Рішення № 73560147, 23.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1416/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у ОСОБА_1 узгодженої сими податкової заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000грн.

Ухвалою суду від 02.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №815/1416/18 за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000грн.

Відповідач – ОСОБА_1 належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений Ухвалою суду від 02.04.2018р. строк для подання відзиву на позовну заяву, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу поштового зв’язку - «за зазначеною адресою не проживає».

При цьому, як вбачається з наявної у матеріалах справи Довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, місцем реєстрації ОСОБА_1 є, зокрема, м.Одеса, вул.43 Лінія.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, розгляд даної адміністративної справи судом здійснюється в порядку п.4 ч.1 ст.263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 30.06.2016р. Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №106719-13 щодо визначення суми податкового зобов’язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000грн., котре 27.07.2016р. було надіслано на адресу ОСОБА_1, однак, у зв’язку з неможливістю його вручення адресату, означена кореспонденція була повернута органом поштового зв’язку на адресу відправника із відміткою: «адресат вибув», про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії квитанції «Укрпошта» від 27.07.2016р., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та конверта.

Проте, вищевказана заборгованість по транспортному податку у законодавчо визначеному порядку, та строки самостійно ОСОБА_1 сплачена не була, у зв’язку з чим виникла податкова заборгованість у загальному розмірі 25000грн., що, у тому числі, підтверджується наявною у справі відповідною обліковою карткою платника транспортного податку.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 надсилалась податкова вимога №177-17 від 31.01.2017р. на суму 25000грн., однак, у зв’язку з неможливістю її вручення адресату, означена кореспонденція була повернута органом поштового зв’язку на адресу відправника із відміткою: «адресат вибув», про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії квитанції «Укрпошта» від 18.02.2017р., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та конверта.

Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної вказаною податковою вимогою суми податкового боргу, чи її оскарження, суду не надано.

Таким чином, з урахуванням наведеного, та як вбачається з наявної у матеріалах справи облікової картки платника транспортного податку з фізичних осіб, яка ведеться в податкових органах згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, за ОСОБА_1 рахується заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000грн.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з ОСОБА_1 податкової заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000грн.

Керуючись п.4 ч.1 ст.263, ст.ст.72-76, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000грн, задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (65066, м.Одеса, вул.43 Лінія, 30.04.1961року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України на користь Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,44, код ЄДРПОУ 39398646, бюджетний рахунок №31415715700009, отримувач – УДКСУ у м.Одесі Одеської області, код 38016923, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 25000(двадцять п’ять тисяч)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.