
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
23 квітня 2018 року справа № 823/1634/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову комунального підприємства «Водгео» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
19.04.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося КП «Водгео» (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Московська, 45; далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії та скасувати податкову вимогу форми «Ю» № 1563-23 від 12 серпня 2015 року.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем не зазначено коду ЄДРПОУ відповідача, адреси електронної пошти та не заначено номери засобів зв'язку.
Також згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов’язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві представник позивача посилається на відсутність повноважень у заступника головного бухгалтера КП «Водгео» ОСОБА_1 на отримання вимоги № 1563-23, однак до суду доказів останнього подано не було (наказ про призначення на посаду, посадові обов’язки, табель обліку робочого часу щодо головного бухгалтера та його заступника, яким чином направлена спірна вимога і т. д.).
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду всі наявні у нього докази як для суду так і для відповідача.
Частиною 1 ст. 161 КАС України унормовано, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. (ч. 2 ст. 94 КАС України).
Позивачем же надано до суду не завірені ксерокопії додатків до позову.
Отже, позивачу необхідно надати суду належним чином завірені копії документів, оскільки лише напис згідно з оригіналом не узгоджується з вимогами стандарту №?55 “УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ” ДСТУ 4163-2003.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
На підставі ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Крім того, ст. 245 КАС України визначені повноваження суду при вирішенні справи. Згідно з ч.2 цієї статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Разом з тим, позовна вимога про визнання протиправним дії не узгоджується з визначеними ст. 5 КАС України способами судового захисту та ст. 245 повноваженнями суду при вирішенні справи, оскільки представником позивача не зазначено які саме дії є протиправними.
Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.
Так, згідно статті 2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2018 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 1762 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд враховує, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
При цьому, вказані позовні вимоги в розрізі визнання протиправними дій та скасування вимоги мають самостійний характер, що відноситься до немайнових вимог, а вимога про скасування вимоги є майновою.
Таким чином, за подання вказаної позовної заяви з однією вимогою немайнового характеру та однією майнового характеру, позивачу необхідно сплатити 4969,97 грн.:
-за немайновий характер позову 1762 грн.;
-за майновий характер позову 3207,97 грн. (213864,75 грн.*1,5% але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму).
Натомість, в матеріалах позову міститься копія платіжного доручення № 555 від 18.04.2018 про сплату судового збору на суму 1762 грн.
Статтею 9 ЗУ “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, позивачу необхідно надати суду належний доказ доплати (перерахування) судового збору в розмірі 3207,97 грн. за позовну вимогу щодо скасування вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву комунального підприємства «Водгео» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати КП «Водгео» строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останнє має усунути недоліки позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П.Г. Паламар
Судове рішення № 73560592, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/1634/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: