Рішення № 73559640, 16.04.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2018 року м. Ужгород№ 807/53/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Гулай М.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним рішення та скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

24.01.2018 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3В.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУНП), в якій просить: визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 2175 від 18.12.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського ВП ГУНП» в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції (далі – наказ-1); визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 265 о/о від 26.12.2017 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції згідно п.б ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - наказ-2); поновити капітана поліції ОСОБА_3 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 26 грудня 2017 року; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати та виплатити капітану поліції ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позивач вказує, що оскаржуваними наказами відповідача було допущено порушення цілого ряду визначених Конституцією України його свобод, що є неприпустимим.

Згідно пояснень позивача вбачається, що підставою прийняття наказу про звільнення позивача із служби в поліції став наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 2175 від 18.12.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП».

Позивач вважає наказ-1 відповідача неправомірним, оскільки обставини зазначені в ньому не відповідають дійсності, оскільки, відповідачем при винесенні оскаржуваних наказів не взято до уваги ряд дійсних обставин, зокрема, належне виконання обов'язків позивача та наявне на момент винесення оскаржуваного наказу рішення суду, яким провадження в справі відносно позивача про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відтак позивач вважає рішення прийняті відповідачем про його звільнення із служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України неправомірним.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою прийняття наказу про звільнення позивача із служби в поліції став наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 2175 від 18.12.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП».

Позивач вважає наказ-1 відповідача неправомірним, оскільки обставини зазначені в ньому не відповідають дійсності.

Як вбачається з тексту оскаржуваного наказу - 1 підставою для прийняття рішення про звільнення позивача із служби в поліції стало те, що позивач будучи відповідальним по відділу поліції без дозволу керівника залишив несення служби та в подальшому близько 2:00 год. 02.12.17, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки «Jeep-compass», рухаючись у напрямку виїзду з м.Мукачево порушив правила дорожнього руху та здійснив наїзд на електроопору. Відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення передбачені ст.124 КУпАП. Однак в даному наказі не знайшли свого відображення дійсні обставини справи які мали місце 01 та 02 грудня 2017року.

Позивач вважає, що він діяв у межах службових повноважень, зокрема з метою належного виконання своїх обов'язків, позивач близько 23.00 год. 01.12.2017 р. , виїхав в напрямку с.Ракошино для здійснення перевірки несення служби групами реагування патрульної поліції.

Як зазначив позивач, таким чином неправомірним та таким, що не відповідає дійсності є твердження відповідача в оскаржуваному наказі-1 про те, що позивач без дозволу керівництва залишив службу. Натомість позивач з метою сумлінного виконання покладених на нього обов'язків виконував приписи Інструкції та направився на перевірку несення служби групами реагування патрульної поліції по Ракошинському напрямку. Про вказані дійсні обставини в справі позивач повідомив відповідача письмово.

В подальшому, позивач, рухаючись на автомобілі по вул. Ужгородська в м. Мукачево не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору.

У зв'язку з скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП . Крім того, працівники поліції, що документували дорожньо-транспортну пригоду безпідставно припустили, що позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Для підтвердження своїх здогадок позивача було приведено до Мукачівської ЦРЛ, де працівником медичного закладу з порушенням вимог "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", було зроблено висновок, що позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння. В подальшому, 18.12.2017 р. Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 303/6901/17 постановлено рішення, яким провадження в справі відносно позивача про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрито в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, станом на день прийняття відповідачем оскаржуваного наказу-1, рішенням суду було встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, на яке зокрема посилається відповідач як на підставу для прийняття даного наказу.

З огляду на викладені дійсні обставини в справі позивач вважає рішення прийняті відповідачем про його звільнення із служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України неправомірним.

Як зазначив позивач у відповіді на відзив, відповідач наводить одержані покази ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які засвідчили, що позивач орієнтовно о 22.00 год. 01.12.17 р. залишив адмінприміщення Мукачівського РВП для здійснення перевірки несення служби групами реагування патрульної поліції. Однак відповідач залишає поза увагою, що згідно Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України (затвердженого наказом НПУ від 23.05.17 № 440 «Про затвердження інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України») не передбачено жодних процедур попередження щодо направлення відповідальної особи для здійснення необхідних перевірок. Також позивач вказав, що відповідач зазначає, що ОСОБА_3 близько 3.00 год. 02.12.17 р. повідомив про те, що з ним трапилася дорожньо-транспортна пригода свого безпосерднього керівника підполковника поліції ОСОБА_6 Однак при цьому в оскаржуваному наказі про звільнення відповідач зазначає, що позивач не повідомив про пригоду нікого з керівництва. Також у своїх поясненнях позивач вказав, що відповідач визнав, що станом на день прийняття оскаржуваних наказів йому було відомо про наявність судового рішення від 18.12.2017 прийнятого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 303/6901/17 яким провадження в справі відносно позивача про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1 30 КУпАП, закрито в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. При цьому вказане рішення суду відповідачем не оскаржувалося та рішення набуло законної сили. Однак в оскаржуваному наказі відповідач констатує «факт» перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння.

Не дивлячись на всі ці обставини які були встановлені та відомі відповідачу при прийнятті рішення, в оскаржуваних наказах дані факти не знайшли свого відображення. Натомість, відповідач як на підставу для прийняття оскаржуваних наказів посилається на підстави які визнані Мукачівським міськрайонним судом як неіснуючі та які взагалі не мали місця 01 та 02 грудня 2017 р.

Крім того позивач не заперечує ту обставину, що ним перед виїздом на перевірку несення служби групами реагування патрульної поліції було здано табельну зброю. Однак вказана обставина не доводить факту самовільного залишення позивачем несення служби та вчинення ним проступку який дискредитує звання поліцейського перед громадськістю та може слугувати підставою для звільнення зі служби в поліції.

Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

З огляду на вищевказане позивач вважає, що наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 2175 від 18.12.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП» в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та наказ № 265 О/С від 26.12.2017 в частині звільнення зі служби ОСОБА_3, прийняті з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні саме дисциплінарного проступку.

У зв’язку з наведеним, оскаржувані накази позивач вважає незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, просили їх задовольнити.

14.02.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із правомірністю оскаржуваних наказів відповідача. Відповідач вказує, що згідно з матеріалами службового розслідування встановлено, що 05.12.2017 у Головному управлінні Національної поліції прийнято наказ № 2076 « Про призначення службового розслідування».

02.12.2017 о 02.08 годині зі служби « 102» надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що в м. Мукачево по вул. Ужгородській, поблизу будинку №114 сталася дорожньо-транспортна пригода. Виїздом на місце події працівниками ВІОС УКЗ ГУЖІ та Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачево встановлено, що 02.12.2017 близько 02.00 години заступник начальника сектору кримінальної поліції Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки „Jeep-Compass", д.н.з. AO 7237 ВМ та рухаючись по вул. Ужгородській в м. Мукачево у напрямку виїзду з міста, порушивши п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та не впоравшись з керуванням з'їхав на узбіччя дороги та здійснив наїзд на електроопору, біля будинку №114 (ЄО Мукачівського ВП ГУНП №13668 від 02.12.2017). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_3 тілесні ушкоджень не отримав.

За вказане порушення Правил дорожнього руху України працівниками патрульної поліції УШІ в м. Ужгороді та Мукачеві відносно ОСОБА_3 складено протокол (серія БР №215444) про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Разом з цим, під час перевірки документів на право керування та розпорядження транспортним засобом у працівників патрульної служби виникли підозри, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення стану сп'яніння за допомогою спеціального приладу „Драгер". На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодився.

Також відповідач стверджує, що 02.12.2017 р. на маршруті патрулювання „Ракошино-В.Лучки" Мукачівського району перевірку його наряду ОСОБА_3, який був відповідальним від керівництва Мукачівського РВП не здійснював.

