Рішення № 73559443, 23.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 р. Справа№805/1789/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, Донецького обласного військового комісаріату про визнання неправомірним та скасування рішення Донецького обласного військового комісаріату № СЗ/744 від 13.10.2017; зобов’язання Міністерства оборони України розглянути заяву щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку із настанням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов’язків військової служби та прийняти рішення у відповідності до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.

В обґрунтування зазначив, що під час проходження військової служби з 26.04.1978 по 22.03.1983, в тому числі в період з 06.04.1980 по 15.07.1982 в Демократичній Республіці Афганістан отримав поранення, що призвело до встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи 03.03.2008. 01.06.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, також у зв’язку з отриманням поранення, що пов’язано з виконанням обов’язків військової служби. 05.10.2017 позивач надав до Донецького обласного військового комісаріату заяву та пакет документів для призначення йому одноразової грошової допомоги внаслідок отримання ІІ групи інвалідності. Листом № СЗ/744 від 13.10.2017 Донецький обласний військовий комісаріат повідомив позивача про відсутність підстав для направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки останній вже відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги листом від 17.12.2015 за № 248/3/6/3948.

У наданій до канцелярії суду заяві позивач просив суд розглянути справу в письмовому провадженні.

Представники відповідачів до суду не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

У відзиві проти позову, що отриманий судом, Міністерство оборони України заперечувало проти позову з підстав непередбачення законодавством, чинним на час встановлення позивачу інвалідності - 03.03.2008, виплати одноразової грошової допомоги після спливу трьохмісячного строку з дня звільнення зі служби (ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Так, згідно пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності – є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Оскільки в довідці позивача датою встановлення інвалідності визначено 03.03.2008, при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги необхідно керуватись Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинним на той час, та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284.

Також у наданому відзиві Міноборони просило розглянути справу без участі його представника.

Донецьким обласним військовим комісаріатом відзиву проти позову до суду не надано, через канцелярію суду надано заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги із доданим до неї пакетом документів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 19 березня 2018 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні 12 квітня 2018 року.

Враховуючи неявку сторін та надходження від позивача та першого відповідача клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, суд на підставі ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України здійснює розгляд цієї справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 26.04.1978 по 22.03.1983 проходив військову службу в Збройних сил СРСР, в період з 06.04.1980 по 15.07.1982 у складі діючої армії брав участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов’язку в Демократичній Республіці Афганістан. 19.03.1981 В період проходження служби та участі в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан позивач отримав мінно-вибухову травму, множинне вогнепально-осколкове поранення (контузія).

Витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №16 від 11.01.2008 підтверджено, що захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов’язку (арк. справи 19).

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії ДОН-05 №142295 від 03.03.2008 під час первинного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 19.02.2008 року у зв’язку з отриманням ним мінно-вибухової травми, множинного вогнепально-осколкового поранення (контузія) та їх наслідків, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при виконання інтернаціонального обов’язку в ДРА до 03.03.2011. Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ №487633 від 25.02.2015 ОСОБА_1 під час повторного огляду підтверджено ІІІ групу інвалідності, встановлено інвалідність безстроково.

Через встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи, на підставі його звернення Донецьким обласним військовим комісаріатом направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та подані ним документи.

Відповіддю від 17.12.2015 за № 248/3/6/3948 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив позивача про те, що за наслідком розгляду документів з приводу отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 № 975, встановлено відсутність підстав для її виплати позивачу. За змістом відповіді позивач звільнений зі служби в 1983 році та первинно отримав інвалідність у 2008 році, тобто всупереч постанові КМУ від 28.05.2008 № 499 інвалідність оформлена позивачем після спливу 3 місяців після звільнення зі служби. Внесеними з 1 січня 2014 року змінами до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей» (на виконання якого прийнято постанову КМУ від 25.12.2013 № 975) передбачено виплату одноразової грошової допомоги лише військовослужбовцям та звільненим особам, які первинно отримали інвалідність після 1 січня 2014 року.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0719118 при повторному огляді 01.06.2017 позивачу у зв’язку з отриманням мінно-вибухової травми, множинного вогнепально-осколкового поранення (контузія) та їх наслідків, які пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при виконання інтернаціонального обов’язку, встановлено безстроково ІІ групу інвалідності, що також підтверджується посвідченням від 01.06.2017.

Для одержання виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, ОСОБА_1 05.10.2017 знов звернувся до Донецького ОВК з відповідною заявою та додав до заяви копії необхідних документів, а саме: паспорту, ІПН, військового квитка, посвідчення інваліда війни, довідок МСЕК, військово-лікарської комісії, посвідчення учасника бойових дій, довідки с реквізитами банку.

