Постанова № 73560431, 23.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 р. № 820/4021/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника позивача щодо винесення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, Краматорського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення стосовно розподілу судових витрат по справі № 820/4021/17.

Обґрунтовуючи подану заяву зазначив, що судовим рішенням по даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.252 КАС України, суд вважає можливим розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2,3 та 5 ст. 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 р., яка залишена без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2018 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, Краматорського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії.

Скасовано наказ ГУ МВС України в Донецькій області №1345 від 17 липня 2014 року в частині, що стосується ОСОБА_1.

Зобов'язано ГУ МВС України в Донецькій області ( в особі Ліквідаційної комісії) змінити формування в наказі № 280 о/с від 23.07.2014 р., а саме: зазначити причину звільнення ОСОБА_1 "за власним бажанням" з посиланням на пункт 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та статтю 38 Кодексу законів про працю України та внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1.

Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 р. є такою, що набрала законної сили, проте судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За змістом приписів ст. 134 КАС України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, ч.3 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розглядаючи вказану заяву суд зазначає, що позивач в особі уповноваженого представника просить суд: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1:

- 640 грн. судового збору;

- 3500 грн. витрат на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 640 грн. судового збору квитанцією № 3227565, з огляду на що, вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області.

Щодо решти заяви суд зазначає, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № 1 від 01.08.2017 року ( надалі - Договір), укладений з адвокатським бюро "Ольги Троценко", копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ОСОБА_2 та квитанцію від 05.09.2017 року про оплату послуг адвоката на суму 3500 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов’язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів щодо фактичного обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, водночас п.3 Договору чітко вказано, що за надання послуг, визначених Договором, клієнт сплачує гонорар в розмірі згідно фактично наданих послуг, який зазначається в акті прийому - передачі таких послуг, у свою чергу, фактичні витрати, пов'язані з виконанням доручення клієнта, складаються з витрат на оплату роботи фахівців, чиї висновки запитуються Бюро, транспортні витрати, поштові витрати, оплати друкарських, копіювальних робіт тощо.

Також, до справи не надано доказів того, які саме послуги позивачу безпосередньо надавались адвокатом ОСОБА_2, або на договірних засадах, відповідно до ст.14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" іншими адвокатами в межах виконання укладеного Договору.

В матеріалах справи міститься довіреність адвокатського бюро "Ольги Троценко", яким було уповноважено ОСОБА_3 представляти інтереси клієнтів бюро.

Проте, не надано доказів з приводу статусу останньої, у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" ( який був чинним на момент укладення Договору та сплати позивачем за послуги), розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 640 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Оскільки на підтвердження фактичного обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості до суду не надано акту прийому - передачі таких послуг, суд позбавлений можливості оцінити види та загальну вартість послуг, яка виходить з кількості годин участі особи, яка надавала правову допомогу позивачеві помножених на 640 грн. та ким фактично та які послуги були надані ОСОБА_1

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 3500 грн. витрат на правову допомогу, суд відмовляє.

Отже, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252, 295 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача щодо винесення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, Краматорського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області (просп. Нахімова, буд. 86,м. Маріуполь, Донецька область,87517 ) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( ід. код НОМЕР_1, 61072, м. Харків, пр. Науки, б.27-б, оф.605) у розмірі 640,00 грн. ( шістсот сорок гривень 00 копійок).

У задоволенні решти заяви - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.