Постанова № 73556839, 16.04.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/969/17Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/789/221/18 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія - 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Бершадської Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

з участю секретаря - Танцюра О.В.

представника апелянта ОСОБА_1, представника Тернопільської ОДА ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 606/969/17 за апеляційною скаргою приватного підприємства "Гарт Плюс" на рішення Теребовлянського районного суду від 13 грудня 2017 року (ухваленого суддею Малярчук В.В.) в справі за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа приватне підприємство "Гарт Плюс", про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, третя особа приватне підприємство "Гарт Плюс", про визнання права власності на земельну ділянку площею 1,1276 га, кадастровий номер 6125055400:01:001:1521.

Позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2005 року ПП "Гарт Плюс" набуло право власності на нежитлову будівлю (цех по виготовленню скла), що знаходиться в с.Конопківка Теребовлянського району Тернопільської області по вул. Коновальця, 25.

Розпорядженням голови Теребовлянської РДА №7 від 6 січня 2005 року обумовлена земельна ділянка була незаконно передана до земель запасу. Однак, рішенням господарського суду Тернопільської області від 1 березня 2016 року по справі №921/1171/15-г/4 зазначене розпорядження було визнано незаконним в частині передачі до земель запасу земельної ділянки площею 1,1276 га, кадастровий номер 6125055400:01:001:152, на якій розташований об’єкт нерухомості третьої особи.

Враховуючи ту обставину, що на момент припинення ПАП «Надзбруччя» право власності на спірну земельну ділянку було незаконно зареєстровано за державою в особі Тернопільської ОДА, а за відсутності вказаного розпорядження обумовлена земельна ділянка залишилась би у власності ПАП «Надзбруччя», то він, як власник ПАП «Надзбруччя», мав би одержати відповідну земельну ділянку у власність при ліквідації вказаного підприємства.

В липні 2017 року ПП “Гарт Плюс” звернулось з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на ту ж саму ділянку.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2015 року товариство придбало нежитлову будівлю (цех по виготовленню скла), що в с.Конопківка Теребовлянського району Тернопільської області по вул. Коновальця, 25.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 1 березня 2016 року по справі №921/1171/15-г/4 розпорядження Теребовлянської РДА було визнано незаконним в частині передачі до земель запасу земельної ділянки площею 1,1276 га, кадастровий номер 6125055400:01:001:152, на якій розташований об’єкт нерухомості позивача.

Таким чином, на час укладення вказаного договору купівлі-продажу, відповідна будівля була розташована на земельній ділянці, право власності на яку належало ПАП “Надзбруччя” на підставі державного акту серії ТР №33, як правонаступнику колгоспу “Надзбруччя”, що було встановлено рішенням Теребовлянського районного суду від 4 листопада 2010 року по справі №2-767/2010.

Вважає, що на підставі ст. 377 ЦК України внаслідок придбання ним нежитлової будівлі, до нього перейшло й право власності на земельну ділянку, на якій вона розміщена.

Ухвалою Теребовлянського районного суду від 11 липня 2017 року позовну заяву ПП «Гарт Плюс» до Тернопільської ОДА, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку вирішено розглядати спільно із позовом ОСОБА_3 до Тернопільської ОДА, третя особа ПП «Гарт Плюс», про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Теребовлянського районного суду від 14 серпня 2017 року провадження у вищевказаній цивільній справі закрито.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2017 року ухвалу Теребовлянського районного суду від 14 серпня 2017 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської ОДА, третя особа ПП "Гарт Плюс" про визнання права власності на земельну ділянку та за позовом третьої особи ПП "Гарт Плюс" до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Теребовлянського районного суду від 13 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Тернопільської ОДА, третя особа ПП "Гарт Плюс", про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП “Гарт Плюс” просить скасувати рішення Теребовлянського районного суду від 13 грудня 2017 року, направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання по суті в іншому складі суду, посилаючись на те, що суд не розглядав його вимог, оскільки ухвалою апеляційного суду від 19 жовтня 2017 року було скасовано ухвалу Теребовлянського районного суду від 14 серпня 2017 року в частині його вимог та самостійного позову ОСОБА_3 Вважає, що позов ОСОБА_3 суд повинен був залишити без розгляду у зв’язку з його неявкою в судове засідання, оскільки останній заяву про розгляд справи у його відсутності подавав під час розгляду справи під головуванням судді Ромазан Л.С., а щодо розгляду справи під головуванням судді Малярчука В.В. жодної заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав. Не погоджується з мотивувальною частиною рішення, яка з порушенням вимог ст. 61 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи), ґрунтується на правовій оцінці обставин у справі про банкрутство, де предметом доказування є інші обставини.

