Рішення № 73560312, 19.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/18/18

19 квітня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури до Великогаївської сільської ради Тернопільського району, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо не виконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини, а саме:

1. Монумент “Молода Україна”, що знаходиться в с. Грабовець Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення розпорядженням представника Президента України в Тернопільській області № 148 від 22.06.1992;

2. Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів ОСОБА_3, що знаходиться в с. Козівка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення рішенням Тернопільського облвиконкому №14 від 19.08.1994;

3. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці, що знаходиться в с. Баворів Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №228;

4. Церква Різдва Христового, що знаходиться в с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1934;

5. Церква Преображення, що знаходиться в с. Дичків Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1928;

6. Церква Введення в храм, що знаходиться в с. Смолянка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером № 1918 та подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України,

та подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації (адрес: б-р., ОСОБА_6, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40395884) про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

Зобов'язати Великогаївську сільську раду Тернопільського району в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, а саме:

1. Монумент “Молода Україна”, що знаходиться в с. Грабовець Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення розпорядженням представника Президента України в Тернопільській області № 148 від 22.06.1992;

2. Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів ОСОБА_3, що знаходиться в с. Козівка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення рішенням Тернопільського облвиконкому №14 від 19.08.1994;

3. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці, що знаходиться в с. Баворів Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №228;

4. Церква Різдва Христового, що знаходиться в с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1934;

5. Церква Преображення, що знаходиться в с. Дичків Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1928;

6. Церква Введення в храм, що знаходиться в с. Смолянка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером № 1918 та подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України,

та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Ухвалою суду від 05.01.2018 відкрито провадження у адміністративній справі № 819/18/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

У підготовчому засіданні, ухвалою суду від 23.03.2018 залучено до участі у справі управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Тернопільським окружним адміністративним судом у підготовчих засіданнях по даній справі, які проводилися 05.03.2018, 16.03.2018, 23.03.2018 оголошувалася перерва для надання сторонами по справі додаткових доказів.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на Великогаївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області покладається обов’язок виготовлення облікової документації на кожен із об’єктів культурної спадщини місцевого та національного значення та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня – управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Проте зазначеною сільською радою жодних дій, спрямованих на охорону культурної спадщини не вчинялося, а тому існує загроза порушення законних інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (арк. справи 57-61), просила позов задовольнити.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомив. В підготовчому засіданні подав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача 23.03.18. Водночас у відзиві на позовну заяву від № 55 від 22.01.2018 відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що всі перелічені у даному позові об’єкти культурної спадщини, окрім Костелу ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці не перебувають у власності, балансі, користуванні чи управлінні Великогаївської сільської ради, а тому зазначена сільська рада відповідно до вимог чинного законодавства не вправі виділяти із бюджету кошти на фінансування заходів у сфері охорони культурної спадщини щодо даних об’єктів, в тому числі і не вправі виділяти кошти на виготовлення облікової документації на об’єкти культурної спадщини. Оскільки протилежні дії сільської ради можуть кваліфікуватися як порушення бюджетного законодавства, за яке статтею 164-12 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Також зазначено, що більшість храмів (якщо не всі), які зазначені у позовних вимогах, перебувають у користуванні релігійних організацій, створених та зареєстрованих у встановленому законом порядку. Відповідні релігійні організації є користувачами даних храмів та відповідно до статті 38 Закону України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III) мали б здійснювати видатки на фінансування заходів у сфері охорони культурної спадщини щодо даних об’єктів, в тому числі і виділяти кошти на виготовлення облікової документації на об’єкти культурної спадщини.

Щодо інших пам’яток культурної спадщини, які зазначені у позовних вимог, то відповідач звернув увагу на те, що вони фактично є безхазяйним нерухомим майном, а тому відповідно до статті 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, а про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Таким чином, рішенням Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 351 від 18.08.2017 “Про створення Єдиного реєстру об’єктів, будівель, приміщень, що належать до комунальної власності Великогаївської сільської ради” вирішено провести інвентаризацію об’єктів, будівель, приміщень, що належать до комунальної власності Великогаївської сільської ради та після її завершення усі виявлені об’єкти, в тому числі безхазяйні будуть взяті на облік та пройдуть процедуру набуття права власності згідно статті 335 ЦК України.

