Ухвала суду № 73560826, 17.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

17 квітня 2018 року м. Київ№ 826/12266/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі

за позовомВищого навчального закладу "Київський економічний інститут менеджменту" у формі товариства з обмеженою відповідальністюдоДержавного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Тихоненко Юлії Ігорівни третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Д-Трейд 2015»проскасування рішення,В С Т А Н О В И В:

Вищий навчальний заклад «Київський економічний інститут менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з даним позовом про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Тихоненко Юлії Ігорівни № 21902270 від 08.06.2015.

Відповідачем у тексті відзиву на позовну заяву заявлено клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, яке вмотивовано тим, що про порушене право позивач дізнався 07.10.2015 з інформаційної довідки про реєстрацію відступлення прав від 08.06.2015, індексний номер 21902270.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позову без розгляду підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник третьої особи проти задоволення клопотання не заперечував.

Представником позивача заява про поновлення строку звернення до суду не подавалась, оскільки, на переконання останнього, строк звернення до суду не пропущено, адже лише 06.10.2017 за наслідками ознайомлення з матеріалами іншої адміністративної справи 826/4228/17, позивач дізнався про те, у який спосіб і яким чином були порушені його права та законні інтереси.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

В силу положень частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Аналогічна норма щодо строку звернення до суду знайшла своє відображення в новій редакції Кодексу адміністративного судочинства України, яка набула чинності з 15.12.2017 (ч.2 ст.122 КАСУ).

Таким чином, строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить вказана позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Подібний за змістом висновок наведено Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно якої право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Під час розгляду даної справи, встановлено, що Позивачем в додатках до позовної заяви надано копію інформаційної довідки № 45258426 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Датою формування зазначеної довідки є 07.10.2015 року.

Вказана Інформаційна довідка (а.с.31 том 1) містить в собі інформацію про оскаржуване рішення від 08.06.2015 індексний номер 21902270 про зміну іпотекодержателя «ПАТ «КБ «Глобус» на ТОВ «Д-Трейд 2015».

Оскільки вказана Інформаційна довідка видана приватним нотаріусом КМНО Щербою Л.О., Судом, з метою встановлення моменту, коли позивач дізнався про порушене право у формі оскаржуваного рішення, витребувано ухвалою від 20.03.2018 у вказаного нотаріуса інформацію та документи на її підтвердження про особу, яка була замовником та отримувачем Інформаційної довідки від 07.10.2015 №45258426 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

16 квітня 2018 року від нотаріуса на виконання вимог ухвали суду від 20.03.2018 надано до суду копію заяви про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки, відповідно до якої особою-заявником на отримання такої довідки є позивач - Вищий навчальний заклад «Київський економічний інститут менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Вказана обставина свідчить на користь того, що про порушене право позивач дізнався в жовтні 2015 року, в той час як до суду з даним позовом звернувся лише в жовтні 2017 року.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи (а.с. 35 том 2) Товариством з обмеженою відповідальністю «Д-Трейд 2015» 01.10.2015 року було надіслано лист за вих.№01-10 на адресу Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» у формі ТОВ, за змістом якого ТОВ «Д-Трейд 2015» просило позивача про видачу податкової накладної у зв'язку з переходом права власності на будівлю адміністративно-побутового корпусу №36 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 33432768000), рішення про зміну іпотекодержателя щодо якої оспорюється у даній справі. Як вбачається з копії листа, який міститься в матеріалах справи, даний лист було отримано 01.10.2015 року Ректором Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» у формі ТОВ особисто, про що свідчить його підпис.

Також в матеріалах справи міститься копія заяви про рейдерський захват нерухомості від 16.01.2016 року (а.с.37 том 2), яка підписана Ректором ВНЗ «Київський економічний інститут менеджменту» ОСОБА_3, Директором компанії-засновника-ТОВ "Бі енд Пі, ЛТД" ОСОБА_4 та Уповноваженим представником компанії-засновника зі США «Бош Інтернешнл Інк.» ОСОБА_5. Слід зазначити, що ОСОБА_5 є представником позивача по даній справі, що також сприймається судом як доказ того, що станом на січень 2016 позивач достовірно мав змогу (повинен був) дізнатись про порушене право у формі зміни іпотекодержателя.

Посилання представника позивача на те, що доступ до реєстраційної справи щодо об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, став можливим лише в жовтні 2017 року під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №826/4228/17, а без дослідження правової суті документів, які були внесені державним реєстратором до реєстраційної справи, позивач не міг визначити факту протиправності у діях державного реєстратора, судом відхиляються, адже дії державного реєстратора не є предметом оскарження в рамках даної справи.

У відповідності до положень ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим позов у цій справі належить залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено 23.04.2018.

Суддя П.О. Григорович