Постанова № 73560402, 20.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 квітня 2018 р. № 820/1031/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Андрієць М.О.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Коноваленко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати неправомірною відмову Київського об'єднаного управління пенсійного фонду України міста Харкова в призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 р.; зобов'язати Київське об'єднане управління пенсійного фонду України міста Харкова призначити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 р., зарахувавши до стажу державного службовця період роботи з 01.01.2014 р. по 01.06.2017 р. та виплатити різницю між сумами пенсій, що виникла, починаючи з 02.06.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» було прийнято неправомірно. Вказав, що в період з 01.01.2014р. по 01.06.2017р. проходив службу в органах державної податкової служби. Посадові особи податкових органів відносяться до категорії державних службовців і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених ст.37 Закону України №3723-ХІІ. За таких підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова з поданим позовом не погодився. Зазначив, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. №503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців», яке 06.08.2016р.втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016р. №465 «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України», було віднесено до 4-7 категорій посад державних службовців відповідні посади в місцевих державних податкових адміністраціях», період роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. 01.01.2014р. позивачу було присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу». Станом на 02.06.2017р. ОСОБА_3 має загальний страховий стаж 40 років 4 місяці 17 днів, з них на посаді державного службовця 7 років 10 місяців 16 днів. Підстав зарахувати період роботи з 01.01.2014р. по 01.06.2017р., під час якого позивачу було присвоєно спеціальне звання, до стажу державного службовця немає. За таких обставин просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що з 16.02.2006 ОСОБА_3 було прийнято на конкурсній основі на посаду головного спеціаліста аміністративно-господарського відділу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків.

Цього ж дня, позивач прийняла присягу державного службовця (а.с.16,19).

01.01.2014р. ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу» Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів».

01.06.2017р. ОСОБА_3 звільнена з посади головного державного інспектора відділу забезпечення організації роботи Харківського управління офісу ВПП ДФС за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію згідно ст.38 КЗпП України та п.3 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу».

02.06.2017р. року ОСОБА_3 звернулась до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова із заявою про призначення пенсії згідно п.10 Розділу ХІІ Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VІІІ.

26.09.2017р. Київським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України прийнято рішення №199 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Як з'ясовано судом, в основу даного рішення суб'єктом владних повноважень покладені фактичні судження про недостатність у позивача необхідного стажу державної служби.

Перевіряючи відповідність спірного рішення вимогам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Законом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях є Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон - № 889-VIII), що набрав чинності в редакції від 01 травня 2016 року.

Відповідно до ст.1 Закону №889-VІІІ державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_3 проходила державну службу в податкових органах з 16.02.2006р., тобто до набрання законної сили Законом № 889-VIII.

Відповідно до частини 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Законом що регулював суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті був Закон України "Про державну службу" 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі Закон № 3723-XII).

Відповідно до ст. 17 Закону N 3723-XII зазначено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

Таким чином, посадові особи, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а , отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями. Із наведеним узгоджується й те, що ОСОБА_3, якій у 01.01.2014р. присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу» та відповідно до ст.17 Закону №3723-ХІІ прийняла присягу.

Пунктом 10-11 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» №889-VІІІ зазначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону 3723-XII передбачено, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, суд зазначає, що положеннями п. 342.4. ст.342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.(п.344.1 ст 344 ПКУ).

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 46 Закону №889-VІІІ та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, які набрали чинність з 01.05.2016р., до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються спеціальні звання.

Разом з тим, пунктом 8 Розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» №889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання чинності Законом №889-VІІІ зарахування до стажу державної служби певних періодів роботи (служби) регламентувалось положеннями Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 № 283 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 30 Закону N 3723-XII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Відповідних записів у трудовій книжці позивача не міститься.

Дослідивши матеріали справи судом не встановлено припинення державної служби позивача в період з 01.01.2014 року по 30.05.2017р., а лише присвоєння спеціального звання, що не припиняє державної служби відповідно до ст. 30 Закону N 3723-XII.

Посилання представника відповідача на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. №503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців», яке 06.08.2016р. втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016р. №465 «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України» є не обґрунтованим, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.10.2013р.

Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що період державної служби позивача в податковому органі у спеціальному званні зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Разом з тим, суд, керуючись положеннями ч.2 ст.9 КАС України, задля забезпечення повного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у спірних правовідносинах вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Київського ОУПФ України м. Харкова №199 від 26.09.2017р.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо позовні вимоги передбачають визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною -зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, проведеним судовим розглядом встановлено факт порушення суб'єктом владних повноважень прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу та зобов'язання вирішити питання про призначення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р., та щодо виплати різниці між сумами пенсій, що виникла, починаючи з 02.06.2017 р., з урахуванням висновків суду, щодо того, що період державної служби позивача в податковому органі у спеціальному званні зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 61183) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 412447819, м-н Свободи, 5, Держпром, 2 під'їзд, 3 поверх, м. Харків, 61022) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Київського об'єднаного управління пенсійного фонду України міста Харкова в призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р.

Зобов'язати Київське об'єднане управління пенсійного фонду України міста Харкова вирішити питання про призначення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 р., та щодо виплати різниці між сумами пенсій, що виникла, починаючи з 02.06.2017 р., з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішенняю.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 412447819, м-н Свободи, 5, Держпром, 2 під'їзд, 3 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_3 ( ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 61183) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого позивачем судового збору в загальному розмірі 469,87 грн (чотириста шістдесят дев'ять гривень 87. коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 23.04.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.