Також відповідач зазначив, що на території с. В.Гаї немає Церкви Різдва Христового, а діючий храм 1900-го року побудови іменується як Церква ОСОБА_5 Христового, а Монумент “Молода Україна” знаходиться в с. Грабовець Великогаївської сільської ради Тернопільського району, а не в селі “Грабівець”, як зазначено у позовні заяві.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні підтримала позицію прокурора в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд встановив, що Тернопільською місцевою прокуратурою розглянуто лист-орієнтування заступника прокурора Тернопільської області щодо вирішення питання про вжиття заходів представницького характеру задля охорони об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території міста Тернополя, Зборівського та Тернопільського районів (арк. справи 16).

Відповідно до переліку пам’яток історії Тернопільської області - Тернопільського району місцевого значення та переліку пам’яток містобудування і архітектури Тернопільської області – Тернопільського району місцевого значення (арк. справи 17-23), долученої прокуратурою Тернопільської області до листа-орієнтування стало відомо, що на території Баворівської сільської ради нараховується 2 пам’ятки історії місцевого значення та 1 пам’ятка містобудування і архітектури місцевого значення, на території Великогаївської сільської ради - 1 пам’ятка історії місцевого значення, на території Грабовецької сільської ради - 3 пам’ятки історії місцевого значення, на території Дичківської сільської ради - 1 пам’ятка історії місцевого значення, 1 пам'ятка містобудування і архітектури місцевого значення, на території Козівської сільської ради - 2 пам'ятки історії місцевого значення, 1 пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, на території Товстолузької сільської ради - 1 пам'ятка історії місцевого значення, на території Скоморохівської сільської ради - 1 пам'ятка містобудування і архітектури місцевого значення.

Надалі, Тернопільська місцева прокуратура звернулась із листом від 08.11.2017 № 78-6283 вих.17 до Великогаївської сільської ради в якому просила в строк до 13.11.2017 надати у зазначену прокуратуру інформацію в табличній формі, вказавши наявність облікової документації по кожній із пам’яток культурної спадщини (обліку картку або паспорт), дані щодо внесення пам’ятки культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зазначивши дату та номер за яким зареєстровано пам’ятку в реєстрі.

Листом від 13.11.2017 № 909 Великогаївська сільська рада повідомила прокуратуру, що зазначена сільська рада не зверталася з пропозицією до управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про включення пам’яток культурної спадщини, виявлених на території Великогаївської, колишніх Баворівської, Грабовецької, Дичківської, Козівської, Товстолузької, Скоморохівської сільських рад до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. До зазначеного листа сільська рада надала на виконання листа Тернопільської місцевої прокуратури перелік пам’яток історії Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області місцевого значення.

Як слідує із зазначеного переліку (арк. справи 26-27), облікова документація на пам’ятки культурної спадщини, зокрема: Монумент “Молода Україна”, Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці, Церква Різдва Христового, Церква Преображення, Церква Введення в храм в сільській раді відсутня.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави визначено статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” від 06.07.2005 № 2747-IV (далі – Закон № 2747-IV) та статтею 53 КАС України.

Частиною третьою статті 23 Закону № 2747-IV визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон №1805-III.

Відповідно до статті 1 Закону № 1805-III терміни вживаються в такому значенні:

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно з статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Водночас, частиною другою статті 6 Закону № 1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 626 (далі - Порядок № 1760)) об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення). На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.

Пунктом 3 розділу Х “Прикінцеві положення” Закону № 1805-III визначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР “Про охорону і використання пам'яток історії та культури”, визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1760 облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X “Прикінцеві положення” Закону України “Про охорону культурної спадщини” визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (пункт 4 Порядку № 1760).

Відповідно до пункту 1.3. Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060 (далі – Порядок № 158) облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (пункт 2.3. Порядку № 158).

Пунктом 3.1. Порядку № 158 визначено, що облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України “Про добровільне об'єднання територіальних громад” від 05.02.2015 № 157-VIII (далі – Закон № 157-VIII) з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Частиною третьою статті 8 Закону № 157-VIII визначено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.

Як слідує з матеріалів справи, що рішенням Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 9 від 22.12.2015 “Про припинення діяльності Товстолузької сільської ради, Дичківської сільської ради, Грабовецької сільської ради, Баворівської сільської ради, Скоморохівської сільської ради та Козівської сільської ради у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області” вирішено припинити повноваження Товстолузької сільської ради, Дичківської сільської ради, Грабовецької сільської ради, Баворівської сільської ради, Скоморохівської сільської ради та Козівської сільської ради з моменту набуття повноважень новообраним Великогаївським сільським головою ОСОБА_7 та Великогаївською сільською радою, як правонаступником, утвореною внаслідок добровільного об'єднання територіальних громад, а також припинити юридичні особи у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у даному спорі саме на відповідача - Великогаївську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області покладається обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території об'єднаної територіальної громади та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Надалі, за результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 158 форму облікової картки об'єкта культурної спадщини та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року N 295/104 “Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.