Опитані з даного приводу старший інспектор - черговий СРГШ №2 Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та помічник чергового СРПП №2 Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_5 повідомили, що після цільового інструктажу о 08.00 годині 01.12.2017 заступили на добове чергування. Відповідальним по районному відділенню поліції заступив ОСОБА_3 Близько 22.00 години ОСОБА_3 здав вогнепальну зброю на зберігання до чергової частини та залишив адмінбудівлю Мукачівського РВП під приводом перевірок нарядів. У подальшому, 02.12.2017 о 03.30 годині зателефонував черговий з Мукачівського ВП ГУНП та повідомив про дорожньо - транспортну пригоду за участю ОСОБА_3 Про те, що ОСОБА_3 здав вогнепальну зброю та залишив адмінбудівлю районного відділення поліції керівництво Мукачівського РВП не повідомив, чим порушив вимоги наказу НПУ від 23.05.2017 №440 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №750/30618.

Опитаний начальник СКП Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6, повідомив, що 02.12.2017 о 03.00 годині перебуваючи за місцем свого проживання отримав дзвінок від ОСОБА_3, який повідомив йому, що він потрапив у дорожньо - транспортну пригоду. Після чого, ОСОБА_6 одразу виїхав на місце події.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_3, а також його керівник ОСОБА_6 про факт скоєння ним дорожньо - транспортної пригоди особисто начальника Мукачівського РВП ОСОБА_7 поінформували тільки вранці.

Стосовно посилання позивача на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2017 у справі № 303/6901/17 якою закрито провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відповідно й відсутності на його думку підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності є безпідставним так як позивача звільнено за порушення службової дисципліни, що було встановлено в ході службового розслідування, а не за адміністративне правопорушення.

Відтак, відповідач вважає, що при винесенні оскаржуваних наказів було дотримано вимог чинного законодавства та правомірно притягнуто позивача до Дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, посилаючись на правомірність оскаржених наказів. У зв’язку з чим просила суд відмовити в його задоволенні з мотивів, що викладені у відзиві на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на підставі наказу від 05.12.2017 р. №2076 начальника ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 було призначено проведення службового розслідування. Зі змісту вказаного наказу вбачається, що підставою для призначення службового розслідування слугувало повідомлення про факт ДТП в м. Мукачево, вул. Ужгородська, 114 автомобілем під керуванням заступника начальника СКП Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3

Згідно матеріалів службового розслідування зазначено, що виїздом на місце події працівниками ВІОС УКЗ ГУНІ та Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачево встановлено, що 02.12.2017 р. близько 02:00 години заступник начальника сектору кримінальної поліції Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки „Jeep-Compass", д.н.з. AO 7237 ВМ та рухаючись по вул. Ужгородській в м. Мукачево у напрямку виїзду з міста, порушивши п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та невпоравшись з керуванням з'їхав на узбіччя дороги та здійснив наїзд на електроопору, біля будинку №114 (ЄО Мукачівського ВП ГУНП №13668 від 02.12.2017).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. ОСОБА_3 тілесні ушкоджень не отримав.

За вказане порушення Правил дорожнього руху України працівниками патрульної поліції УПП в м. Ужгороді та Мукачеві відносно ОСОБА_3 складено протокол (серія БР №215444) про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Разом з цим, під час перевірки документів на право керування та розпорядження транспортним засобом у працівників патрульної служби виникли підозри, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення стану сп'яніння за допомогою спеціального приладу „Драгер". На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодився.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, виданого Мукачівською ЦРЛ №737 від 02.12.2017 ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння (0,98 проміле).

Цього ж дня, працівниками патрульної поліції за порушення вимог п.2.9 „а" ПДР України відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп'яніння).

Опитаний інспектор взводу №1 роти № 3 батальйону УІШ в м. Ужгороді та Мукачеві лейтенант поліції ОСОБА_9 повідомив, що 02.12.2017 близько 02:08 години під час патрулювання спільно з інспектором СРПП №3 Тячівського ВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_10 та інспектором УПП в м. Ужгороді та Мукачеві взводу №1 роти №3 лейтенантом поліції ОСОБА_11 в м. Мукачево вони отримали виклик на службовий планшет за фактом дорожньо-транспортної пригоди по вул.Ужгородській, 114. Прибувши на місце, ними було виявлено автомобіль марки „Jeep-Compass", д.н.з. AO 7237 ВМ, під керуванням гр. ОСОБА_3, який здійснив наїзд на електроопору.

