Рішення № 73560287, 17.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/197/18

17 квітня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Риндюк В.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, доручення від 11.01.2018 №135/07

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2018 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, у якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, оформлене протоколом №6 від 20.12.2017;

- зобов'язати Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції закону, яка діяла на час звернення до відповідача із заявою про призначення даної пенсії, з 20.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 є матір'ю інваліда з дитинства другої групи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20.09.2017 позивач звернулася до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства. Однак, відповідачем у листі №4583/02 від 22.12.2017 повідомлено, що відповідно до рішення комісії Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, оформленого протоколом №6 від 21.12.2017, у призначені пенсії відмовлено. Дану відмову ОСОБА_1 вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає положенням чинного законодавства, а також вказує, що її син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням МСЕК від 30.07.2016 (у 24 роки) визнаний інвалідом з дитинства довічно. З огляду на вказане, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 07.03.2018 ухвалою суду задоволено клопотання учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 23.03.2018 о 12:00, 23.03.2018 оголошено перерву у розгляді справи до 17.04.2018 о 12:00.

У судовому засіданні, призначеному на 17.04.2018 о 12:00, позивач та представник позивача позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.02.2018 (арк.спр.37-38). Зокрема, зазначив, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Відповідно до медичного висновку №3 від 25.01.2007 вперше сина позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано дитиною-інвалідом у віці 15 років, тобто після досягнення шестирічного віку. Висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, ОСОБА_1 не надано. У листі Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні №520-01/03 від 10.08.2017 вказано, що в обласній дитячій лікарні будь-які записи про захворювання ОСОБА_4 до шестирічного віку відсутні. На підставі наведеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши подані докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

На підставі свідоцтва про народження серії V-СГ №278410 від 01.11.1991 (арк.спр.28) судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4, який народився 03.10.1991.

20.09.2017 позивач звернулася до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства (арк.спр.31). Однак, відповідачем у листі №4583/02 від 22.12.2017 (арк.спр.29) ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до рішення комісії Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про розгляд питань пов'язаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оформленого протоколом №6 від 21.12.2017 (арк.спр.63-64), у призначенні пенсії за віком як матері інваліда з дитинства відмовлено, оскільки відповідно до медичного висновку №3 від 25.01.2007 вперше ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано дитиною-інвалідом у віці 15 років, тобто після досягнення шестирічного віку. Висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, ОСОБА_1 не надано.

Не погодившись із вищевказаним рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-1V (надалі - Закон №1058-1V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1058-1V передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого зазначеним Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1058-1V жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 05.11.1991 №1788-XII жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Згідно з пунктом 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі - Порядок, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що мати дитини-інваліда має право на призначення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 №21-133а14 та від 02.12.2014 №21-534а14.

Як слідує з медичного висновку №3 від 25.01.2007 (арк.спр.15) вперше ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визнано дитиною-інвалідом у віці 15 років, тобто після досягнення шестирічного віку.

У листі Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні №520-01/03 від 10.08.2017 (арк.спр.11) вказано, що в обласній дитячій лікарні будь-які записи про захворювання ОСОБА_4 до шестирічного віку відсутні.

Крім того, Бучацькою центральною комунальною районною лікарнею на запит Тернопільського окружного адміністративного суду №819/1097/18/4073/18 від 23.03.2018 (арк.спр.57) надано відповідь від 13.04.2018 №581 (арк.спр.59), з якої вбачається, що до виповнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, шести років будь-яких відміток щодо патології зору не було. На облік дитячого окуліста взято вперше 30.01.2002 з діагнозом: часткова атрофія зорових нервів, макулодистрофія обох очей.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 72 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд констатує, що передбаченого пунктом 2.18 Порядку висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що ОСОБА_4 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, необхідного для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, позивачем не надано, відтак рішення комісії Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про розгляд питань пов'язаних з призначенням пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оформлене протоколом №6 від 21.12.2017, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та безсторонньо.

Враховуючи зазначені обставини та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправним рішення щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, оформлене протоколом №6 від 20.12.2017 та зобов'язання Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції закону, яка діяла на час звернення із заявою про призначення такої пенсії з 20.09.2017 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.