
справа № 732/220/18
провадження № 2/732/237/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2018 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Березовського О.Д., за участі секретаря Швачко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Консультант Департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ‹‹ПРИВАТБАНК›› ОСОБА_2, який представляє інтереси позивача на підставі відповідної довіреності № 8501-К-Н-О від 11.09.2017 року, діючи в інтересах позивача звернувся до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 105885,58 грн. за кредитним договором № б/н від 13.10.2011 року, яка складається з наступного : 2874,04 грн. - заборгованості за кредитом, 92478,18 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 5015,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи : 500,00 грн. - фіксована частина та 5018,36 грн. - процентна складова. Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1762,00 грн..
З позовної заяви виходить, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.10.2011 року ОСОБА_1 13.10.2011 року отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити ( зменшити або збільшити ) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських правил. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надала відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. В порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У
зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 31.12.2017 року має заборгованість – 105885 грн. 58 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 2874,04 грн. - заборгованості за кредитом, 92478,18 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 5015,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи : 500,00 грн. - фіксована частина та 5018,36 грн. - процентна складова.
На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору № б/н від 13.10.2011 року в розмірі 105885,58 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді від 22 лютого 2018 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі.
У судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлявся належним чином. У долученому до позовної заяви письмовому клопотанні від 05.02.2018 року представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_2 просить розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтримує у повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсутні. Також представник позивача Кіріченко.Р.А. у заяві не заперечує проти зачоного розгляду справи та винесення судом заочного рішення ( а.с. 41 ).
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи двічі повідомлявся належним чином та останнньому два рази направлялись рекомендованим листом судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. За даними Городнянської міської ради Чернігівської області відповідач зареєстрованим проживаючим у ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно відмітки поштового відділення судові повістки про виклик до суду повернуті без вручення відповідачу у зв’язку з закінченням терміну зберігання через відсутність останнього за вказаною адресою ( а.с. 50, 55 ).
Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно приписів ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідач ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи, а тому судові повістки направлялись відповідачу за адресою його місця проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, відповідачу ОСОБА_1 належним чином вручено судові повістки і він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ).
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 належним чином двічі повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з’явився, не подав відзив на позов, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд, виходячи з
приписів ст. 280 ЦПК України, приходить до висновку щодо можливості провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що винесено відповідну ухвалу від 16.04.2018 року.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З дослідженого в судовому засіданні кредитного договору № б/н від 13.10.2011 року встановлено, що він складається з анкети - заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та укладений між останнім ( позичальник ) та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( кредитор ). За умовами договору кредитор 13.10.2011 року надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 2500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Заява на отримання кредиту підписана ОСОБА_1 13.10.2011 року ( а.с. 7 ).
У довідці про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» по кредитному договору ОСОБА_1 визначено умови кредитування відповідача. Відповдіну довідку ОСОБА_1 підписав 13.10.2011 року ( а.с. 8 ).
В Умовах та правилах надання банківських послуг детально визначено права та обов’язки банку, права та обов’язки клієнта, умови обслуговування та правила користування платіжною карткою, відповідальність сторін ( а.с. 9-32 ).
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № б/н від 13.10.2011 року встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30.12.2017 року становить 105885,58 грн. ( а.с. 5-6 ).
З‘ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов‘язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі), у строк та в порядку , що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок у строк, протягом якого підлягає виконанню зобов’язання.
Згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та укладеному договорі.
При цьому, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500 грн. – штраф
( фіксована частина ) та 5018,36 грн. – штраф ( процентна складова ), суд вважає за необхідне у стягненні штрафів відмовити. При цьому суд приймає до уваги правову позицію Верховного суду України, висловлену у постанові від 21.10.2015 року у справі № 6-2003 цс15, в якій роз’яснено, що цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки ( пені, штрафу ). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання ( частина 2 статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України ). За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статі 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених статтею 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів у належному розмірі стягненню підлягають заборгованість за тілом кредиту, процентами за кредитом, комісія та пеня.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволений частково, то на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на корить позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1472,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526 - 527, 530, 610-612, 629, 1046, 1048 - 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 4-5, 12-13, 128, 130-131, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( місцезнаходження : вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570 ) до ОСОБА_1 ( місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.10.2011 року в розмірі 100367 грн. 22 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 2874 грн. 04 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 92478 грн. 18 коп., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 5015 грн. 00 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1472 грн. 00 коп. сплаченого позивачем судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги до Апеляційного суду Чернігівської області подаються учасниками справи через Городнянський районний суд Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення – 26 квітня 2018 року.
Суддя О.Д.Березовський
Судове рішення № 73558739, Городнянський районний суд Чернігівської області було прийнято 16.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 732/220/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: