Рішення № 73560201, 18.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/248/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Колодяжного Д.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача та третьої особи – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія" до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія" (надалі – ТОВ "НВК "Геологія", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі – ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України (надалі – ДФС України, третя особа), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НВК "Геологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт №1152/16-31-14-03-13/38742888 від 29.08.2017. На підставі акта винесено податкові повідомлення-рішення №0009601403, №0009611403 та №0009621403 від 27.09.2017. В виконання вимог статті 56 Податкового кодексу України позивачем було проведено процедуру адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до вищого контролюючого органу - ДФС України. За твердженням позивача ДФС України не було надано вмотивоване рішення у строк визначений пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, а відтак скарга на податкові повідомлення-рішення є такою, що повністю задоволена.

Відповідач надав до суду відзив (а.с.120-123), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими. Зазначив, що скарга на податкові повідомлення-рішення була зареєстрована 30.10.2017 та кінцевий строк розгляду скарги припадав на 20.11.2017. Рішенням про продовження розгляду скарги від 15.11.2017 було продовжено розгляд скарги до 28.12.2017, та 14.12.2017 прийнято рішення про результати розгляду скарги. Вважає, що скарга розглянута у відповідності до правил статті 56 Податкового кодексу України.

27.03.2018 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.199-202), у якій позивач відхиляє доводи відповідача. Наголошує на тому, що ДФС України було не дотримано строки розгляду скарги.

04.04.2018 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (а.с.208-212), у яких відповідач дублює свою позицію, що викладена у відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

На підставі направлення від 11.08.2017 №2480, виданого ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3- ГДРІ відділу перевірок окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області, відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 статті 20, п.п.78.1.4 п.78.1, п.78.2, статті 78, п.82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 11.08.2017 №1989 (а.с.75), проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "НВК "Геологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Строй комплекс груп" за період: травень 2016 року, з ТОВ "Фавор ОСОБА_4" за період: листопад 2015 року, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "НВК "Геологія" відповідачем складено акт (надалі – акт перевірки) від 29.08.2017 №1152/16-31-14-03-13/38742888 (а.с.14-41), у якому зафіксовані порушення:

- п. 44.1 статті 44, п.198.3 статті 198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 109165 грн;

- п. 44.1 статті 44, п.198.3 статті 198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення (ряд.19 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 799,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки від 29.08.2017 №1152/16-31-14-03-13/38742888, позивач подав заперечення до акту перевірки (а.с.47-58).

У відповіді ГУ ДФС у Полтавській області від 22.09.2017 №15629/10/16-31-14-03-27 повідомлено, що інформація наведена у заперечені до акта перевірки від 29.08.2017 №1152/16-31-14-03-13/38742888 була розглянута, але вона не спростовує висновків перевірки. Порушення викладені в акті перевірки є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.59-60).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 27.09.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0009611403, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 136456,25 грн (а.с.64);

- №0009601403, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 799,00 грн (а.с.62);

- №0009621403, яким застосовано штрафну санкцію за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн (а.с.67).

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Так, 09.10.2017 за вих.№09-10/17-1 позивач направив до ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403 (а.с.79-94).

Рішенням ДФС України від 15.11.2017 №26290/6/99-99-11-01-01-25, на підставі пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, продовжено строк розгляду скарги до 28.12.2017 (включно) (а.с.102).

Рішенням ДФС України від 14.12.2017 №29929/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.104-107).

Вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими що скасовані внаслідок застосування приписів пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентований статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку /пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України/.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення /пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку /пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України/.

Пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Позивач вважає, що ДФС України порушено вимоги пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України в частині не надсилання на адресу позивача рішення протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Матеріали справи свідчать, що позивачем 11.10.2017 направлено (а.с.95), а ДФС України 24.10.2017 отримано скаргу ТОВ "НВК "Геологія" на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403.

