Рішення № 73559916, 12.04.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 квітня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 408/150/18-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Біловодського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 19 січня 2018 року матеріали позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії передані на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду (а.с.24).

Супровідним листом від 13 лютого 2018 року № 257/18 вказані матеріали позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії направлені на адресу Луганського окружного адміністративного суду (а.с.26).

15 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду з Лисичанського міського суду Луганської області на підставі ухвали судді від 19.01.2018 надійшла адміністративна справа № 408/150/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року дана справа прийняття до провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні (а.с.29-30).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідачем при призначенні пенсії позивачу не було враховано трудовий стаж з 04.11.1986 по 24.09.1993 в Луганському (Ворошиловградському) обласному оптово-роздрібному об’єднанні фірми “Одяг”, реорганізоване на момент звільнення в Луганське орендне обласне оптово-роздрібне підприємство “Одяг”, у зв’язку з ненаданням підтверджуючих документів про проведення реорганізації Ворошиловградського обласного оптово-роздрібного об’єднання фірми “Одяг”.

Позивач вважає таке рішення протиправним та незаконним.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд:

- визнати протиправними та дискримінаційними дії Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про відмову у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_2 період роботи в Ворошилоградському обласному оптово-роздрібному об’єднанні фірми “Одяг” та Луганському обласному оптово-роздрібному підприємстві фірми “Одяг”, в період з 04.11.1986 по 21.09.1993;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області зарахувати до трудового стажу період роботи в Ворошилоградському обласному оптово-роздрібному об’єднанні фірми “Одяг” та Луганському обласному оптово-роздрібному підприємстві фірми “Одяг”, в період з 04.11.1986 по 21.09.1993.

12 березня 2018 року на адресу суду надійшов відзив УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області на позовну заяву (а.с.34-36).

У відзиву відповідач зазначив, що за записом №11 трудової книжки ОСОБА_1 прийнята на посаду бухгалтера ЦБ за наказом Ворошиловградського об’єднання фірми «Одяг» № 261 від 04.11.1986. За записом №13 ОСОБА_1 звільнена з підприємства «Одяг» наказом цього підприємства №82 від 27.09.1993. В порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства юстиції №58 від 29.07.1993, в трудовій книжці позивача жодним чином не зазначені відомості про перейменування Ворошиловградського об’єднання фірми «Одяг». Керуючись нормами чинного законодавства, управління не має законних підстав для зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 04.11.1986 по 24.09.1993. Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» умовою призначення пенсії за віком є стаж роботи. Але на момент звернення до управління жодного підтверджуючого документа її стажу в період з 04.11.1986 по 24.09.1993 позивач не надав. В порядку цивільного судочинства факту набуття нею стажу на підприємствах Ворошиловградському обласному оптово-роздрібному об’єднанні фірми «Одяг» та Луганському обласному оптово-роздрібному підприємстві фірми «Одяг» також не встановлено.

За таких підстав відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та просив суд відмовити в задоволенні.

Ухвалою суду від 12 березня 2018 року підготовче провадження закрито та призначено до судового розгляду справи по суті на 10 квітня 2018 року.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.44).

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с.47).

10 квітня 2018 року до початку судового розгляду справи по суті від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (а.с.54-55). У відповіді позивач зазначив, що на підтвердження наявного трудового стажу до адміністративного позову додані пояснення свідків, з якими вона працювала та у їх трудових книжках міститься запис про перейменування підприємства. Також нею до УПФУ була надана довідка № 04/1-82 від 07.04.2014, коли м. Луганськ, ще не був на тимчасово непідконтрольній території, в цій довідці містяться дані про перейменування підприємства, але цю довідку не прийняли.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року витребувано у Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області належним чином засвідченні копії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.04.2014 № 04/1-81 та від 17.04.2014 № 04/1-105, видані ТДВ "Одяг", належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії.

На виконання зазначеної ухвали УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області надіслало до суду копію заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 11.07.2017 (а.с.74-75). Також у супровідному листі відповідач зазначив, що довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.04.2017 № 01/1-81 та від 17.04.2017 № 04/1-105, видані ТДВ «Одяг» не мають.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відвідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Судом встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини справи.

11 липня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області) з заявою для призначення пенсії (а.с.74-75). В розписці-повідомленні до заяви зазначено перелік документів, які подані позивачем до заяви про призначення пенсії, а саме:

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру – б/н від 13.04.1999;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи - № 236945 від 06.07.14;

- заяву про призначення/перерахування пенсії - № 653;

- паспорт – ЕК № 459984;

- свідоцтво про переміну прізвища, імені, по-батькові – І-ЕД № 172248;

- трудову книжку або документи про стаж – БТ – 1 № 2899194.

Крім того, позивачу надано строк для подання документів, яких недостатньо для призначення пенсії, до 10.10.2017, а саме: диплом про навчання, свідоцтво про народження сина, довідки про роботу за період з 04.11.1986 по 24.09.1993, про що позивач була ознайомлена під особистий підпис.

