Ухвала суду № 73560288, 20.04.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 квітня 2018 р. Справа № 818/1519/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2, Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання недійсними прилюдних електронних торгів та протоколу,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернуласт ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1І.) з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ» (ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 (ОСОБА_2А.), Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (Ковпаківський ВДВС), третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (ПАТ «Укрсоцбанк»), в якому просила визнати недійсними прилюдні електронні торги від 19.01.2018 по реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 та протокол проведення електронних торгів від 19.01.2018.

Свої вимоги мотивує тим, що в Ковпаківському ВДВС перебуває виконавче провадження №38603716 з приводу примусового виконання виконавчого листа, виданого 13.08.2012 Дніпровським районним судом м. Києва у справі №2604/9670/12 на виконання рішення Третейського суду про стягнення в тому числі з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» коштів за кредитним договором.

В межах даного виконавчого провадження Ковпаківським ВДВС було прийнято рішення про реалізацію предмета іпотеки – спірної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, через електронні торги. Дані електронні торги були проведені СФ ДП «СЕТАМ» 19.01.2018, за результатами яких було складно протокол №312195, відповідно до якого переможцем торгів було визнано ОСОБА_2

Дії всіх відповідачів вважає такими, що не відповідають Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у зв’язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали поданого позову, вбачається необхідним відмовити у відкритті провадження у даній справі, приймаючи до уваги наступне.

Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до вимог ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір, в свою чергу, - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи. При цьому, відповідач - суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч. 1 ст.4 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що адміністративні суди розглядають не всі публічно-правові спори, а лише ті, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підвідомчості інших судів. При цьому, ні ОСОБА_2 та ДП «СЕТАМ», не є суб’єктами владними повноваженнями, а тому в розумінні КАС України не можуть виступати відповідачами в даній адміністративній справі.

Крім того, як вбачається з позову, предметом спору є перевірка прилюдних торгів на відповідність проведення їх вимогам чинного законодавства.

При цьому, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Відповідно до вказаної норми наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 було затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі – Порядок), відповідно до якого реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора та покупцем предмета іпотеки. Після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п’яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. (п.2 Розділу І, п.2 Розділу VІІ, п. 1 Розділу VІІІ, п.п.4,8 Розділу Х вказаного Порядку).

Тобто, як вбачається з вказаних норм, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - переможця прилюдних торгів.

В свою чергу, відповідно до процедури реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у зазначеному вище Порядку, та враховуючи те, що після підтвердження факту оплати торги завершаються автоматичним формуванням протоколу торгів за лотом, тобто по суті торги закінчуються, є усі підстави вважати, що відповідний протокол має силу договору.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. При цьому, торги є спеціальною процедурою, за допомогою якої укладається договір. Договір є результатом, а торги - засобом його досягнення.

Виходячи з наведеного, електронні торги є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається по суті договір купівлі-продажу. Такий договір як правочин можна визнати недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3; 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України).

Вказане також узгоджується з практикою Верховного Суду України (постанова від 23.09.2014 у справі №3-112гс14, постанові від 24.10.2012 у справі №6-116цс12).

Крім того, п.1 вищезазначеного Порядку визначено організатора електронних торгів як державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Таким чином, оскільки проведення прилюдних торгів здійснюється юридичною особою - спеціалізованою організацією, яка не є суб'єктом владних повноважень, і її функції по проведенню таких торгів не відносяться до владних управлінських, а результати прилюдних торгів оформлюються відповідним протоколом, який підписується даною особою - організатором і не є актом суб’єкта владних повноважень, в даному випадку державної виконавчої служби (як органу владних повноважень), а державний виконавець в особі органу державної виконавчої служби не є суб'єктом реалізації відповідних повноважень щодо організації та проведення електронних торгів, відтак вказані дії та рішення не є діями та рішеннями суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин у розумінні статті 4 КАС України.

Отже, цей спір виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, а тому позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч.6 ст. 170 КАС України).

Частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

За таких обставин, позивач може звернутися із відповідним позовом до місцевого загального суду за правилами підсудності, визначеної Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 170, 248, 293, 295, пп.15.5 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_2, Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання недійсними прилюдних електронних торгів та протоколу.

Роз'яснити позивачу, що розгляд її заяви віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.

Суддя І.Г. Шевченко