Рішення № 73560534, 20.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1506/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання відмови у наданні інформації протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), який зазначив адресу м. Херсон, вул. Робоча, 66, звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, в якому просить визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_1 відповідді на запит від 25.09.2017 про дату набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017, по справі №826/12123/16, та зобов'язати надати вказану інформацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2017 було відмовлено позивачу у наданні запитуваної інформації, на підставі того, що дія Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюється щодо надання інформації, яка знаходиться у володінні суду в результаті здійснення ним правосуддя. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки позивач не є стороною по справі №826/12123/16, а тому не може отримати запитувану інформацію в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Окрім того, позивач зазначає, що відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до п.14 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою КМУ від 25 травня 2006 року №740, відомості про дату набрання законної сили судовим рішенням надсилаються до Реєстру не пізніше наступного дня після набрання чинності таким рішенням. Саме суд володіє інформацією про дату набрання судовим рішенням законної силі і надсилає таку інформацію до електронного реєстру, остання є публічною, а тому має бути надана на запит.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 позовна заява була залишена без руху.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1, скасована ухвала про залишення позову без руху, а справа направлена для продовження розгляду до Херсонського окружного адміністративного суду. Апеляційний суд зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 містить ім'я (найменування) позивача та поштову адресу, а також, що адміністративні справи вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків передбачених КАС України. При цьому, апеляційний суд відхилив посилання суду першої інстанції на те, що позивач вказав своєю адресою - адресу, яка співпадає з адресою місцезнаходження Херсонського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, а справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

16.04.18 до суду надійшов відзив Окружного адміністративного суду м. Києва, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свої доводи наступним. Згідно з пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" вказано, що дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а є процесуальними. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, який визначає, у тому числі порядок набрання судовим рішенням законної сили та роз'яснює порядок надання інформації по судовим справам, отже відповідна інформація, яку бажав отримати позивач, шляхом подання до суду електронного запиту на отримання публічної інформації від 25.09.2017, не могла бути надана судом у порядку Закону "Про доступ до публічної інформації" № 2939-УІ, про що позивачу було зазначено в оскаржуваній відповідді. Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Порядок доступу до судових рішень визначає Закон України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262-1V. Позивач як особа, яка не є учасником адміністративної справи № 826/12123/16, мав право та має право звернутися до суду з обгрунтованою заявою, зазначивши чому він вважає, що судове рішення безпосередньо стосується його прав, свобод, інтересів чи обов'язків. Також, відповідач вважає, що ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися із відповідною інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, відповідач зазначив, що постанова суду по справі № 826/12123/16 від 29.06.2017 не набрала законної сили, оскаржується сторонами в порядку апеляційного провадження, про що міститься інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За приписами ч.4 ст. 229, ч.1 ст. 263 КАС України, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що 25.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із електронним інформаційним запитом на інформацію, в якому просив повідомити про дату набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2017 року у справі №826/12123/16.

Листом заступника керівника апарату окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_2 від 29 вересня 2017 року за № 02.2-18/1417/17 позивачу було відмовлено у наданні запитуваної інформації, оскільки дія Закону України "Про доступ до публічної інформації" не поширюється щодо надання інформації, яка знаходиться у володінні суду в результаті здійснення ним правосуддя, порядок надання зазначених інформаційних документів врегульований нормами спеціального законодавства - Кодексом адміністративного судочинства України. Листом також роз'яснено, що позивач має право повторно звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з відмовою у наданні запитуваної інформації, ОСОБА_1 09 жовтня 2017 року звернувся з адміністративним позовом до Херсонського окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення прана кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VІ (далі також - Закон № 2939-УІ).