В судовому засіданні представник ПП “Гарт Плюс” апеляційну скаргу підтримав, вважає, що позов ОСОБА_3 не підлягає до задоволення, оскільки з переходом права власності на нежитлову будівлю до ПП “Гарт Плюс” право власності ПАП “Надзбруччя” та ОСОБА_3 на земельну ділянку, на якій вона розміщена припинилось. На його думку, доведеним є те, що ПАП “Надзбруччя” є правонаступником колгоспу “Надзбруччя”, що підтверджується рішенням Теребовлянського районного суду від 4 листопада 2010 року у справі за позовом невідомої особи до ПАП “Надзбруччя” про видачу пільгової довідки та опису робочого місяця. Спірна земельна ділянка не входила до пайового фонду колгоспу “Надзбруччя”.

Представник Тернопільської ОДА апеляційну скаргу не визнав, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явився.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 23 грудня 2005 року ПАП “Надзбруччя” відчужило, а ПП “Гарт Плюс” придбало нежитлову будівлю (цех по виготовленню скла), яка знаходиться в с.Конопківка Теребовлянського району Тернопільської області по вул. Коновальця, 25. Ця нежитлова будівля належала продавцеві на підставі свідоцтва про право власності, виданим виконкомом Микулинецької селищної ради Теребовлянського району від 5 грудня 2005 року (а.с. 22).

Як зазначає в позовній заяві позивач та визнає представник ПП “Гарт Плюс”, що нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці, яка належала колгоспу “Надзбруччя” згідно Державного Акту на право колективної власності Серія ТР33, виданого на підставі рішення Микулинецької селищної ради №32 від 1 вересня 1995 року (а.с. 19), правонаступником якого є ПАП “Надзбруччя”.

На підтвердження факту правонаступництва, позивач та представник ПП “Гарт Плюс” посилаються на рішення Теребовлянського районного суду від 4 листопада 2010 року у справі №2-767/2010 у справі за позовом невідомої особи про видачу пільгової довідки та опису робочого місця, в мотивувальній частині якого зазначено: “Відповідно до листа №351/С-16 від 05.08.2010 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Колективне господарство «За комунізм» в 1990 році було перейменовано у колгосп «Надзбруччя» (протокол від 24 лютого 1990 року №1), який реорганізовано у сільськогосподарське товариство власників земельних і майнових паїв «Надзбруччя» (протокол від 30 грудня 1996 року №1), яке стало правонаступником колгоспу «Надзбруччя». Згодом, сільськогосподарське товариство власників земельних і майнових паїв «Надзбруччя» розпорядженням голови Теребовлянської райдержадміністрації від 15 лютого 2000 року №42 перереєстровано у ПАП «Надзбруччя», яке є правонаступником сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Надзбруччя», про що свідчить виписка із зборів членів сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв «Надзбруччя» від 25 січня 2000 року та доповнення до статуту ПАП «Надзбруччя».

Рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/1171/15-г/4 від 1 березня 2016 року визнано незаконним розпорядження голови Теребовлянської районної державної адміністрації “Про передачу земель загального користування колишніх КСП до земель запасу сільських рад на території району” № 7 від 06.01.2005 р. та запис під № 39 Додатку до розпорядження голови районної державної адміністрації № 7 від 06.01.2005 р. в частині передачі до земель запасу Микулинецької селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області земельної ділянки колективної власності колишнього колгоспу “Надзбруччя” в с. Конопківка, вул. Коновальця (вул. Радянська), 25, Теребовлянського району Тернопільської області площею 1.1276 га під господарськими будівлями і дворами, кадастровий номер земельної ділянки 6125055400:01:001:1521, на якій знаходиться викуплена ПП “Гарт Плюс” нежитлова будівля (цех по виготовленню скла).

Судом також встановлено, що постановою господарського суду Тернопільської області від 22 січня 2013 року у справі №11/Б-921/1444/2013 ПАП “Надзбруччя” визнано банкрутом, а ухвалою від 9 квітня 2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та вирішено ліквідувати ПАП “Надзбруччя” як юридичну особу, а грошові вимоги вважати погашеними.

