Рішення № 73559776, 20.04.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/992/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі від 10.01.2018 р. вих. № В-6/0-249/0/6-18, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,7191 га з кадастровим №: 3520582500:02:000:5130 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, розташованої за межами населеного пункту на території Голиківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області;

- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,7191 га з кадастровим №: 3520582500:02:000:5130 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, розташованої за межами населеного пункту на території Голиківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, та надати у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим №: 3520582500:02:000:5130, площею 1,7191 га, в т.ч.: 1,7191 га – ріллі, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Голиківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області;

- встановити відповідачу строк виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він двічі звертався до відповідача із письмовими заявами про затвердження погодженого у встановленому порядку проекту землеустрою, проте листами щоразу йому було відмовлено з посиланням кожного разу на одні й ті ж підстави. Позивач наголошує, що зазначені дії відповідача є протиправними, оскільки суперечать нормам Земельного кодексу України, а тому просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву та зазначено, що спірне рішення є законними та обґрунтованими, яке було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством. Також вказав, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою передбачають втручання суду в діяльність суб'єкта владних повноважень, а тому просив суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі (а.с.39-43).

Згідно до ст.ст.262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 31.03.2017 р. відповідачем видано наказ №11-3393/14-17-СГ про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки с/г призначення державної власності, що перебуває у запасі, на території Кіровоградської області Олександрівського району Голиківської сільської ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 1,7191 га, в тому числі: 1,7191 га – ріллі, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства (а.с.13).

За замовленням позивача виготовлено проект землеустрою, який був погоджений, а також пройшов позитивну державну експертизу землевпорядної документації (а.с.14-16, 20-32).

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 22.12.2017 № В-23972/0-16898/0/6-17 відмовило у затверджені проекту землеустрою з підстав, що він не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема, матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування провести у відповідність до статті 50 Закону України "Про землеустрій" (а.с.17).

Усунувши виявлені недоліки позивача повторно звернувся щодо затвердження проекту землеустрою (а.с.18).

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області своїм листом від 10.01.2018 № В-6/0-249/0/6-18 повторно відмовило позивачу у затверджені проекту землеустрою з підстав його невідповідності вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема, матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування провести у відповідність до статті 50 Закону України "Про землеустрій" (а.с.19).

Позивач не погоджуючись з відмовою в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи таке рішення протиправним, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Проаналізувавши зміст спірного листа від 10.01.2018 № В-6/0-249/0/6-18 суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю він фактично є рішенням Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яким позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст.14 Конституції України, ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Стаття 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) вказує, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 22 ЗК України передбачено те, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом "в" ч. 3 ст.116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.

Частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено те, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, таким органом є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Так, Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Згідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.9, 10 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч.4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність і вичерпні підстави для відмови в цьому, тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Відтак, відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладена у листі від 10.01.2018 № В-6/0-249/0/6-18 є протиправною, а викладені у ньому підстави не передбачені чинним законодавством. Даний лист не містить визначених ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви позивача і вмотивованої відмови у затверджені погодженого проекту, що не може бути визнано судом правомірним.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, з огляду на положення КАС України суд зазначає те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади, перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень та виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 року № 21-11а14.

Згідно до вимог п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З'ясувавши характер спірних правовідносин, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою, викладеної у листі від 10.01.2018 № В-6/0-249/0/6-18, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, та повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Отже, суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Судові витрати сторонами не понесені.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у затвердженні проекту землеустрою, викладену у листі від 10.01.2018 № В-6/0-249/0/6-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 1,7191 га, кадастровий номер: 3520582500:02:000:5130, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі, розташованої за межами населеного пункту на території Голиківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2