Суд зазначає, що факт отримання ДФС України скарги позивача, саме - 24.10.2017 підтверджується: рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.96); сторінкою з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" у розділі "відстеження відправлень" (а.с.97-98); відповіддю ПАТ "Укрпошта" від 27.12.2017 №1853-Р-12096 на адвокатський запит (а.с.99-101).

Враховуючи норми пунктів 56.8, 56.9 статті 56 Податкового кодексу України останній день для прийняття вмотивованого рішення або рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків припадає на 13.11.2017.

Як свідчать матеріали справи, рішення №26290/6/99-99-11-01-01-25 про продовження розгляду скарги прийнято ДФС України 15.11.2017, тобто не в межах 20 денного строку визначеного пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що скаргу ТОВ "НВК "Геологія" отримано 30.10.2017, в підтвердження чого надав копію першої сторінки скарги позивача від 09.10.2017 №09-10/17-1.

Суд зазначає, що на наданій відповідачем копії скарги ТОВ "НВК "Геологія" міститься реєстраційний номер вхідної кореспонденції №50588/6 від 30.10.2017 (а.с.149).

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні зазначив, що скарга ТОВ "НВК "Геологія" зареєстрована у ДФС України 30.10.2017, у відповідності до положень Інструкції діловодства у Державній фіскальній службі України.

Оцінюючи доводи відповідача про надходження скарги до ДФС України 30.10.2017, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.1 Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої Наказом Державної фіскальної служби України від 27.11.2014 № 333 (далі - Інструкція №333) визначено, що Інструкція встановлює загальні правила документування управлінської діяльності Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Факт і дата надходження документа до ДФС обов'язково фіксуються за правилами, зазначеними у пункті 2.3.56 цієї Інструкції /пункт 3.3.6 Інструкції/.

Відповідно до пункту 2.3.56 Інструкції, відмітка про надходження документа до ДФС проставляється за допомогою штрих-коду. Елементами зазначеного реквізиту є найменування ДФС України - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата надходження документа.

У ДФС формується реєстраційна база даних в електронному вигляді засобами АІС "Управління документами", в якій фіксується факт створення, направлення та отримання документа з присвоєнням реєстраційного індексу документа з подальшим відображенням у зазначених формах необхідних відомостей про документ. За допомогою реєстраційної бази даних працівники забезпечуються інформацією про всі документи і місце їх розташування. При реєстрації документів в АІС "Управління документами" усі вхідні, внутрішні, вихідні документи підлягають обов'язковому скануванню.

Отже, вказаною інструкцією передбачено обов'язок здійснення реєстрації вхідної кореспонденції, шляхом поставляння відмітки про надходження.

Посилання представника відповідача та третьої особи на дату надходження скарги - 30.10.2017 судом оцінюється критично, оскільки судовим розглядом встановлено та підтверджено відповідними доказами факт надходження до ДФС України скарги на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403, саме 24.10.2017.

Зазначення дати надходження скарги, як 30.10.2017 свідчить про те, що у ДФС України здійснено реєстрацію скарги позивача не за датою її отримання.

Суд зазначає, що положення статті 56 Податкового кодексу України визначають обов'язок контролюючого органу прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, а не за днем реєстрації.

Таким чином, ДФС України було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги ТОВ "НВК "Геологія" з порушенням строку, визначеного положеннями статті 56 Податкового кодексу України, а отже скарга позивача на податкові повідомлення-рішення, відповідно до приписів пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403 підлягають скасуванню, в зв'язку з несвоєчасним прийняттям рішення за наслідками розгляду скарги.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Полтавській області.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних рішень, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "НВК "Геологія" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер та позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія" (вул. Чкалова, буд.2, оф.9, м. Кременчук, Полтавська область,39600; код ЄДРПОУ 38742888) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 360014; код ЄДРПОУ 39461639), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 вересня 2017 року №0009601403, №0009611403 та №0009621403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, 360014; код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія" (вул. Чкалова, буд.2, оф.9, м. Кременчук, Полтавська область,39600; код ЄДРПОУ 38742888) судові витрати у розмірі 2066,50 (дві тисячі шістдесят шість гривень п'ятдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_5