Під час спілкування з ОСОБА_3 у останнього було встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах парів алкоголю з ротової порожнини та порушену координацію. У зв'язку з цим, останньому було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення стану сп'яніння за допомогою спеціального пристрою „Драгер".

Згідно результатів медичного огляду ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння (0,98 проміле), а тому відносно нього було складено протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП. Аналогічні пояснення надали ОСОБА_12 та ОСОБА_11

Встановлено, що згідно книги нарядів Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП ОСОБА_3 з 01.12.2017 по 02.12.2017 будучи відповідальним по територіальному підрозділу поліції о 22.00 годині 01.12.2017 здав зброю на зберігання черговому та безпідставно залишив адмінбудівлю Мукачівського РВП, чим порушив підпункт 4 пункти 5,6 розділу IV наказу НПУ від 23.05.2017 №440 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №750/30618, а саме він повинен був перебувати в єдиному однострої із табельною вогнепальною зброєю протягом доби і відлучатися тільки для прийому їжі, виїзду на місце події чи перевірки нарядів.

Окрім цього, у ході службового розслідування встановлено, що в книзі нарядів Мукачівського РВП стоїть відмітка про перевірку ОСОБА_3 о 03.00 годині добових нарядів районного відділення поліції, що не відповідає дійсності, оскільки на момент відображеної в журналі перевірки ОСОБА_3 перебував на місці скоєння ним дорожньо-транспортної пригода, а саме з 02:00 год, по 04:40 годину, що підтверджує формальність здійснення ним перевірок нарядів Мукачівського РВП.

Опитаний начальник сектору РПП №3 Мукачівського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_13 повідомив, що заступив на чергування з 09.00 години 01.12.2017. За час несення служби до 04:00 години 02.12.2017 р. на маршруті патрулювання „Ракошино-В.Лучки" Мукачівського району перевірку його наряду ОСОБА_3, який був відповідальним від керівництва Мукачівського РВП не здійснював.

Опитані з даного приводу старший інспектор - черговий СРГШ №2 Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та помічник чергового СРПП №2 Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_5 повідомили, що після цільового інструктажу о 08.00 годині 01.12.2017 заступили на добове чергування. Відповідальним по районному відділенню поліції заступив ОСОБА_3 Близько 22.00 години ОСОБА_3 здав вогнепальну зброю на зберігання до чергової частини та залишив адмінбудівлю Мукачівського РВП під приводом перевірок нарядів. У подальшому, 02.12.2017 о 03.30 годині зателефонував черговий з Мукачівського ВП ГУНП та повідомив про дорожньо - транспортну пригоду за участю ОСОБА_3 Про те, що ОСОБА_3 здав вогнепальну зброю та залишив адмінбудівлю районного відділення поліції керівництво Мукачівського РВП не повідомив, чим порушив вимоги наказу НПУ від 23.05.2017 №440 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №750/30618.

Опитаний начальник СКП Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6, повідомив, що 02.12.2017 р. о 03.00 годині перебуваючи за місцем свого проживання отримав дзвінок від ОСОБА_3, який повідомив йому, що він потрапив у дорожньо - транспортну пригоду. Після чого, ОСОБА_6 одразу виїхав на місце події.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_3, а також його керівник ОСОБА_6 про факт скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди особисто начальника Мукачівського РВП ОСОБА_7 поінформували тільки вранці.

Опитаний під час службового розслідування ОСОБА_3 скористався правом наданим ст.63 Конституції України та від надання пояснення відмовився.

За результатами службового розслідування прийнято висновок, що відомості які слугували підставою для проведення службового розслідування підтвердилися. На підставі висновків службового розслідування винесено наказ від 18.12.2017 року № 2175 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП. Зі змісту вказаного наказу вбачається що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту ОВС за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст.ст. 1,2,7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", ігнорування вимог п.п.1-3 ст.18 Закону України "Про національну поліцію", п.п.12.1, 13.1 та 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказу МВС України від 12.08.2013 №940 "Про затвердження Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військ та навчальних закладах МВС України", підпункту 4 пунктів 5,6 розділу IV наказу НПУ від 23.05.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України", що проявилося у залишенні несення служби, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та, як наслідок подальшому скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, не інформуванні з цього приводу керівника відділення поліції, дискредитації звання поліцейського перед громадськістю та порушенні норм професійної етики. Відтак на виконання наказу №2175 від 18.12.2017 року видано наказ №265 о/с від 26.12.2017 року по особовому складу про звільнення зі служби в поліції за п.6 капітана поліції ОСОБА_14, заступника начальника сектору кримінальної поліції Мікачівського районного відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, з 26 грудня 2017 року.

