Рішення № 73559302, 19.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року Справа № 804/1269/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати дії Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 – неправомірними;

- рішення Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, оформлене листом від 06.11.2017 року № 1830/02 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи з 01.08.1984 року по 31.08.2017 року (момент виходу на пенсію за віком) на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» - скасувати;

- зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи: в дитячій музичній школі № 14 з 01 серпня 1984 року по 12.10.2009 року на посаді викладача по класу фортепіано; з 02.11.2009 року по 20.10.2016 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпропетровська дитяча музична школа № 14» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера; 20.10.2016 року по 31.08.2017 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера;

- зобов’язати Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31 вересня 2017 року.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона з 01.08.1984 року по 12.10.2009 року працювала в дитячій музичній школі № 14 на посаді викладача по класу фортепіано; з 02.11.2009 року по 20.10.2016 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпропетровська дитяча музична школа № 14» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера; з 20.10.2016 року по 31.08.2017 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера. 01 вересня 2017 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Листом від 06 листопада 2017 р. № 1830/02, їй було відмовлено в призначення пенсії за вислугу років. Підставою стало не зарахування до спеціального стажу всього періоду роботи в музичних школах. Зокрема зазначено, що вона працювала викладачем в позашкільних навчальних закладах, проте вказана посада не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909. Вказану відмову позивач вважає неправомірною, у зв’язку з тим, що відповідачем залишено поза увагою те, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» до переліку закладів віднесено музичну школу та посаду «викладач». Отже вважає, що відповідач був зобов’язаний зарахувати вказані періоди її роботи до спеціального стажу та призначити пенсію за віком.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 р. відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.

Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що для зарахування спірних періодів роботи до стажу за вислугу років була проведена перевірка та періоди роботи з 01.08.1984 року по 12.10.2009 року працювала в дитячій музичній школі № 14 на посаді викладача по класу фортепіано; з 02.11.2009 року по 20.10.2016 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпропетровська дитяча музична школа № 14» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера; з 20.10.2016 року по 31.08.2017 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера неможливо зарахувати, оскільки посада музичного викладача у позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 працювала в період з 01 серпня 1984 року по 12.10.2009 року в дитячій музичній школі № 14 на посаді викладача по класу фортепіано; з 02.11.2009 року по 20.10.2016 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпропетровська дитяча музична школа № 14» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера; з 20.10.2016 року по 31.08.2017 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера.

01 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 06 листопада 2017 р. № 1830/02 позивачу було відмовлено у призначення пенсії за вислугу років, у зв’язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, так як посада викладача у позашкільних навчальних закладах, до яких належить мужична школа не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.

Не погодившись з отриманим рішення від 06 листопада 2017 р., позивач звернулась з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугою років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, робота в: загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах, на посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; робота в дошкільних навчальних закладах на посадах: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи; робота в дитячих клініках, поліклініках, лікарнях, санаторіях, диспансерах, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань, на посадах учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги.

Згідно ч. 4 ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Із змісту вказаного Переліку вбачається віднесення до установ та закладів освіти музичних шкіл. Крім того, Переліком визначено роботу на посаді викладача музичної школи як таку, що дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно із приміткою 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.

Пунктом 1 статті 39 Закону України «Про освіту» до переліку позашкільних навчальних закладів віднесено в тому числі музичні школи.

У відповідності до статті 29 Закону України «Про освіту» позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру освіти в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників» № 963 від 14.06.2000 р. визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників, в тому числі й концертмейстер.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Пенсійним органом визнано, що ОСОБА_1 працювала у період з 01 серпня 1984 року по 12.10.2009 року в дитячій музичній школі № 14 на посаді викладача по класу фортепіано; з 02.11.2009 року по 20.10.2016 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпропетровська дитяча музична школа № 14» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера; з 20.10.2016 року по 31.08.2017 року в Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера.

Згідно свідоцтва про зміну імені від 27 березня 2017 року, актовий запис № 10, позивач змінила прізвище з «Подворчанська» на «Майорода».

Стаж роботи позивача на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера за вказані періоди підтверджується копією трудової книжки серії БТ-І № 9739200 на ім’я останньої.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» до переліку закладів віднесено музичну школу та посаду «викладач».

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні періоди роботи позивача на посаді музичного викладача позашкільного навчального закладу, входять до спеціального (педагогічного) стажу, що дає підстави для зарахування даних періодів роботи до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

З огляду на наведене, рішення ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 06 листопада 2017 р. № 1830/02, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв’язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, прийнято протиправно, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки суб’єкт владних повноважень реалізував свої владні управлінські функції шляхом винесення рішення, а не вчинення дій. Належним способом захисту порушеного права є позовні вимоги про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, чим скористався позивач.

Позовна вимога про визнання дій Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 – неправомірними є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1 409,60 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, оформлене листом від 06.11.2017 р. № № 1830/02 «Про право на пенсію».

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи з з 01.08.1984 р. по 12.10.2009 р. в дитячій музичній школі № 14 на посаді викладача по класу фортепіано, з 02.11.2009 р. по 20.10.2016 р. в Міському комунальному закладі культури «Дніпропетровська дитяча музична школа № 14» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера, з 20.10.2016 р. по 31.08.2017 р. в Міському комунальному закладі культури «Дніпровська дитяча музична школа № 14 на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера до спеціального (педагогічного) стажу.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 вересня 2017 року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати в розмірі 1 409,60 (одна тисяча чотириста девять гривень шістдесят копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.

Рішення суду набуває законної сили у відповідності до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 295Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4