Рішення № 73559209, 12.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Справа № 804/7622/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання – Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВГУСТ ПРОМ” до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування приписів, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “АВГУСТ ПРОМ” (далі – ТОВ «АВГУСТ ПРОМ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 09.10.2017р. №131; визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 09.10.2017р. №132.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведення позапланової перевірки позивача й як наслідок складення акту та винесення приписів є такими, що здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правомірності оскаржуваних приписів стверджує про встановлені під час перевірки порушення з боку підприємства позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням відповіді на відзив та пояснень, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, просив здійснювати розгляд справи без його участі на підставі наданого відзиву на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області №374П від 22.09.2017 на підставі звернення відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 5.09.2017 року №1016-1.30/1/2154 про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності наказано провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: «Реконструкція АЗС «Татнефть №8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Копили, вул. Стрельнікова, 1в (347км. Траси М-03 Київ-Харків)». Предмет перевірки: необхідність проведення перевірки за дотриманням вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, вихідних даних для проектування під час будівництва вищезазначеного об'єкта.

Інспекцією в термін з 26.09.2017 по 09.10.2017 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єкті реконструкції АЗС «Татнєфть №8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Копили, вул. Стрельнікова, 1в (347 км траси М-03 Київ-Харків).

Зазначена перевірка проведена в присутності уповноваженої особи ТОВ «АВГУСТ ПРОМ».

Результати перевірки відповідачем зафіксовано актом №09102017, відповідно до якого замовник - будівництва - ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 39176765) виконує будівельні роботи з будівництва об'єкту «Реконструкція АЗС «Татнефть №8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Копили, вул. Стрельнікова, 1-в (347км. Траси М-03 Київ-Харків)», що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів із значними наслідками (ССЗ), без отримання дозволу на їх виконання, що є порушенням п.3 частини 1 та частини 7 статті 34, статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу, є самочинним будівництвом, а саме: виконання будівельних робіт з реконструкції під автозаправний комплекс на чотири паливо-роздавальні колонки по чотири види палива, з підземними резервуарами пального блочного типу, операторською та приміщенням для надання супутніх послуг без документу, що дає право на їх виконання.

Уповноважена особа ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» відмовився від ознайомлення та підпису акту перевірки від 09.10.2017 року.

За результатами виявлених під час перевірки порушень, відповідачем видано припис № 131 від 09.10.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис № 130 від 09.10.2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У звязк уз виявленим порушенням видано припис №131 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис №132 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які направлені замовнику будівництва на юридичну адресу (51934, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, проспект Аношкіна, будинок 80/1, квартира 24,41,42) рекомендованим листом з повідомленням.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та винесеними на їх підставі приписами, у зв’язку з чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у відповідності до указу Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011, є Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Згідно з пунктом 6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого вказаним указом Президента України, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Пунктом 12 Порядку встановлено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції та визначено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Зазначений обов'язок контролюючого суб'єкта кореспондується із правами суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль: перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки (п. 13 вказаного Порядку).

Суд критично оцінює доводи позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки, як встановлено судом, перевірка позивача проведена на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області №374П від 22.09.2017 та на підставі звернення відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 5.09.2017 року №1016-1.30/1/2154. Перевірка проведена з виїздом на об'єкт. При цьому відповідно до абз.9 п. 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), однією з підстав для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Щодо посилань позивача стосовно того, що у зверненні Служби безпеки України визначено суб’єкта господарювання ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна», замість якого проведено перевірку суб’єкта господарювання ТОВ «АВГУСТ ПРОМ», суд зазначає, що в такому зверненні конкретно визначено об’єкт перевірки, в той час як відповідальність за встановлене порушення відповідно до частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе саме замовник робіт, у зв’язку з чим оскаржувані приписи винесені йому.

Крім того, зі змісту складеного за підсумками перевірки акту випливає, що під час перевірки була присутня уповноважена особа замовника будівництва ТОВ «АВГУСТ ПРОМ», яка відмовилася від ознайомлення та підпису акту, а також від права висловлення зауважень щодо проведеної перевірки. Також, в акті зазначено, що примірник акта направлено на адресу Товариства рекомендованим поштовим відправленням. Так само, позивачу направлено складені за наслідками перевірки приписи. Такі дії контролюючого суб'єкта відповідають вимогам пункту 21 Порядку.

Позивач у відповіді на відзив та судовому засіданні надав суду пояснення стосовно того, що ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» ознайомлено з направлення на перевірку, однак таке направлення не надано позивачу, а лише пред’явлено і тільки через два дні після початку перевірки.

Проте, суд зазначає, що наявність формальних процедурних порушень з боку відповідача під час проведення перевірки не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних приписів за умови наявності порушення з боку позивачу на об’єкті перевірки із значними наслідками (ССЗ).

Так, щодо виявлених в ході перевірки порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначено вище, перевіркою встановлено виконання будівельних робіт з реконструкції під автозаправний комплекс на чотири паливо-роздавальні колонки по чотири види палива, з підземними резервуарами пального блочного типу, операторською та приміщенням для надання супутніх послуг без документу, що дає право на їх виконання.

Частиною першою статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування), або ж після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт (щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності) (пункти 1, 2 частини першої статті 34 Закону).

Згідно з частиною другою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначені вище документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю (частини третя статті 34 Закону).

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, зокрема, ненадання позивачем доказів вчинення дій, направлених на реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, або ж отримання будь-яких дозвільних документів на спірний об'єкт будівництва до перевірки, у відповідності до приписів частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд погоджується з висновками відповідача про вчинене позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке було встановлене відповідачем.

Відповідно до положень частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації.

Суд звертає особливу увагу на те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно з п.6 Порядку віднесення об’єктів будівництва до ІV- V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, до V категорії складності відносяться усі об’єкти будівництва, які визначено, як об’єкти підвищеної небезпеки згідно Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

Згідно з п.4.16 ДСТУ-НБВ. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва», незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 встановлюється клас наслідків (відповідальності) не менше ніж: СС-3 для об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно з Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

Постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00-6.21-02), (НПАОП 0.00-6.22-02)» для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град. C у закритому тиглі або менша 66 град. C у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 28 град. C (згідно з ГОСТ 12.1.044-89).

Бензин - рухлива, горюча здебільшого безбарвна рідина з характерним запахом; питома вага 0,700 0,780 кг./л.; легко випаровується, утворює з повітрям у певних концентраціях вибухові суміші, Т° спалаху нижче 0°. Більшість бензинів замерзає нижче -60 °C. Має від 4 до 12 атомів вуглецю. Близько 90 % добувають з нафти.

Відтак, автозаправна станція призначена для зберігання бензину, який належить до небезпечних речовин, тому є об’єктом підвищеної небезпеки та має значний ризик створення загрози життю та здоров’ю населення.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивачем не заперечується факт того, що ТОВ «АВГУСТ ПРОМ» є замовником будівельних робіт на об’єкті будівництва: «Реконструкція АЗС «Татнефть №8» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с.Копили, вул. Стрельнікова, 1в (347км. Траси М-03 Київ-Харків) та не заперечується факт виконання будівельних робіт з реконструкції під автозаправний комплекс на чотири паливо-роздавальні колонки по чотири види палива, з підземними резервуарами пального блочного типу, операторською та приміщенням для надання супутніх послуг без документу, що дає право на їх виконання, суд приходить до виноску про правомірність оскаржуваних приписів.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, підстави для компенсації позивачу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АВГУСТ ПРОМ” до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування приписів - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 20 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2