Постанова № 73560767, 18.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Справа № 22-3744 Головуючий у судді 1-ї інстанції - Остапчук Т.В.

Унікальний № 757/56287/17-ц Доповідач - Гаращенко Д.Р.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Телятник І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТОМ», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТОМ", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення нормКонституції України та норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримала 12 березня 2018 року.

З тексту ухвали їй стало відомо, що позовна заява ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року була залишена без руху та було надано строк для усунення недоліків.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року вона не отримувала.

14 березня 2018 року її представник, адвокат ОСОБА_3, що діє на підставі договору про надання професійної правничої допомоги ознайомився з матеріалами справи та зробив її копії, ознайомив ОСОБА_1 з текстом ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року.

15 березня 2018 року ОСОБА_1 усунуті недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі від 29 вересня 2017 року - сплачено судовий збір в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що зважаючи на загальновідомий факт про завантаженість суддів районних судів по розгляду цивільних справ, вона очікувала процесуальних документів з суду відносно поданого позову поштою.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт посилається на те, щоЦПК України не дає підстав суду повертати позовну заяву у разі неотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху та усунення недоліків позовної заяви.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справ, належним чином повідомлених про дату, час, і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 29.09.2017 року, та зазначав що законодавець не покладає на суд обов'язку повторно постановити ухвалу про залишення позову без руху у разі повернення листа такою ухвалою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у вересні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТОМ», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2017 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до супровідних листів від 01.10.2017 року, 01.11.2017 року та 11.01.2018 року вказану ухвалу було направлено на зазначену в позові адресу позивача (а.с. 11,13,14).

Згідно з поштових повідомлень, ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 29.09.2017 позивачем не було отримано, до суду першої інстанції повернулись зворотні повідомлення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 12, 15).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Колегія суду вважає, що суд дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви заявнику, оскільки не вжив всіх можливих способів повідомлення позивача про залишення її позовної заяви без руху.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції втретє направляючи (супровідний лист від 11.01.2018 року а.с. 14) ухвалу від 29.09.2017 року не дотримався надходження інформації щодо отримання вказаної ухвали ОСОБА_1

Зі змісту позовної заяви видно, що позивач зазначила номер мобільного телефону, проте суд першої інстанції на це не звернув уваги та не вжив дій з метою належного повідомлення ОСОБА_1 для отримання нею ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Колегія суду вважає, що повернення зворотних повідомлень за закінченням встановленого строку зберігання не є належним врученням ухвали від 29.09.2017 року та не дає підстав для суду повертати позовну заяву у разі її не отримання.

Суд першої інстанції не вжив для цього передбачених процесуальним законом заходів та за відсутності даних про отримання ОСОБА_1 вказаної ухвали, а також відомостей того, що позивач була обізнана, безпідставно повернув позовну заяву.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення позовної заяви є обґрунтовані.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з передачею питання для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 379, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 квітня 2018 року.

Головуючий

Судді