Згідно ст. 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини другої ст. 2 Закону, цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а є процесуальними.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАСУ). Положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції станом на час отримання відповідачем запиту, не обмежував коло одержувачів інформації лише особами, які беруть участь у справі, та особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Відповідно до статті 12 КАСУ кожен має право знайомитися в установленому законодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено відповідно до закону в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює порядку ознайомлення із судовими рішеннями, правил обмеження у доступі до інформації, а містить бланкетну норму і відсилає до інших законодавчих актів. Такими актами є закони України "Про доступ до публічної інформації" та "Про інформацію". Порядок доступу до судових рішень визначає також Закон України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 № 3262-1V (далі також - Закон № 3262-ІУ).

Позивач не є учасником адміністративної справи № 826/12123/16, звернувся до суду не як особа, яка вважала, що судове рішення безпосередньо стосується його прав, свобод, інтересів чи обов'язків.

Крім того, з Єдиному державному реєстрі судових рішень позивач не мав можливості отримати інформацію про набрання судовим рішенням законної сили через відсутність такої інформації на час подання запиту.

Закон України "Про доступ до публічної інформації", який є спеціальним щодо відносин з приводу одержання такої інформації, встановлює, що доступ до інформації забезпечується двома шляхами: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ч.1, 2 ст. 22 Закону "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Тому виконання розпорядником обов'язку щодо оприлюднення судових рішень не звільняє від обов'язку надати публічну інформацію на запит.

Пунктом 2.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів від 26.11.2010 №30 (зі змінами та доповненнями), передбачено внесення до автоматизованої системи відомостей щодо набрання судовим рішенням чинності. У ньому вказано, що в разі закінчення строку для подання апеляційної скарги до автоматизованої системи вносяться відомості щодо набрання судовим рішенням законної сили. Ця інформація відображається в системі користувачем відповідно до його функціональних обов'язків. Отже, суд зобов'язаний здійснювати контроль за своєчасним унесенням до системи інформації про набрання судовим рішенням законної сили (у тому числі за результатами розгляду судом апеляційної чи касаційної інстанції) та направлення таких відомостей до реєстру. Такі відомості вносяться до автоматизованої системи відповідальною особою суду згідно з її функціональними обов'язками або головуючим суддею. Персональну відповідальність за організацію своєчасного внесення цих відомостей, направлення до реєстру несе керівник апарату. Разом з тим, ці норми не завжди виконуються своєчасно та в повному обсязі судами.

Виходячи з того, що відповідач володів та/або зобов'язаний був володіти запитуваною інформацією, інформація про стан розгляду справ міститься в автоматизованій системі документообігу суду, користувачами якої є, у тому числі, заступник керівника апарату суду, який надав позивачу відповідь. Тому суд дійшов висновку про те, що запит був адресований до суду як установи, яка володіла або зобов'язана була володіти запитуваною інформацією. Організаційне забезпечення роботи суду, у тому числі ведення судової статистики, вирішення кадрових питань, здійснення діловодства, забезпечення роботи автоматизованої системи документообігу в суді, узагальнення судової практики, є владними управлінськими функціями, а тому інформація стосовно реалізації цих функцій охоплюється поняттям публічної інформації і надається відповідно до Закону № 2939-VI.

За змістом пункту 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI у задоволенні запиту може бути відмовлено лише у разі наявності одночасно двох умов: відсутності інформації у володінні розпорядника інформації та відсутності у нього обов'язку володіти нею. Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов'язаний нею володіти, то згідно із принципом законності він повинен усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації, продовживши у разі необхідності строк розгляду запиту на інформацію.

Адміністративний суд як розпорядник публічної інформації має забезпечити право кожного на доступ до публічної інформації, яку містять судові рішення, ухвалені у відкритому судовому засіданні, після набрання ними чинності. Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає здійснення і забезпечення права кожного на доступ до публічної інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, і суди адміністративної юрисдикції щодо цього не є винятком.

Позов задовольняється в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Окружного адміністративного суду м. Києва у наданні ОСОБА_1 відповідді на запит про дату набрання законної сили постановою суду від 29.06.2017 року по справі №826/12123/16 та зобов'язати Окружний адміністративний суд м. Києва надати вказану інформацію.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.1