Разом із тим, як вбачається із змісту постанови Мукачівського міськрайонного суду від 18.12.2017 р. при проведенні освідування ОСОБА_3 в Мукачівській ЦРЛ були допущені значні порушення, внаслідок чого, як зазначено у постанові, є обґрунтовані сумніви щодо достовірності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення БР №070743 від 02.12.2017 р. та висновку Мукачівської ЦРЛ щодо медичного огляду. Окрім цього, як вбачається із вказаної постанови, що згідно висновку Свалявської ЦРЛ від 02.12.2017 р. №116 встановлено, що ОСОБА_3 у стані сп’яніння не перебуває. Вказаною постановою провадження в справі відносно ОСОБА_3 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідач не заперечує, про те, що йому було відомо про наявність постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.12.2017 року.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, зазначена подія, яка проявилася у порушенні транспортної та службової дисципліни ОСОБА_3 в сукупності усіх доказів не може слугувати підставою для звільнення його зі служби, оскільки встановити факт перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп’яніння не видається за можливе (враховуючи постанову Мукпачівського міськрайонного суду від 18.12.2017 р. та висновку Свалявської ЦРЛ про відсутність ознак сп’яніння). Окрім цього, відповідачем не було враховано при застосуванні дисциплінарного стягнення наявність заохочень у позивача та відсутність непогашених дисциплінарних стягнень.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VІІІ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.

У частині 1 статті 60 вказаного Закону № 580-VІІІ зазначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів частини 1 статті 17 цього Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ Поліцейський зобов’язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі – Дисциплінарний статут)

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту під проступком розуміється невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно частини 5, 6 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 23.05.2017 року № 440 "Про затвердження Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України" Для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту прав громадян, правопорядку та протидії злочинності, подальшого вдосконалення управлінської діяльності в територіальних підрозділах поліції призначається відповідальний. Відповідальний по територіальному підрозділу поліції заступає на добове чергування в єдиному однострої з табельною вогнепальною зброєю. Відповідальний по територіальному підрозділу поліції зобов'язаний: 1) перед заступанням на чергування ознайомитися з оперативною обстановкою, перевірити готовність добових нарядів чергової служби, слідчо-оперативних груп, інших нарядів поліції, що залучаються до чергування та за відсутності начальника територіального підрозділу поліції провести інструктаж нарядів; 2) перевірити законність доставлення до територіального підрозділу поліції громадян, утримання осіб у КЗ та за наявності підстав ужити невідкладних заходів щодо поновлення порушених прав громадян; 3) забезпечити організацію своєчасного розгляду обставин правопорушень, вчинених особами, які доставлені до територіального підрозділу поліції, та розглядати справи про адміністративні правопорушення; 4) перебувати у службовому кабінеті за місцем розташування територіального підрозділу поліції, постійно бути на зв'язку з черговою службою, відлучатися лише для вживання їжі, виїзду на місця події або перевірки організації несення служби нарядами; 5) при ускладненні оперативної обстановки через оперативного чергового за погодженням з начальником територіального підрозділу поліції вносити зміни в розстановку сил і засобів; 6) особисто виїжджати на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, інформація про які підлягає передачі до чергової частини НПУ; 7) здійснювати перевірки несення служби добовими нарядами та іншими нарядами поліції, задіяними на забезпечення публічної безпеки і порядку.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція).

У відповідності до пункту 2.1 зазначеної Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

У той же час абзацами 10 та 15 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, а звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 року ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Абзацами першим, сьомим пункту 1, шостим пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку. У той же час під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 допустив порушення транспортної дисципліни, що проявилось у здійсненні ДТП, проте не враховано, що факт перебування у стані алкогольного сп’яніння не доведений належними та допустимими доказами (постанова Мукачівського міськрайонного суду від 18.12.2017 р.), не взято до уваги пом’якшуючих та обтяжуючих обставин та наявність заохочень і відсутність дисциплінарних стягнеь щодо ОСОБА_3

Відповідно до ст. 91 Закону України “Про Національну поліцію” особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Згідно Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що висновок службового розслідування тягне за собою правові наслідки у вигляді притягнення винних до дисциплінарної відповідальності, в тому числі у вигляді звільнення особи зі служби, а тому таке рішення повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Верховний суд України в абз.2 п.25 постанови Пленуму від 06 листопада 1992 року №6 (зі змінами і доповненнями) “Про практику розгляду судами трудових спорів” вказав, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку. Медична довідка про стан особи, в тому числі алкогольний стан, відноситься до одних із належних і допустимих доказів. У випадку її незрозумілості чи неясності, суд не позбавлений права перевірити відомості, зазначені в ній, в тому числі шляхом допиту осіб, які її видали.

Як зазначалося вище, відповідачем встановлено порушення ОСОБА_3 транспортної дисципліни та порядку несення служби (зокрема здачу табельної зброї), проте не враховано відсутність достатніх та допустимих доказів щодо порушення позивачем дисципліни, що б могло в сукупності призвести до прийняття відповідачем рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби (зокрема, тяжкість проступку, наявність заохочень та відсутність стягнень), а також відсутність належних та допустимих доказів перебування позивача у стані алкогольного сп’яніння.

В постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі N 21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2103а15 прямо зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Викладене свідчить, що відповідачем оскаржувані накази прийнято без урахування характеру проступку, обставин за яких його було вчинено, наслідки такого проступку, тобто не дотримано вимоги ст. 26 та 27 Дисциплінарного статуту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП в Закарпатській області № 2175 від 18.12.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Ужгородського ВП ГУНП" в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції та наказ ГУНП в Закарпатській області №265 о/о від 26.12.2017 "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_14 зі служби в поліції згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" - є такими, що прийнятий відповідачем не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що повинні були бути враховані при застосуванні дисциплінарного стягнення.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням правових присів статті 235 КЗпПУ позивач підлягає поновленню на попередній посаді, із виплатою йому середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_3 підлягає поновленню на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області з дати його незаконного звільнення, тобто з 26.12.2017 року.

При вирішення питання щодо стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд враховує, що період вимушеного прогулу становить110 днів із 26.12.2017 року по 16.04.2018 року (дата винесення рішення суду) включно .

Провівши розрахунок, суд встановив, що до стягнення підлягає сума в розмірі 36 261,50 грн. ( 329, 65 грн.(середньоденний заробіток) х 110 (днів вимушеного прогулу)).

Даний розрахунок проведено судом з урахуванням довідки про заробітну плату №90/106/5-18 від 08.02.2018 року (а.с. 36). Згідно вказаної довідки середньомісячний розмір заробітної плати позивача становить - 10 054,35 грн. ( 20108,70 грн. / 2 ), середньоденний розмір грошового забезпечення позивача становить 329,65 грн. (з розрахунку 10 054,35 грн. / 30,5 робочих днів) відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України № 100 від 08.02.2016 р..

Згідно приписів визначених п.п.2,3 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 242-246, 255, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (89627, Мукачівський район, с. Павшино, вул. Л.України, 149, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, вул. Ф.Ракоці, буд.13, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправним рішення та скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Закарпатській області №2175 від 18.12.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського РВП ГУНП" в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 265 о/о від 26.12.2017 "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію".

Поновити капітана поліції ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_1) на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 26 грудня 2017 року.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) нарахувати та виплатити капітану поліції ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 36 261,50 грн. (тридцять шість тисяч двісті шістдесят одну гривню п'ятдесят копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_3 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції Мукачівського районного відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10 054,35 грн. (десять тисяч п'ятдесят чотири гривні тридцять п'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.3 ст.243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 23.04.2018 року.

СуддяОСОБА_15