.

Встановлені положеннями Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також Порядком №553 правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав суб'єктів господарювання під час контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Недотримання визначених ст.3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" основних принципів державного нагляду (контролю) та встановлених ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останніх в адміністративних правовідносинах.

Отже, в разі призначення державного архітектурно-будівельного контролю у порядку позапланової перевірки суб'єкт господарювання має право оскаржувати відповідні рішення (в тому числі акти та протоколи перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу.

Належних, допустимих і достатніх доказів на спростування висновків, закріплених в акті від 27.01.2016, чи то виконання приписів від 27.01.2016, а також оскарження їх у визначеному законодавством порядку позивач суду не надав.

Відповідач у запереченнях проти позову зазначив, що на момент проведення перевірки порушення вказані в акті перевірки позивачем усунуто не було, а документи, які позивач додав до позовної заяви (зокрема, журнал спостережень за маяками встановленими на тріщинах у стінах будинку 46/1 по просп. 40-річчя Жовтня в м. Києві, журнал спостережень за маяками встановленими на тріщинах у стінах будинку 46/а по просп. 40-річчя Жовтня в м. Києві, технічне завдання на ведення моніторингу прилеглої забудови, території та об'єкта, що будується «Житлова забудова земельної ділянки в межах вул.. Деміївської, просп. 40-річчя Жовтня та пров. Деміївського у Голосіївському районі м. Києва) на час проведення позапланової перевірки були відсутні.

Відповідач на підтвердження виявлених та зафіксованих порушень під час здійснення контролюючого заходу додала до заперечень проти позову фотоматеріали, з яких вбачається, що до позивача правомірно застосовано міру відповідальності у формі штрафів за вчинені порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Як зазначено вище, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф в сумі 62 010 грн., тобто у розмірі визначеному п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень в повній мірі довів правомірність своїх дій та рішень, які не спростовані позивачем.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, колегія суддів дійшла висновку про доведеність відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності своїх рішень, відповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, ч.9 ст.205, ст.ст.139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОС-УКБ» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.П. Васильченко

Судді Н.Г. Вєкуа

А.Б. Федорчук

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.04.2018 р.