Рішення № 73559672, 16.04.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2018 р. справа № 809/410/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №0010151407 від 12.12.2017, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №0010151407 від 12.12.2017 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 17000 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що працівники контролюючого органу під час фактичної перевірки обєкта, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач, дійшли до помилкових висновків про здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 продажу алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Позивач вважає вказані твердження відповідача безпідставними, так як на алкогольному напої була акцизна марка попереднього зразка, яка є чинною до повної реалізації вказаного товару. При цьому, строк придатності відповідного алкогольного напою, на думку позивача, не закінчився, а тому не може слугувати підтвердженням відсутності акцизної марки встановленого зразка. У звязку з наведеним, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0010151407 від 12.12.2017 в частині застосованих фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.04.2018 (а.с.35-36). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що відповідач правомірно прийняв рішення №0010151407 від 12.12.2017 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій, в тому числі штрафу в розмірі 17000,00 грн., оскільки діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства. У задоволені позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

30.11.2017 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину «АВС», що знаходиться за адресою: вул. Січових Стрільців, 43/Б, м. Коломия, Івано-Франківська область, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3

За результатами вказаної фактичної перевірки складено акт від 30.11.2017 за №090299 (а.с.8-9).

Згідно пункту 2.2.15 акту про результати фактичної перевірки встановлено такі порушення:

-проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій;

- невидача розрахункового документа встановленого зразка;

- незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті реєстратора розрахункових операцій;

- роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої;

- не оприбуткування готівки в касі;

- зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, зокрема: горілка «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% з маркуванням (дата виготовлення 01.08.2015) серії 26 АААГ 645221 06/15 та терміном придатності 24 місяці з дати виготовлення.

На підставі акту фактичної перевірки від 30.11.2017 за №090299, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області 12.12.2017 прийнято рішення №0010151407 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 27000,00 грн. (а.с.10), з яких 10000,00 грн. - за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, 17000,00 грн. - за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Позивач вважає, що строк придатності горілки «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% не закінчився, а тому відповідачем безпідставно застосовано до нього фінансові санкції в розмірі 17000 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підтвердження того, що термін придатності виявленого під час перевірки алкогольного напою не минув, позивач надав суду лист виробника алкогольних напоїв ТОВ «УДК» від 04.01.2018 за №08-10/1151, згідно якого на основі визначеної прогнозованої стійкості, яка внесена до технологічної інструкції, термін придатності для горілки «ОСОБА_4 класична» та горілки «ОСОБА_4 настойка калинова» виробником встановлено 60 місяців (а.с.11).

З огляду на це, фізична особа-підприємець ОСОБА_3Г вважає рішення №0010151407 від 12.12.2017 в частині застосування штрафу 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка протиправним та просить суд скасувати його в цій частині.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Також, підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 226.9 вказаної статті вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вважаються такими, що немарковані:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний 4 х 20 міліметрів; діагональний 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

При цьому, пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Аналогічні норми містяться в пункті 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 Податкового кодексу України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

За змістом акту перевірки від 30.11.2017 за №090299, письмових заперечень представника відповідача, які містяться у відзиві на позовну заяву від 04.04.2018, судом встановлено, що контролюючий орган виходив з того, що алкогольний напій горілка «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% зберігався позивачем після закінчення строку придатності з маркою акцизного податку попереднього зразка, а тому відповідач дійшов висновку, що алкогольний напій реалізовано без марки акцизного податку встановленого зразка.

У свою чергу, згідно статті 677 Цивільного кодексу України, законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання (частина 2 статті 677 Цивільного кодексу України).

При цьому, Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" від 23.12.1997 містить поняття строку придатності як проміжку часу, визначеного виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов'язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що товар може бути безпечним лише в межах строку придатності і тільки за умови дотримання відповідних умов зберігання та не передбачає можливості та підстав для збільшення строку придатності товару.

У судовому засіданні 16.04.2018 суд оглянув як речовий доказ пляшку горілки «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% з акцизною маркою 26 АААГ 645221 06/15, яка була виявлена контролюючим органом під час фактичної перевірки позивача та зафіксована в акті перевірки від 30.11.2017 за №090299. Під час зазначеного огляду суд встановив, що згідно змісту етикетки горілки «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% з акцизною маркою серії 26 АААГ 645221 06/15, дата розливу вказаного алкогольного напою 01.08.2015, термін придатності - 24 місяці.

Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється (абзац 3 частини III статті 7 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідно до пункту 10.2 ДСТУ 4256:2003 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови» (в редакції, яка діяла на момент виготовлення пляшки горілки, що була виявлена під час перевірки) термін придатності до споживання встановлювався для горілок - 24 місяці, горілок особливих - 12 місяців з дня їх розливу.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що строк придатності товару, зокрема, горілки, має бути визначений або періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. При цьому ДСТУ 4256:2003 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови», який є нормативним документом, передбачено вимоги до встановлення такого строку придатності для горілки.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 в справі №809/1203/17, адміністративне провадження №К/9901/357/17.

Пункт 4.4 ДСТУ 4256:2003 Горілки та горілки особливі. Технічні умови, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про стандартизацію є нормативним документом, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги, містить вимоги до маркування вказаних алкогольних напоїв. Згідно пункту 4.4.1 зазначених технічних умов, кожна пляшка з горілкою і горілкою особливою повинна бути художньо оформлена з обовязковим нанесенням марковання в доступній для споживача формі відповідно до чинного законодавства України державною мовою із зазначенням інформації, зокрема, про дату виготовлення напою і термін придатності до споживання.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що дата виготовлення та термін придатності до споживання алкогольних напоїв зазначається виробником на пляшці. У даному випадку, виробник горілки ТОВ «УДК» зазначив дату виготовлення горілки «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% 01.08.2015, а строк придатності вказаного алкогольного напою - 24 місяці, який закінчився 01.08.2017. Тобто на момент проведення перевірки строк придатності даного алкогольного напою сплив.

Суд не може прийняти як належний доказ, який підтверджує, що строк придатності горілки «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% не минув, лист виробника ТОВ «УДК» від 04.01.2018 за №8-10/1151, на який посилається позивач, оскільки при виготовленні даного алкогольного напою був встановлений інший строк придатності, відмінний від зазначеного у даному листі. Законодавством не передбачена можливість виробника змінювати строк придатності товару.

Окрім цього, право самостійно встановлювати строк придатності горілок і горілок особливих після визначення їх прогнозованої стійкості було надано виробнику змінами №5 до ДСТУ 4256:2003 Горілки та горілки особливі. Технічні умови, які вступили в дію з 01.08.2016. До внесення вищезазначених змін у ДСТУ 4256:2003 Горілки та горілки особливі. Технічні умови був встановлений строк придатності для горілки 24 місяці, для горілки особливої 12 місяців. Тобто на момент виготовлення горілки «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40%, а саме - 01.08.2015, законодавством встановлювався строк придатності 24 місяці, який і був зазначений на виявленій під час фактичної перевірки пляшці горілки.

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає вірним висновок контролюючого органу про те, що строк придатності горілки «ОСОБА_4 марка» обємом 0,5 л. міцністю 40% закінчився, а отже алкогольний напій зберігався без марки акцизного податку встановленого зразка.

Статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Випадки, коли алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, перелічені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пункті 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.

В даному випадку, суд встановив, що контролюючий орган застосував до позивача фінансові санкції на підставі абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразку, строк придатності якого минув.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло рішення про застосування фінансових санкцій №0010151407 від 12.12.2017 обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №0010151407 від 12.12.2017, не підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, місто Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, будинок №20, місто Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39394463).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 23 квітня 2018 р.