Рішення № 73559880, 20.04.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/1247/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" до Головного управління ДФС в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" звернулось до Кіровоградського окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення – рішення №0000851302 та №0000861302 від 24.02.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним отримано податкові повідомлення рішення №0000851302 від 24.02.2017 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 929031,10 грн. та пені у розмірі 254928,13 грн. за несвоєчасне перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за перевіряємий період та №0000861302 від 24.02.2017 року про донарахування військового збору у розмірі 33144,17 грн. штрафних санкцій та 2607,90 грн. пені.

Зазначені податкові повідомлення – рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки №5/11-28-13-02/13749739 від 14.02.2017 року.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій які є невід'ємним додатком до податкових повідомлень – рішень, контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 та 75 відсотків від суми основного зобов'язання та застосовано пені.

Не погоджуючись із застосуванням до нього штрафних санкцій у розмірі 50 та 75 відсотків та нарахування пені позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення форми №0000851302 та №0000861302 від 24.02.2017 року не відповідають вимогам податкового законодавства та повинні бути скасовані, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Представники відповідача заперечуючи проти задоволення позову зазначили, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ухвали від 02.04.2018 року подальший розгляд справи по суті проведено у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 13749739 (а.с.64-65).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ "Світловодське кар’єроуправління" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.09.2016 року.

За результатами перевірки складено Акт №5/11-28-13-02/13749739 від 10.02.2017 року (а.с.12-39).

Проведеною перевіркою встановлено порушення Товариством з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" вимог:

- п. пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, ст. 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10 із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасного перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період;

- ст.161 підрозділу 10 Інші перехідні положення, п.п.168.1.2, п.п.168.1.4, п.п.168.1.5. п. 168.1 статті 168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями в частині несвоєчасного перерахування та неперерахування до бюджету військового збору за перевіряємий період.

На підставі акту №5/11-28-13-02/13749739 від 10.02.2017 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення - рішення №0000851302 від 24.02.2017 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 929031,10 грн. та пені у розмірі 254928,13 грн. за несвоєчасне перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за перевіряємий період та №0000861302 від 24.02.2017 року про донарахування військового збору у розмірі 33144,17 грн. штрафних санкцій та 2607,90 грн. пені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Згідно зі підпунктами 168.1.2 та 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Приписами пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 176.2. статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпунктів 1.4., 1.5., 1.6 пункту 16 - 1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Перехідних положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Позивач у позовній заяві не заперечує, що невчасно перерахував до бюджету податку на доходи фізичних осіб, та заперечує щодо застосування таких відсотків штрафних санкцій та застосування пені.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Отже, положення цієї статті встановлюють міру відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись до чи на момент виплати доходу.

Разом з тим, при нарахуванні сум штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України контролюючий орган не врахував таке.

Згідно із пунктом 115.1 статті 115 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

В даному випадку існує одне триваюче порушення щодо несвоєчасної сплати, відсутня повторність (оскільки для визначеності повторності необхідною умовою є вчинення аналогічного порушення протягом 1095 днів та притягнення платника податків до відповідальності), оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою.

Так, Верховний Суд України в постанові від 16.04.2013 року по справі № 21-89а13 дійшов висновку, що, не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче. Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, виходячи з правової позиції Верховного суду України у зазначеній справі, аналогічно, допускаючи протягом певного періоду порушення обов'язку щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податку на доходи фізичних платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, суб'єкт господарської діяльності вчиняє продовжуване порушення щодо невиконання вимог ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із розрахунку штрафної санкції відповідно до ст.127 ПК України, за січень 2014 - вересень 2016 року до Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" застосована штрафна санкція за невчасно перерахований та неперерахований податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у розмірі 25, 50 та 75 відсотків (а.с.9, 94).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно завищено позивачу суму штрафних санкцій в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 50 та 75 відсотків, внаслідок невірного застосування норм законодавства та обчислення терміну сплати податку на доходи фізичних осіб.

У свою чергу, в разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, законодавець пов'язує застосування штрафних санкцій, відповідно до вимог статті 126 Податкового кодексу України, саме з фактом порушення терміну сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до інформації, яка міститься у акті перевірки, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач у період з 01.01.2014 по 30.09.2016 року допускав несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб терміном до 30 календарних днів, а відтак допускав порушення податкового законодавства, відповідальність за яке передбачено статтями 126 Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Відповідно до п.129.3 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів зарахування коштів, проведення взаєморозрахунків, запровадження мораторію, тощо, які б свідчили про закінчення нарахування пені на суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 198 772,25 грн. та на суму військового збору в розмірі 40 2620,63 грн.

Отже, розрахунок податкового органу в частині закінчення нарахування пені на суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1 198 772,25 грн. та на суму військового збору в розмірі 40 2620,63 грн. є хибним.

Відтак, контролюючим органом правомірно застосовано до ТДВ "Світловодське кар’єроуправління" штрафну санкцію за порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 322 025,64 грн. та нараховано пеню в розмірі 303,53 грн., а також, застосовано штрафну санкцію за порушення термінів сплати військового збору на суму 10231,24 грн. та нараховано пеню в розмірі 0,08 грн., що в повній мірі відповідає вимогам Податкового кодексу України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно визначено позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 607005,46 грн., та застосовано пені в сумі 154624,6 грн. та з військового збору за штрафними санкціями в сумі 23012,93 грн., та застосовано пені в сумі 2607,82 грн., тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають частковому скасуванню.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

У свою чергу, у відповідності до пункту 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 607005,46 грн., та застосовано пені в сумі 154624,6 грн. та з військового збору за штрафними санкціями в сумі 23012,93 грн., та застосовано пені в сумі 2607,82 грн., а тому адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" необхідно задовольнити частково, а саме скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.02.2017 року №0000851302 в частині нарахування штрафу в розмірі 607005,46 грн. та нарахування пені 254624,60 грн. та податкове повідомлення - рішення від 24.02.2017 року №0000861302 в частині нарахування штрафу в розмірі 23012,93 грн. та нарахування пені 2607,82 грн.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 18295,67 грн.

В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 1672,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення – рішення №0000851302 та №0000861302 від 24.02.2017 року – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 24.02.2017 року №0000851302 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 607005,46 грн. та застосування пені в сумі 154624,6 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 24.02.2017 року №0000861302 в частині нарахування штрафу санкцій в розмірі 23012,93 грн. та нарахування пені 2607,82 грн.

Присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар’єроуправління" (вул. Молодіжна, 53, смт. Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська область, код - 323583) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 308,76 грн. (тринадцять тисяч триста вісім гривень сімдесят шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код – 39393501, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1