Ухвала суду № 73559081, 17.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

17 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/288/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представників позивача Войтовича В.А., Мельничука С.М.,

представника відповідача Романової І.Л.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення без розгляду адміністративної справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" звернулося з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1, від 06.12.2017 № 743-1 "Про перелік категорій громадян, яким додатково надаватимуться пільги при здійсненні перевезень пасажирів у автобусах на міських маршрутах в м. Луцьку у 2018 році", визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 07.03.2018 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10:30 год. 03.04.2018 (а.с. 1).

27.03.2018 за вх. № 4131/18 представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Вказане клопотання обґрунтоване тим, що рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" було прийняте на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та офіційно оприлюднене ще у 2010 році. Позивачу достеменно було відомо про наявність такого рішення, адже на підставі затвердженої форми типового договору із ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" з 2010 року укладалися і є укладеними на сьогоднішній день договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Позивач знав про наявність оскаржуваного рішення і протягом тривалого часу (8 років) жодних дій щодо його оскарження чи будь-яких інших дій не вчиняв.

З врахуванням уточненого клопотання від 16.04.2018 зазначає, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду щодо оскарження рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку", тому і похідні вимоги позову теж необхідно залишити без розгляду.

Представники позивача в судовому засіданні проти даного клопотання заперечили, вважають, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, а тому відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до суду протягом всього строку їх чинності.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлене клопотання підтримала.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про залишення позову без розгляду підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів справи позивач оскаржує, зокрема, рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1, яким затверджено Типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Відповідно до частин шостої, одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню.

Вказане рішення у відповідності до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було розміщене на офіційному сайті Луцької міської ради у 2010 році, який є загальнодоступним.

Отже про прийняте рішення, позивач мав можливість та повинен був дізнатися про можливе порушення його прав в будь-якому випадку після офіційного оприлюднення даного рішення в 2010 році, яким затверджено Типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Крім цього, з матеріалів справи слідує, що позивачем на підставі затвердженої форми Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" з 2010 року укладалися і є укладеними на сьогоднішній день договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Також підтвердженням того, що позивачу було відомо про оскаржуване рішення є його участь у конкурсі на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Луцьку.

Так, рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 661-1 «Про оголошення конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Луцьку та затвердження об'єктів конкурсів і графіка їх проведення» оголошено конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Луцьку. Зокрема, згідно з додатком 2 до вказаного рішення останнім днем подання документів для участі у конкурсі по маршрутах №№ 1, 3 встановлено 04.11.2010.

Згідно з розпорядженням Луцького міського голови від 24.11.2010 № 562 «Про надання права на здійснення пасажирських перевезень у м. Луцьку» затверджено результати конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м. Луцьку щодо визначення переможців та надання права на здійснення перевезення пасажирів у м. Луцьку перевізникам, зокрема, ПАТ «Луцьке АТП-10701» за автобусними маршрутами № 1 та № 3.

Відтак, судом встановлено, що позивач про оскаржуване рішення дізнався чи міг дізнатися 04.11.2010 та не був позбавлений можливості своєчасно звернутись із відповідним позовом до суду за захистом своїх прав. Отже строк звернення до суду з вимогою щодо визнання протиправним та нечинним рішення від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1 розпочався 05.11.2010 і закінчився 05.05.2011.

Однак позивач звернувся до суду лише 21.02.2018, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановлено частиною другою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Представники позивача не вважають строк звернення до адміністративного суду пропущеним, тому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подано.

Щодо твердження представників позивача про те, що дане оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом та відповідно до частини третьої статті 264 КАС України може бути оскаржене протягом всього строку його чинності, то суд його до уваги не приймає враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Для нормативно-правових актів характерні такі ознаки: завжди містять хоча б одну норму права; приймаються лише правотворчими суб'єктами - у межах їх компетенції; створюються з дотриманням певної законодавчо визначеної особливої правотворчої процедури, стадіями якої є розроблення, розгляд та обговорення проектів, ухвалення нормативних актів, їх офіційне опублікування і введення в дію; ухвалюються суб'єктами правотворчості у формах, визначених законодавством для відповідного акта (так, Верховна Рада України, зокрема, приймає закони, Президент України - укази, Кабінет Міністрів України - постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку", підпунктом 1.3 пункту 1 якого затверджено Типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Вказаним пунктом рішення затверджено лише форму Типового договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

На підставі затвердженої форми такого Типового договору організатором з переможцем конкурсу укладаються договори на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Таким чином за своєю правовою природою зазначене рішення не є нормативно-правовим актом, оскільки відноситься до підзаконних актів, які не створюють нових норм, а приймаються на основі законодавчих норм та спрямовані на їх виконання та не містить ознак нормативно-правового акта.

При цьому, позивач оскаржує дане рішення не в цілому, а лише підпункт 1.3 пункту 1, яким затверджено Типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Щодо твердження представника позивача про те, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, яким затверджено Типовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, то суд ззаначає, що дане рішення є регуляторним актом, однак за своєю суттю не є нормативно-правовим актом.

Тому в даному випадку щодо оскарження рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради прийнято рішення від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1 поширюється дія частини другої статті 122 КАС України, а не частини третьої статті 264 цього Кодексу.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду представниками позивача не наведено.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та нечинним рішення від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1 підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Заявлене клопотання про залишення без розгляду похідних позовних вимог про визнання протиправним та нечинним рішення від 06.12.2017 № 743-1, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, до задоволення не підлягає, оскільки позов в цій частині подано з дотриманням строку звернення до суду встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

А твердження представника відповідача про те, що вказані похідні позовні вимоги можуть бути задоволені лише у разі визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 14.10.2010 № 659-1 щодо оскарження якого пропущено строк звернення до суду є безпідставним, оскільки оцінка на предмет законності рішення 06.12.2017 № 743-1 та бездіяльності відповідача буде дана судом за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача задовольнити частково.

Позов Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправними та нечинними рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог про визнання протиправним та нечинним рішення від 14.10.2010 № 659-1 "Про конкурси на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку" в частині підпункту 1.3 пункту 1 залишити без розгляду.

В задоволенні решти клопотання відмовити.

Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та в частині залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Р.С. Денисюк

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2018 року.