Ухвала суду № 73555658, 23.04.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7368/17

Провадження № 2-а/591/169/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Кривцової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції в м. Бориспіль лейтенанта поліції ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

20 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 12 грудня 2017 року серії ЕАА № 234522 він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за ч. 2 ст. 121 КУпАП, а саме, за те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом Mersedes Benz 313 Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1, який не обладнаний аварійним виходом, чим порушив п.п. 31.4.7 ПДР.

Позивач вважає, що дана постанова є необґрунтованою, так як в зазначеному автомобілі передбачені такі аварійні виходи: потолочний люк, вікна з наклеєними покажчиками та встановленими молоточками і бокові двері зі встановленим механічним пристроєм, щоб при необхідності можливо було відкрити їх зсередини. Однак відповідач, не оглянувши ці пристрої, зажадав від позивача схему розташування аварійних виходів. Отримавши відповідь, що така схема у позивача відсутня, склав постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Позивач, висловлюючи свою незгоду з даним порушенням зазначив, що поліцейський вказав у постанові про порушення всього переліку п.п.31.4.7 ПДР України, тобто всіх інших елементів конструкції транспортного засобу, а не конкретного пункту, що забороняє експлуатацію транспортного засобу, серед яких навіть відсутній пункт, що забороняє експлуатацію автомобіля, не обладнаного дверним аварійним виходом.

Позивач, посилаючись на п. 1, 2, 3 Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 жовтня 2008р. №534 (Зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 17 листопада 2008р. за №1107/15798) вказує, що Порядок визначає процедуру проведення перевірок технічного стану колісних транспортних засобів під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадках наявних ознак, що свідчать про технічну несправність колісничного транспортного засобу або забруднення ним навколишнього середовища. На автомобільних дорогах і вулицях можуть бути перевірені колісничні транспортні засоби, незалежно від їх призначення, місця реєстрації та належності, крім автомобілів швидкої медичної допомоги, оперативних та аварійно-рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав. За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві колісничного транспортного засобу.

Акт перевірки, згідно Порядку, містить відомість технічного контролю, зокрема п.(і) інші недоліки (згідно з підпунктом 31.4.7 Правил дорожнього руху) та зазначається результат контролю.

Крім того, позивач посилаючись на п.5.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», зазначає, що ідентифікаційні дані колісного транспортного засобу, характеристики використовуваного обладнання, умови та результати контролю заносять до протоколу контролю, рекомендована форма якого наведена у ОСОБА_3

Відповідно до ОСОБА_3 В, протокол контролю технічного стану КТЗ передбачає, що контроль проводиться суб’єктом господарювання, що виконує контроль, до протоколу вносяться ідентифікаційні дані КТЗ: марка КТЗ (модель), модифікація, категорія, державний номерний знак, VIN (номер кузова, рами, шасі), рік виготовлення (першої реєстрації), пробіг (показання одометра/км), власник КТЗ. Також у протоколі зазначається, що Контроль проводиться на відповідність вимогам ДСТУ 3649 за відповідними пунктами згідно з чинним законодавством, зазначається (методики) контролю тощо.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 29 березня 2018 року (а.с.50).

04 квітня 2018 року письмовий відзив від відповідача надійшов на електронну адресу суду, без відеозапису (а.с.52-57).

10 квітня 2018 року письмовий відзив з додатками та диском з відеозаписом надійшов на адресу суду (а.с.58-67).

У своєму відзиві відповідач заперечує проти позову, вважає, що твердження ОСОБА_1, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач вказує, що п.31.4 ПДР передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: 31.4.7. Інші елементи конструкції: г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла.

Згідно ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю.

Статтею 52-3 цього Закону передбачено, що до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать в тому числі: здійснення контролю за безпекою руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів,

У запереченнях вказується, що не допускаються до руху автобуси без пасажирських поручнів і стояків, аварійних механізмів відчинення дверей та сигналізації про вимогу зупинки, без забезпечення достатнім доступом аварійних виходів та засобів приведення їх у дію, засобів освітлення салонів, приводів управління дверима та їхньої функційної сигналізації.

Відповідно до ОСОБА_4 МВС № 710 від 26.11.2012 «Про затвердження Вимог до перевірки та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки», кількість, доступність для пасажира, стан конструкції, функціонування, технічний стан засобів відкривання аварійних виходів мають відповідати вимогам виробника, Правил ЄЕК ООН № 107, доданих до Угоди-2, або актів законодавства ЄС, наведених у додатку 3 до СТУ 60.2-00017584-011-2001, документів з питань переобладнання відповідно до Порядку переобладнання5 з урахуванням вимог пунктів 6.8.8, 6.8.9 ДСТУ 3649:2010.

Аварійні виходи ТЗ, що переобладнані в автобуси та зареєстровані до 01 квітня 2008 року, мають відповідати вимогам документів з питань переобладнання згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання допуску автобусів до експлуатації"-6, аварійні виходи повинні бути позначені зсередини та зовні пасажирського салону і мати відповідні символи та інструкційні таблички для користувачів. Додаткове обладнання, встановлене в салоні автобуса, не повинно перешкоджати вільному доступу до аварійних виходів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, прослухавши диск відеозапису, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою інспектора управління патрульної поліції в м. Бориспіль лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 12 грудня 2017 року серії ЕАА № 234522, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за ч. 2 ст. 121 КУпАП, а саме, за те, що ОСОБА_1 12 грудня 2017 року о 12-23 год. на 76 км. автошляху Київ-Харків здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом Mersedes Benz 313 Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1, який не обладнаний аварійним виходом відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушив п.п. 31.4.7 ПДР - інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил та стандартів (а.с.24).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом (КУпАП).

Строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, визначений ст. 289 КУпАП і становить 10 днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ст. 286 КАС України в редакції від 03.10.2017 року, позовну заяву щодо оскарження дій та рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Позивач не пропустив строк на оскарження постанови, так як звернувся до суду з позовом 20.12.2017 року (а.с.2).

Відповідно до ст. 72 КАС України в редакції від 03.10.2017 року, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, п. 31.4.7. ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

Інші елементи конструкції (п. 31.4.7 ПДР):

а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;

б) не працює звуковий сигнал;

в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Примітка:

На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727–88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.

г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла;

ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори;

д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з'єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа;

е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;

є) відсутні:

медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, — на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж;

знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, — на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі;

на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два);

проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах;

працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.

Примітки:

1. Тип, марка, місця встановлення додаткової кількості вогнегасників, якими обладнуються транспортні засоби, що перевозять радіоактивні та окремі небезпечні вантажі, визначаються умовами безпечного перевезення конкретного небезпечного вантажу.

2. Аптечка, перелік медикаментів якої відповідає ДСТУ 3961-2000 для відповідного типу транспортного засобу, і вогнегасник повинні бути в закріпленому стані у місцях, визначених підприємством-виробником. У разі коли конструкцією транспортного засобу зазначені місця не передбачено, медична аптечка і вогнегасник повинні розташовуватись у легкодоступних місцях. Тип і кількість вогнегасників повинні відповідати встановленим нормам. Вогнегасники, якими забезпечуються транспортні засоби, повинні бути сертифікованими в Україні відповідно до вимог законодавства;

ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією;

з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках;

и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки;

і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі — поперечних рукояток для пасажира;

ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідач надав заперечення проти позову, які обґрунтовує посиланням на порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом, і обладнання якого не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.

При цьому у відзиві відповідач вказує, що позивач порушив п. 31.4.7 ПДР, а саме: не працюють аварійні виходи; та п. 52-3 Закону «Про дорожній рух», згідно якої не допускаються до руху автобуси без забезпечених достатнім доступом до аварійних виходів та засобів приведення їх у дію.

Крім того, відповідач посилається на ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якої транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної та конструкторської документації.

Також відповідач посилається на порушення позивачем ОСОБА_4 МВС № 710 від 26.11.2012 «Про затвердження Вимог до перевірки та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки», згідно якого кількість, доступність для пасажира, стан конструкції, функціонування, технічний стан засобів відкривання аварійних виходів мають відповідати вимогам виробника.

У даній справі відповідач також надав відеозапис, на який посилається як на доказ того, що транспортний засіб Mersedes Benz 313 Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 не обладнаний аварійним виходом відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено п.п. 31.4.7 ПДР.

Як вбачається з самої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач зазначив, що водій здійснював перевезення пасажирів на визначеному маршруті транспортним засобом який не обладнаний аварійним виходом, відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушив п. 31.4.7. ПДР – інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Водночас, при дослідженні судом відеозапису встановлено, що інспектор патрульної поліції не проводив огляд транспортного засобу Mersedes Benz 313 Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 на наявність аварійних виходів у ньому, не здійснював перевірку чи працюють наявні аварійні виходи та встановлені відповідні механічні пристрої для їх відкриття, не перевіряв чи забезпечено достатній доступ аварійних виходів та засобів приведення їх у дію.

В той же час позивач на підтвердження своїх доводів про те, що транспортний засіб Mersedes Benz 313 Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 обладнаний аварійними виходами – надав суду фотознімки (а.с.20-21), з яких вбачається, що автобус має передбачені його конструкцією аварійні виходи: потолочний люк, вікна з наклеєними покажчиками та встановленими молоточками і бокові двері зі встановленим механічним пристроєм, щоб можливо було їх відкрити з середини.

Зазначені відповідачем в постанові дані про те, що автомобіль «переобладнаний з порушенням відповідних норм» - не підтверджені будь-якими доказами.

З матеріалів справи, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відеозапису та відзиву – неможливо встановити, в зв’язку з чим і на підставі яких документів відповідач дійшов такого висновку.

В зв’язку з вищевикладеним, суд вважає, що відповідач не виконав свій обов’язок доказування правомірності свого рішення, оскільки не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову інспектора управління патрульної поліції в м. Бориспіль лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 12.12.2017 року серії ЕАА № 234522 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 680 грн. за адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КУпАП – необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КУпАП – закрити.

Керуючись ст.ст. 288, 293 КпАП України, ст.ст. 268-272, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції в м. Бориспіль лейтенанта поліції ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності– задовольнити.

Скасувати постанову інспектора управління патрульної поліції в м. Бориспіль лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 12.12.2017 року серії ЕАА № 234522 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 680 грн. за адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КУпАП – закрити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення (складення) рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Судове рішення складено та підписано 23 квітня 2018 року.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова