Рішення № 73556795, 23.04.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2018 Справа №607/2566/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у присутності:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу №607/2566/18 за позовом ОСОБА_1 до Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 пред’явив до суду позов до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №177500 від 06 лютого 2018 року, винесеної поліцейським Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

В постанові зазначено, що 06 лютого 2018 року об 11 годині 50 хвилин у с. Шепетин Дубенського району ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Пежо експерт», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 д.2, що поділяє транспортні потоки.

Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки: 1) жодного доказу на підтвердження його вини поліцейським не надано; 2) при розгляді справи не досліджувались докази, справа по суті не розглядалась; 3) на вимогу позивача поліцейський не ознайомив його із відеозаписом з нагрудної камери; 4) не було враховано його пояснень про те, що ніяких вимог ПДР він не порушував; 5) порушено порядок розгляду справи, встановлений КУпАП.

Справа розглядається судом у спрощеному позовному провадженні, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 286 КАС України.

Від відповідача відзиву на позов та будь-яких інших письмових заперечень не надходило.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав із викладених у позовній заяві мотивів. Вказав, що ніякого порушення не допускав. Вимог суцільної лінії розмітки не порушував. Будь-яких інших порушень ПДР також не вчиняв. Зупинений був безпідставно. Працівник поліції не представився, причини зупинки не пояснив. На прохання позивача пред’явити для перегляду відеозапис поліцейський відповів категоричною відмовою. На зауваження позивача про те, що ніяких доказів правопорушення немає, працівник поліції підійшов до машини марки «БМВ» без номерних знаків, яка очевидно була ним раніше зупинена, і, переговоривши з водієм, повідомив, що в нього вже є свідок. Хоча, у присутності позивача він цього свідка не допитував, із його поясненнями позивача не ознайомив. Про що спілкувався працівник поліції та водій цього «БМВ» йому невідомо. Прав позивачу поліцейським роз’яснено не було. Відтак, притягнення до відповідальності відбулося всупереч закону.

У судове засідання представник відповідача повторно не з’явився, не повідомивши про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 205 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №177500 від 06 лютого 2018 року, винесеної поліцейським Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

В постанові вказано, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Пежо експерт», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, «не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 д.2, що поділяє транспортні потоки».

Постанова складена вкрай нерозбірливим почерком, встановити точне найменування посади та прізвище, ім’я та по батькові особи, яка винесла постанову, не видається можливим.

Згідно з п. 8 постанови до неї додається пояснення свідка (прізвище, ім’я та по батькові свідка не зазначено).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність частково задовольнити позов з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. п. 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі – ПДР) горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей

У Додатку 2 до Правил дорожнього руху (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2013 р. № 111) вузька суцільна лінія позначена як 1.1.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 ОСОБА_1 «не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 д.2, що поділяє транспортні потоки». Разом із тим, не конкретизовано, яку ж таку вимогу дорожньої розмітки 1.1 д.2 не виконав позивач і в який спосіб відбулося таке невиконання.

Як ствердив позивач у судовому засіданні, вимог суцільної лінії розмітки не порушував. Будь-яких інших порушень ПДР також не вчиняв. На його прохання пред’явити для перегляду відеозапис поліцейський наявного в нього відеозапису не представив. З поясненнями свідка позивача також ознайомлено не було.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як зазначалося, в оскаржуваній постанові вказано, що до неї додається пояснення свідка.

Проте, ні позивачу, ні суду таких пояснень надано не було.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому йому надсилалась копія ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви і доданих до неї документів, з якого вбачається, що зазначені документи отримані 26 березня 2018 року, тобто завчасно до судового засідання, яке було призначене на 29 березня 2018 року о 17 годині 15 хвилин. У зв’язку з неявкою учасників справи судове засідання відкладено на 23 квітня 2018 року на 16 годину 30 хвилин, повістку про виклик на вказану дату і час представником відповідача згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення отримано 11 квітня 2018 року, тобто, знову ж таки, завчасно до судового засідання.

Однак, у судове засідання представник відповідача повторно не з’явився, ніяких доказів щодо правомірності оскаржуваної постанови не надав.

Відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, який ніяких доказів правомірності оскаржуваної постанови, в тому числі пояснень свідка, про які зазначено в цій постанові, а також, наприклад, відеозапису з відеореєстратора, в судове засідання не надав, крім того, не подав відзиву на позов, а позивач наявність порушення ПДР в його діях заперечує, ніяких доказів на підтвердження його вини у правопорушенні, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, судом не здобуто, суд вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №177500 від 06 лютого 2018 року неправомірною.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом установлено, що оскаржувану постанову не обгрунтовано належними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також, зміст правопорушення викладено не зрозуміло, не конкретизовано, яку ж таку вимогу дорожньої розмітки 1.1 д.2 не виконав позивач і в який спосіб відбулося таке невиконання.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги ст. 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови належним чином не виконані, оскільки не з’ясовано всіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

З цих підстав позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Підстав закриття провадження у справі суд не вбачає, оскільки зібрані у справі докази не є достатніми для встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 – 246, 250, 255, 286, 295, 297, п. п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (м. Тернопіль, вул. В. Великого, 8/10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Пекарська, 10, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 40108761) про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №177500 від 06 лютого 2018 року, винесену поліцейським Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Надіслати справу на новий розгляд до Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

У задоволенні позову в частині закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне рішення суду складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_2