Ухвала суду № 73559942, 23.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1432/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2018 року м.Львів, вул.Чоловського, 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Верховної Ради України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до голови Верховної Ради України, в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача як головуючого при організації розгляду та прийняття Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»/ «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (законопроект №6327) такими, що призвели до порушення конституційного права позивача на охорону здоров’я (ст.49 Конституції України);

- визнати протиправними дії відповідача при підписанні та поданні на підпис Президенту України вказаного Закону України та такими, що порушують право позивача на охорону здоров’я (ст.49 Конституції України);

- зобов’язати відповідача відкликати свій підпис під вказаним Законом України;

- відшкодувати завдану позивачу моральну шкоду (справедливу сатисфакцію – згідно з методологією Європейського суду з прав людини);

- зобов’язати відповідача організувати публікацію Законів на сайті Верховної Ради України, яку він має підписати та подати на підпис Президенту України.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Як вбачається з позовної заяви позивач не вказав прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.

Як вбачається з позовної заяви позивач не вказав конкретного розміру моральної шкоди, заподіяної відповідачем, та її обґрунтованого розрахунку.

Позивач додав до позовної заяви розрахунок, який з посиланням на ст.ст.1, 3, 8 19 Конституції України та практику Європейського суду з прав людини, вказує на те, що дії відповідача створюють соціальну загрозу для десятків мільйонів громадян. Позивач просить суд стягнути з відповідача відшкодування шкоди (справедливої сатисфакції) в розмірі, не меншому 2 000 000 грн. з врахуванням інфляції.

Оцінюючи вказаний розрахунок, суддя зазначає, що сума відшкодування, вказана позивачем, є приблизною, а не конкретною. Крім того, позивач не зазначив, до якого саме виду (моральна чи матеріальна) відноситься заподіяна шкода, на підставі чого він здійснив вказаний розрахунок, як обчислював заподіяну відповідачем шкоду.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина третя статті 161, частина восьма статті 160 КАС України).

Позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд звільнити його від сплати судового збору, у зв’язку з неможливістю сплатити такий за станом доходів. На підтвердження таких обставин позивач додав виписку філії Львівського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК» по картковому рахунку позивача за період з 01.01.2018 по 05.03.2018. З наведеної виписки вбачається, що за вказаний період позивач отримував пенсію у сумі 2599,57грн. (05.02.2018), 2599,57грн. (05.03.2018).

Вирішуючи вказане клопотання, суд встановив наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України “Про судовий збір”. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаної статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, якою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проте, позивач до свого клопотання про звільнення сплати судового збору не подав достатніх доказів. Факт отримання позивачем пенсії сам по собі не свідчить про його важке майнове становище.

Тому, позивач мав би надати відомості про суми нарахованих/виплачених йому доходів за відповідний період згідно з даними Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України, що надаються відповідним державним податковим органом за заявою громадянина за місцем його реєстрації, які б підтверджували, що майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє йому сплатити судовий збір, у розмірі, встановленому в п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”.

Таким чином, суддя дійшов до висновку, що для звільнення сплати судового збору підстави відсутні, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 704,80грн.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяви вбачається, що позивач заявив чотири вимоги немайнового характеру, а також вимогу про відшкодування йому моральної шкоди.

Суддя роз’яснює, що відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» позовна вимога про відшкодування моральної шкоди не є об’єктом справляння судового збору в адміністративному судочинстві.

Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2819,2грн. (704,80грн. x4).

У випадку подання позивачем вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, за подання такої необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір". Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; код банку отримувача (МФО): 825014; рахунок отримувача: 31217206784003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: “судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до голови Верховної Ради України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди .

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2) такі документи:

1) належно оформлену позовну заяву, в якій необхідно зазначити прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача;

2) обґрунтований розрахунок моральної шкоди, заподіяної відповідачем;

3) оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 2819 (дві тисячі вісімсот дев’ятнадцять) грн. 20коп.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г.Гулик