Постанова № 73560449, 23.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 квітня 2018 р. Справа № 820/1574/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Супруна Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1,61121) до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (адреса: пл. Захисників України, буд. 7/8, 7 пов., м. Харків, 61001) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом – позивача, ОСОБА_1В.) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області (надалі за текстом – відповідач, Московський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП №54988430 від 26.02.2018 року, винесену головним державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, якою накладено арешт на все рухоме майно, що підлягає державній реєстрації, у тому числі: автотранспортний засіб PORSCHE BOXTER, чорного кольору 2003 року випуску ДНЗ: 33335ХА, номер кузову WPIAC29P041A91989; автотранспортний засіб MERCEDES-BENZ SL 500, сірого кольору 2002 року випуску, ДНЗ: 55587ХА, номер кузову WDB2304751F011016, що належить боржнику ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП № 54988430 від 26.02.2018 року, винесену головним державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, у тому числі: будинок, що розташований за адресою (Харківська область, Валківській р-н, с. Огульці, вул. Космодем`янської, буд. 7); 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою ( АДРЕСА_2), що належить боржнику ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1.

Крім того ОСОБА_1 просить стягнути з Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області (код ЄДРПОУ 34952461, РНОКПП 27531212268) судовий збір за подання позову у сумі 1409,60 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дізналась про те, що на все її рухоме та нерухоме майно було накладено арешт постановами № 54988430 від 26.02.2018 р.. Позивач не згоден з вказаними постановами, оскільки опис майна відповідачем не складався, хоча чине законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних та ідентифікуючих характеристик. За таких обставин вона вважає, що оскаржувана постанова була винесена із порушенням приписів ч.ч.1-5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду 20.03.2018 року за вх.№01-26/13041 відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржувані постанови №54988430 Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 26.02.2018 року не підлягають скасуванню, оскільки винесені з дотриманням всіх процесуальних вимог Закону України «Про виконавче провадження». Окремо з боку відповідача зазначено, що ним виконано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року в частині законодавчих посилань на порушення відповідача в ході прийняття постанови за ВП № 54988430 від 26.10.2017 року. Серед іншого зазначено, що позивач ухиляється від сплати коштів на користь Держави.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судових документів.

Від представника відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду засобом факсимільного зв'язку 23.04.2018 року за вх.№01-26/18953 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибуття до судового засідання представника відповідача. Проте, суд зазначає, що до клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем, не надано жодних належних доказів, або обґрунтованості з приводу не прибуття в судове засідання представника відповідача.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням положень ст.ст. 4, 229 КАС України суд приходить до висновку про наявність беззаперечних підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Департаментом державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень до Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області 10.10.2017 р. було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору від 10.10.2017 р. № 34594639.

Постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області 26.10.2017 року було відкрито виконавче провадження за № 54988430 та постановою від 26.10.2017 р. було арештовано майно боржника.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року по справі № 820/5342/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови про арешт майна боржника ВП № 54988430 від 26.10.2017 року, винесену державним виконавцем Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 року по справі № 820/5342/17 апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 по справі № 820/5342/17 скасована. Прийнята нова постанова , якою позов задоволено. Скасована постанова державного виконавця Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області про арешт майна боржника ВП № 54988430 від 26.10.2017 року.

По суті спірних правових вимог суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час винесення спірної постанови визначалися Законом України «Про виконавче провадження.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в силу ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Суд зазначає, що арешт майна (коштів) божника є забезпечувальним заходом, який застосовується для реального виконання рішення відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Майно, яке підлягає арешту без проведення його опису, зазначено у ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", ним є кошти боржника, що знаходяться на рахунках боржника у банках, інших фінансових установах, а також конкретне майно боржника, зазначене в заяві стягувача, право власності або інші майнові права боржника, дані на яке наявні в електронних державних базах даних та реєстрах.

На рухоме майно, яке не підлягає державній реєстрації, арешт накладається виконавцем лише після проведення його опису (абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження"). Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даним бухгалтерського обліку (ч. 9 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, як при накладенні арешту без проведення його опису, так і при накладенні арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуально визначене майно. Чинне виконавче законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.

Окремо суд зазначає, що відповідно до п. 10 Розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 зазначено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідачем прийнято оскаржувані постанови про арешт №54988430 від 26.02.2018 року на все рухоме майно та на все нерухоме майно без врахування вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

З урахуванням наведених положень законодавства та обставин справи судом встановлено, що оскаржувані постанови виконавчої служби суперечить вищенаведеним нормам законодавства, оскільки стосується арешту майна боржника без проведення його опису, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1,61121) до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (адреса: пл. Захисників України, буд. 7/8, 7 пов., м. Харків, 61001) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП №54988430 від 26.02.2018 року, винесену головним державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, якою накладено арешт на все рухоме майно, що підлягає державній реєстрації, у тому числі: автотранспортний засіб PORSCHE BOXTER, чорного кольору 2003 року випуску ДНЗ: 33335ХА, номер кузову WPIAC29P041A91989; автотранспортний засіб MERCEDES-BENZ SL 500, сірого кольору 2002 року випуску, ДНЗ: 55587ХА, номер кузову WDB2304751F011016, що належить боржнику ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП № 54988430 від 26.02.2018 року, винесену головним державним виконавцем Московського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, у тому числі: будинок, що розташований за адресою (Харківська область, Валківській р-н, с. Огульці, вул. Космодем`янської, буд. 7); 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою (АДРЕСА_3), що належить боржнику ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 34952461, пл. Захисників України, буд. 7/8, 7 пов., м. Харків, 61001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 61121) судовий збір у сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 23.04.2018 року.

Суддя Супрун Ю.О.