Рішення № 73559721, 20.04.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року м. Кропивницький справа № П/811/1038/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірне рішення було винесене на підставі акту перевірки від 13.05.2017 року №54/11-28-13-03/НОМЕР_2, в ході проведення якої нібито виявлені порушення податкового законодавства України. Зокрема, підставою для незаконних висновків акту про порушення підприємцем норм п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України стали по нібито фактично невстановленому ланцюгу постачання товарів. Позиція податкового органу ґрунтується виключно на підставі податкової інформації, отриманої від Славутської ОДПІ від 22.10.2015 року №174 "З питань проведення господарської діяльності ТОВ "ДОРСС" за якою "вбачається відсутність реального здійснення господарських операцій за червень місяць ТОВ "ДОРСС" із ТОВ "ІСА ГРУП" по формуванню податкового кредиту на 103,3 тис. грн. та відповідно податкових зобов'язань ТОВ "ДОРСС" на 147,5 тис. грн." в тому числі із ФОП ОСОБА_1

Висновки ГУ ДФС у Кіровоградській області позивач вважає такими, що не відповідають нормам законодавства, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення – рішення від 08.06.2017 року №0002011303 підлягає скасуванню.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на те, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2014 року по 31.12.2016 року встановлено його завищення на суму 47500,00 грн., що ФОП ОСОБА_1 відображено в податковому обліку, а саме, віднесено до складу податкового кредиту операції з купівлі товару за червень 2015 року у ТОВ "ДОРСС" по фактично невстановленому ланцюгу постачання товару.

ФОП ОСОБА_1 не підтверджено реальність придбання товару по ланцюгу постачання від ТОВ "ДОРСС" за червень 2015 року.

Виходячи з наведеного представник відповідача зазначає, що позивачем подано позовну заяву необґрунтовано, оскільки ним не наведено жодного аргументу, який свідчив би про порушення норм податкового законодавства податковим органом під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення – рішення.

Відповідно до усної ухвали від 28.03.2018 року занесеної до протоколу судового засідання подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, всебічно й повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Гайворонською районною державною адміністрацією 07.09.2005 року та перебуває на податковому обліку в Голованівській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області та є платником податку на додану вартість.

У перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 здійснював такі види діяльності:

- роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

- роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах;

- інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

В період з 19.04.2017 р. по 04.05.2017 р. посадовими особами податкового органу була проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2014 року по 31.12.2016 року за результатами якої 13.05.2017 р. складено Акт №54/11-28-13-03/НОМЕР_2 (а.с.9-60).

Перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість за червень 2015 року в сумі 47500,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків винесено податкове повідомлення-рішення №0002011303 від 08.06.2017 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, у сумі 59375,00 грн., в тому числі 47500,00 грн. - за основним платежем, 11875,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в т.ч., на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту операції з купівлі товару за червень 2015 року у ТОВ "ДОРСС" по фактично не встановленому ланцюгу постачання.

Дослідивши подані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд зазначає наступне.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару, його оплати, також наявність мети отримання товару, пов’язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, у відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відтак, підприємство не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно до вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статус позивача та його контрагента як платників ПДВ не заперечувався.

Позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання вугілля від ТОВ "ДОРСС" на загальну суму 285000,00 грн. в тому числі ПДВ – 47500,00 грн.

Встановлено, що 01.06.2015 року між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ "ДОРСС" (Продавець) укладено Договір купівлі - продажу №24/06 (а.с.124-125), згідно якого ТОВ "ДОРСС" зобов'язується передати у власність ФОП ОСОБА_1, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вугільну продукцію.

Позивач здійснив попередню оплату за товар в розмірі 285000,00 грн. в тому числі ПДВ – 47500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.91).

ТОВ "ДОРСС" виписано ФОП ОСОБА_1 податкову накладну №2 від 05.06.2015 року (а.с.92).

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується:

1) специфікаціями від 01.06.2015 року та (а.с.125, зворот, 126);

2) видатковою накладною №5 від 25.03.2016 року (а.с.127);

3) актом прийому – передачі вугільної продукції від 25.03.2016 року (а.с.128).

Також, судом встановлено, що у власності є вантажний сідловий тягач, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.143).

Позивач у своїй діяльності використовує найману працю, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями трудового договору, табелю робочого часу та звіту про суми нарахованої заробітної плати (а.с.137-142).

Перевезення придбаного у ТОВ "ДОРСС" товару підтверджується копіями товарно – транспортних накладних (а.с.129-133).

Зберігання товару відбувалось на території комплексу, що розташований на земельній ділянці площею 1,7587 га. та належить позивачу відповідно до договору купівлі – продажу від 13.04.2012 року та витягу з Державного реєстру правочинів (а.с.134-136).

В подальшому придбаний у ТОВ "ДОРСС" товар реалізований позивачем КО "Бершадська РДЮСШ "Ровесник", Відділу освіти Гайворонської РДА, КУ "Балтська ЦРЛ" та Гайворонський ПАЛ, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків, накладних та платіжних доручень (а.с.144 - 154).

Таким чином, з аналізу наведених вище норм законодавства та правовідносин позивача із контрагентами ТОВ "ДОРСС" вбачається, що окрім декларування податкового кредиту з ПДВ позивачем дотримано всіх обов’язкових вимог чинного законодавства, пов’язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов’язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника належним чином оформленої податкової накладної, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також враховує те, що наявність вказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в т.ч., коли господарські операції з придбання товарів (робіт чи послуг) не мали реального характеру.

Відповідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або, що діловою метою здійснення господарських взаємовідносин із даним суб’єктом господарювання є лише одержання позивачем податкової вигоди. Також, відповідачем не наведено доказів того, що договір, сторонами якого є ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ДОРСС" укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в т.ч., в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законом обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не доведено, що згадані юридичні особи створені з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків, порушення економічних інтересів держави.

Також, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 21-47а10 від 31.01.2011 р., чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб’єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відтак, отриманий позивачем товар використано у власній господарській діяльності, а тому суд вважає безпідставними і необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку по доказуванню правомірності прийняття спірного рішення, тому суд вважає його такими, що винесене не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн. (а.с.2).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 08.06.2017 року №0002011303 винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

Присудити на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, вул. Великого Кобзаря, 14, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код – 39393501, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2