Пунктом 4.4. Порядку № 158 визначено, що документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов'язків.

Таким чином, невиконання відповідачем обов'язку по виготовленню належним чином оформленої облікової документації на зазначені об'єкти культурної спадщини та відповідно неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації про занесення такої до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

Твердження відповідача про те, що релігійні організації відповідно до статті 38 Закону № 1805-III мали б здійснювати видатки на фінансування заходів у сфері охорони культурної спадщини щодо даних об’єктів, в тому числі і виділяти кошти на виготовлення облікової документації на об’єкти культурної спадщини, так як більшість храмів (якщо не всі), а саме: ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці, Церква Різдва Христового, Церква Преображення, Церква Введення в храм, перебувають у їх користуванні, є хибними, оскільки зазначені об’єкти є об’єктами культурної спадщини, а тому відповідно до Закону № 1805-III саме на відповідача покладається обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Також, враховуючи те, що об’єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та територіальної громади зокрема, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону № 1805-III покладено обов’язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження, то суд критично ставиться до твердження відповідача на те, що пам’ятки культурної спадщини є безхазяйним нерухомим майном.

Водночас, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що на території села ОСОБА_8 немає Церкви Різдва Христового, а діючий храм 1900-го року побудови іменується як Церква ОСОБА_5 Христового, оскільки згідно з переліку пам’яток історії Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області місцевого значення (арк. справи 26-27) слідує те, що на території Великогаївської сільської ради знаходиться та іменується саме Церква Різдва Христового, яка датується 1900 роком та з охоронним номером 1934.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, а саме: Монумент “Молода Україна”, Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці, Церква Різдва Христового, Церква Преображення, Церква Введення в храм.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури (адрес: б-р. ОСОБА_6,7 м. Тернопіль, 46000) до Великогаївської сільської ради Тернопільського району в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району ( адрес: вул. Галицька, 47, село Великі Гаї, Тернопільський р-н., Тернопільська обл., 47722, код ЄДРПОУ 04394875), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації (адрес: б-р., ОСОБА_6, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40395884) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Великогаївської сільської ради Тернопільського району в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району ( адрес: вул. Галицька, 47, село Великі Гаї, Тернопільський р-н., Тернопільська обл., 47722, код ЄДРПОУ 04394875) щодо не виконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини, а саме:

1. Монумент «Молода Україна», що знаходиться в с. Грабовець Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення розпорядженням представника Президента України в Тернопільській області №148 від 22.06.1992;

2. Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів ОСОБА_3, що знаходиться в с. Козівка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення рішенням Тернопільського облвиконкому №14 від 19.08.1994;

3. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці, що знаходиться в с. Баворів Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №228;

4. Церква Різдва Христового, що знаходиться в с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1934;

5. Церква Преображення, що знаходиться в с. Дичків Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1928;

6. Церква Введення в храм, що знаходиться в с. Смолянка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1918,

та подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації (адрес: б-р., ОСОБА_6, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40395884) про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Великогаївську сільську раду Тернопільського району в особі Виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району (адрес: вул. Галицька, 47, село Великі Гаї, Тернопільський р-н., Тернопільська обл., 47722, код ЄДРПОУ 04394875) виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого значення, а саме:

1. Монумент «Молода Україна», що знаходиться в с. Грабовець Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення розпорядженням представника Президента України в Тернопільській області №148 від 22.06.1992;

2. Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів ОСОБА_3, що знаходиться в с. Козівка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення рішенням Тернопільського облвиконкому №14 від 19.08.1994;

3. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Богородиці, що знаходиться в с. Баворів Великогаївської сільської ради Тернопільського району та який взято під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №228;

4. Церква Різдва Христового, що знаходиться в с. Великі Гаї Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1934;

5. Церква Преображення, що знаходиться в с. Дичків Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1928;

6. Церква Введення в храм, що знаходиться в с. Смолянка Великогаївської сільської ради Тернопільського району та яка взята під охорону як пам'ятка місцевого значення з охоронним номером №1918 та подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації (адрес: б-р., ОСОБА_6, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40395884) про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України,

та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - управлінню культури Тернопільської обласної державної адміністрації (адрес: б-р., ОСОБА_6, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40395884) про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.