Рішення № 73560156, 11.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/921/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Вязун К.Ю.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд,-

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про :

- визнання протиправними дій Полтавського ОУПФУ щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку раніше призначеної пенсії, визнання протиправним та скасування рішення Полтавського ОУПФУ від 09.02.2018;

-зобов'язання Полтавське ОУПФУ провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії), починаючи з 01 жовтня 2017 року, виходячи з розрахунку 70 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 06 лютого 2018 року №18-69/вих.18 без обмеження її граничного розміру, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

Наявність підстав позову позивач пов'язує з фактом порушення його права на перерахунок пенсії у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати, встановленими законодавством для працівників прокуратури, та оформленням прокуратурою нової довідки на ім'я позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на правомірність оскарженого рішення та відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

02 липня 2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-VІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 70% від суми місячного заробітку.

07 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі – ПОУПФ) із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до довідки Прокуратури Полтавської області від 06.02.2018 № 18-69/вих18 про суму заробітної плати на посаді начальника відділу прокуратури Полтавської області, на якій позивач працював на час звільнення, для проведення відповідного перерахунку розміру пенсії.

Рішенням ПОУПФ від 09.02.2018 № 111 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю для того підстав, оскільки згідно положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, з 01.06.2015р. скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про прокуратуру».

Позивач не погодився із зазначеним рішенням та звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

На час призначення позивачу пенсії за вислугу років в органах прокуратури підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами тринадцятою, вісімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ), відповідно до змісту яких обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, на час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії (07.02.2018 ) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. №76-VIII внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону №1697-VII, відповідно до якої пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до частини 13 статті 86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії за вислугу років положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (крім частин 3, 4, 6 та 11) втратили чинність згідно з Законом №1697-VII, а визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за Законом №1697-VI віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Водночас, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правого акту прийнято не було.

Приймаючи рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Великода проти України", «Ейрі проти Ірландії», згідно якої здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Враховуючи викладене, зокрема відсутность нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у справах № 415/1186/16-а (К/9901/13485/18) від 21.02.2018 та № 569/4659/16-а (К/9901/32053/18) від 14.03.2018.

Відтак, відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, у спірний період положення Закону України "Про прокуратуру" щодо обмеження пенсій максимальним розміром діяли, неконституційними не визнавались, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним, оскільки зміни, внесені Законом України № 76 від 28.12.2014р. до частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені працівники прокуратури, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов’язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Посилання позивача на рішення судів, якими встановлювалося його право на перерахунок пенсії у попередні роки суд відхиляє, керуючись приписами частини 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язковою для суду.

За приписами частини 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірність прийнятого ним рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підстав викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36008) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 квітня 2018 року.

суддя ОСОБА_4