Слід зазначити, що в розписці-повідомленні відсутні будь-які позначки про надання ОСОБА_1 додатково витребуваних документів.

Спірним питанням є не включення до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 04.11.1986 по 24.09.1993 при призначенні пенсії.

Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 (а.с.7-8) містить запис №11 про прийняття останньої на посаду бухгалтера ЦБ за наказом Ворошиловградського об’єднання фірми «Одяг» № 261 від 04.11.1986. За записом №13 ОСОБА_1 звільнена з підприємства «Одяг» наказом цього підприємства №82 від 27.09.1993. При цьому трудова книжка не містить у собі даних щодо зміни назви Ворошиловградського об’єднання фірми «Одяг» або правонаступництва Орендного обласного оптово-роздрібного підприємства «Одяг».

Відповідно до п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства юстиції №58 від 29.07.1993, зареєстрованої Міністерством юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Таким чином, нормами чинного законодавства чітко визначено порядок заповнення в трудових книжках відомості про перейменування підприємства.

В судовому засіданні встановлено, що такий запис відсутній в трудовій книжці ОСОБА_1, а тому вимога УФПУ в Станично-Луганському районі надання додаткових доказів на підтвердження трудового стажу за період роботи з 04.11.1986 по 24.09.1993 для призначення пенсії є обґрунтованими.

Щодо доводів позивача про неврахування УПФУ в Станично-Луганському районі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.04.2017 № 01/1-81, в якій містяться дані про перейменування підприємства, суд зазначає наступне.

До матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 надано не засвідчені копії довідок від 07.04.2017 № 01/1-81 та від 17.04.2017 № 04/1-105, видані ТДВ «Одяг» (а.с.9, 10). Дійсно ці довідки містять у собі відомості про правонаступництво Ворошиловградського обласного оптово-роздрібної фірми «Одяг». Однак позивачем не надано жодного доказу на подання даного документу до відповідача у визначений строк, про який позивач особисто розписався у розписці-повідомленні до заяви (а.с.75), що також підтверджено листом відповідача від 12.04.2018 № 2799/09-20 (а.с.73).

Відповідно до вимогч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем не надано жодного доказу, який підтвердив факт подання до УПФУ в Станично-Луганському районі довідок від 07.04.2017 № 01/1-81 та від 17.04.2017 № 04/1-105, видані ТДВ «Одяг», на підтвердження правонаступництва Ворошиловградського обласного оптово-роздрібної фірми «Одяг», суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування зазначених довідок в якості доказів підтвердження стажу роботи за відповідний період.

Щодо наданих до матеріалів позову заяв та копій трудових книжок ОСОБА_3, ОСОБА_4Г, ОСОБА_5 в якості доказів (а.с.11-19), на підтвердження перейменування підприємства, суд зазначає наступне.

В своїх заявах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначають, що вони є свідками того, що ОСОБА_1 працювала бухгалтером в Ворошиловградській обласній оптово-роздрібній фірмі «Одяг» з 04.11.1986 по 24.09.1993, яке в подальшому реорганізувалось та змінило назву.

Відповідно до ст.71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами, зокрема, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи, відповідно до ч.1 ст.92 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.92 КАС України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст.212 КАС України перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз’яснює його права та обов’язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:

"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Таким чином, нормами КАС України чітко визначений порядок надання свідками показань, які враховуються судом в якості доказів по справі.

Суд зазначає, що позивач не подавав до суду жодного клопотання про виклик свідків.

Крім того, заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не містять у собі відомості щодо попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, а тому не можуть бути враховані в якості належних доказів по справі.

Оскільки під час судового засідання судом встановлено звернення позивача до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії та не надання довідок від 07.04.2017 № 01/1-81 та від 17.04.2017 № 04/1-105, видані ТДВ «Одяг», на підтвердження правонаступництва Ворошиловградського обласного оптово-роздрібної фірми «Одяг», які можуть бути враховані відповідачем під час прийняття рішення про призначення пенсії та врахування періоду роботи з 04.11.1986 по 24.09.1993 до трудового стажу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Суд зазначає, що позивач не обмежений правом звернутися до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії з одночасним надання довідок від 07.04.2017 № 01/1-81 та від 17.04.2017 № 04/1-105, видані ТДВ «Одяг», на підтвердження правонаступництва Ворошиловградського обласного оптово-роздрібної фірми «Одяг», для подальшого врахування для визначення трудового стажу.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Таким чином, нормами даної постанови визначено порядок підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків саме органами Пенсійного фонду, а тому посилання відповідача на підтвердження в порядку цивільного судочинства факту набуття ОСОБА_1 стажу на підприємствах Ворошиловградському обласному оптово-роздрібному об’єднанні фірми «Одяг» та Луганському обласному оптово-роздрібному підприємстві фірми «Одяг» є незмістовним.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується з урахуванням вимог ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6