У вказаних рішеннях зазначено, що згідно поданих кредитором та ліквідатором документів будь-яке майно, земельні ділянки та кошти для погашення заборгованості у ПАП “Надзбруччя” відсутні.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності порушення його прав на спірну земельну ділянку, на якій розміщена нежитлова будівля (цех по виготовленню скла), яка відчужена ПП “Гарт Плюс”. При цьому суд посилався на рішення господарського суду у справах про банкрутство ПАП “Надзбруччя” та його ліквідацію.

Колегія погоджується з рішенням суду про відмову ОСОБА_3 У задоволенні позовних вимог, оскільки захисту підлягає лише порушене право.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він відчужив за договором купівлі-продажу ПП “Гарт Плюс” лише нежитлову будівлю, а тому у зв’язку із припиненням діяльності ПАП “Надзбруччя” та визнанням незаконним розпорядження Теребовлянської ОДА від 6 січня 2005 року він, як фізична особа, колишній засновник ПАП “Надзбруччя”, має право одержати у власність спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до витягу ЄДРЮОФОП ПАП “Надзбруччя” створене ОСОБА_3 15 лютого 2000 року зі статутним фондом 3 636 грн і припинено 13 травня 2013 року за судовим рішенням у зв’язку з визнанням його банкрутом.

Згідно п. 3.1 Статуту ПАП “Надзбруччя” підприємство було власником майна засновника, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

З витягу ДЗК від 20 березня 2017 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125055400:01:001:1521 площею 1,1276 га є землею промисловості державної форми власності (а.с. 16).

Враховуючи те, що земельна ділянка, на яку просить визнати право власності позивач, відноситься до категорії земель промисловості, знаходиться під нежитловим приміщенням (цеху з виготовлення скла), яке за договором купівлі-продажу ПАП “Надзбруччя” відчужило ПП “Гарт Плюс”, апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що право ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку не порушене.

Та обставина, що рішенням господарського суду від 1 березня 2016 року у справі за позовом ПП “Гарт Плюс” до Теребовлянської РДА визнано незаконним розпорядження Теребовлянської РДА №7 від 6 січня 2005 року в частині передачі земельної ділянки кадастровий номер 6125055400:01:001:1521 до земель запасу, не дає підстав для визнання за ОСОБА_3, як фізичною особою, права власності на неї.

Суд першої інстанції помилково мотивував рішення висновками, зробленими господарським судом у справі про банкрутство ПАП “Надзбруччя”, що відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи) не є безумовною підставою для звільнення від доказування.

Зважаючи на те, що висновок суду про відсутність порушення прав ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку є вірним, апеляційний суд приходить до висновку, що резолютивну частину рішення слід залишити без змін, змінивши його мотивувальну частину.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був залишити позовні вимоги ОСОБА_3 без розгляду у зв’язку з його неявкою в судове засідання та не брати до уваги заяву ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутності, оскільки вона подана під час розгляду справи під головуванням ОСОБА_4, а справа розглядалась суддею Малярчуком В.В., не заслуговують уваги суду виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 10 липня 2017 року подав Теребовлянському районному суду заяву про розгляд справи №606/969/2017, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просив дану справу розглядати у його відсутності (а.с. 32), тобто висловив свою думку щодо участі в судовому засіданні. Зміна складу суду не зобов’язує позивача повторно висловлювати свою думку щодо участі в судовому засіданні.

Отже, наявність такої заяви в матеріалах справи не дає підстав для залишення позову ОСОБА_3 без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позов ПП “Гарт Плюс” до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, який був прийнятий до спільного розгляду з позовом ОСОБА_3 До Тернопільської ОДА, третя особа ПП “Гарт Плюс”, судом не розглядався.

Згідно ч. 10 ст. 188 ЦПК України справи, об’єднані в одне провадження, роз’єднанню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦПК України якщо в одному провадженні об’єднані кілька взаємопов’язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об’єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не знаходить, що мало місце порушення прав “Гарт Плюс”, оскільки згідно ст. 259 ЦПК України закон дозволяє часткове вирішення одних вимог і продовження розгляду справи в частині невирішених вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на сторони в межах ними понесених.

Апеляційний суд, керуючись ст.ст. 259, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Гарт Плюс" задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення Теребовлянського районного суду від 13 грудня 2017 року залишити без змін, змінивши мотивувальну частину судового рішення.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Справу щодо позовних вимог приватного підприємства "Гарт Плюс" направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5