13.10.2017 позивач отримав відповідь Донецького обласного військового комісаріату № СЗ/744 від 13.10.2017 про відсутність підстав для повторного направлення документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки документи позивача для призначення та виплати одноразової грошової допомоги вже раніше направлялись до Департаменту фінансів Міністерства оборони України за вих. № 41041 від 24.11.2015 та згідно відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.12.2015 за № 248/3/6/3948 їх повернуто без реалізації, оскільки позивача звільнено з військової служби у 1983 році, первинно отримав інвалідність він у 2008 році, тобто дія постанов КМУ від 28.05.2008 № 499 та від 25.12.2013 № 975 на нього не поширюється. Разом з листом № СЗ/744 від 13.10.2017 повторно направлено копію відповіді Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.12.2015 за № 248/3/6/3948.

Не погодившись із відповіддю Донецького ОВК № СЗ/744 від 13.10.2017 позивач 02.03.2018 звернувся до суду із даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_3

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку із виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, засади проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу».

Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № НОМЕР_1 від 20.12.1991 (далі – Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, як гарантованої державою виплати, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі – Порядок № 975).

Пунктом 2 цієї постанови (тут і далі - у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1331;

- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

01.06.2017 позивачу встановлено ІІ групи інвалідності, отже, питання призначення грошової допомоги має вирішуватись в порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги, тобто, на 01.06.2017.

Правова позиція щодо пов’язаності виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби із фактом настання такої інвалідності неодноразово викладена у судових рішеннях касаційної інстанції, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 № 278/307/17, 20.03.2018 №296/9364/16-а, від 22.02.2018 №806/694/16.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов’язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу (за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Питання щодо надання позивачем повного пакету документів, визначеного у вказаному вище пункті Порядку, не є спірним між сторонами.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Так, уповноваженим органом – Донецьким обласним військовим комісаріатом у жовтні 2017 року отримано заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги із доданими до неї документами, однак, всупереч пункту 13 Порядку № 975 не передано у встановлений цим пунктом строк розпоряднику бюджетних коштів, уповноваженому приймати рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги, - Міністерству оборони України, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги із документами позивача не направлено.

Посилання Донецького обласного військового комісаріату в листі № СЗ/744 від 13.10.2017 на відсутність підстав для спрямування до Міністерства оборони України заяви позивача про призначення грошової допомоги разом із документами через те, що рішенням Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17.12.2015 за № 248/3/6/3948 відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги суд вважає необґрунтованими.

Суд зазначає, що рішенням від 17.12.2015 за № 248/3/6/3948 вирішувалось питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги через встановлення йому ІІІ, а не ІІ групи інвалідності. Крім того, Закон № 2011-ХІІ містить в собі положення щодо виплати грошового забезпечення у зв’язку із зміною групи інвалідності чи ступеню втрати працездатності, з огляду на що питання щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу мало бути розглянуто розпоряднику бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України.

Порядком № 975 уповноважений орган, яким є Донецький обласний військовий комісаріат, не наділений правом вирішувати питання щодо наявності чи відсутності необхідності направлення розпоряднику бюджетних коштів заяви із доданими до неї документами. Пунктом 13 цього Порядку закріплено обов’язок уповноваженого органу направити підготувати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги разом із отриманими документами розпоряднику бюджетних коштів для розгляду та вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

При цьому, лист Донецького обласного військового комісаріату № СЗ/744 від 13.10.2017 у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є актом індивідуальної дії, несе інформативний характер та не може виступати самостійним предметом оскарження, а отже, позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Втім, ненаправлення Донецьким обласним військовим комісаріатом до Міноборони висновку та доданих до нього документів ОСОБА_1 свідчить про допущення останнім бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату з ненаправлення до Міністерства оборони України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з документи, доданими до його заяви від 05.10.2017 про виплату одноразової грошової допомоги, а також зобов’язати направити вказані висновок та документи.

Суд вважає за необхідне стосовно вимог позивача адресованих до Міністерства оборони України зазначити, що останнє через допущену Донецьким обласним військовим комісаріатом бездіяльність було позбавлене можливості розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, через що позовні вимоги про зобов’язання Міністерства оборони України розглянути заяву щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, заявлені до першого відповідача, є передчасними, отже, у їх задоволенні слід відмовити.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № НОМЕР_1 від 20.12.1991, Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 250, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (87537, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 129, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний номер юридичної особи 00034022), Донецького обласного військового комісаріату (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 67, ідентифікаційний номер юридичної 08301764) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату щодо ненаправлення до Міністерства оборони України висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з документами, доданими до його заяви від 05.10.2017 про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ІІ групи інвалідності.

Зобов’язати Донецький обласний військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з документами, доданими до його заяви від 05.10.2017 про виплату одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення ІІ групи інвалідності.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення постановлено в письмовому провадженні. Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2018 на підставі ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Михайлик А.С.