Рішення № 73555648, 16.04.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2361/17

Провадження № 2/577/31/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

при секретарі Мирошниченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопське професійно-технічне училище» про стягнення невиплачених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, уточнивши вимоги, просить стягнути з відповідача:

1) заробітну плату за завідування електрозварювальною майстернею за січень-червень місяці 2015 року в сумі 1869,24 грн. та за вересень-грудень 2015 року, січень-травень 2016 року в розмірі 2707 грн.;

2) відповідно до укладеного колективного договору матеріальне заохочення за стаж роботи в училищі в розмірі 0,5 посадового окладу, що становить 1038,45 грн., та премію при виході на пенсію за віком в розмірі посадового окладу – 2076,90 грн.

Крім того, після початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, яка, з огляду на положення ч.2 п.3 ст.49 ЦПК України, судом залишена без розгляду, а позивачу роз»яснено право звернення з окремим позовом.

На обгрунтування вимог ОСОБА_1 зазначив, що працює в училищі з 01.08.1978 року по теперішній час. З 01.09.2014 року був призначений завідуючим електрозварювальною майстернею з щомісячною доплатою 15% посадового окладу майстра виробничого навчання. Ця виплата проводилась до 31.12.2014 року, а потім була неправомірно припинена. Крім того, за умовами Колективного договору адміністрація училища взяла на себе зобов»язання матеріально заохочувати працівників, які безперервно відпрацювали більше 35 років, в розмірі 0,5 посадового окладу, а також надавати одноразову грошову допомогу при звільненні у зв»язку з виходом на пенсію в розмірі посадового місячного окладу. Проте, проробивши більше 38 років і досягнувши пенсійного віку, він жодного разу не отримував наведені виплати. Добровільно виплатити ці кошти відповідач не бажає, що і стало підставою звернення до суду.

Представник відповідача виконуюча обов»язки директора ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» ОСОБА_2 заперечує задоволенню вимог. При цьому пояснила, що дійсно за наказами по училищу ОСОБА_1 призначений завідуючим електрозварювальною майстернею, проте матеріальної відповідальності за ним не закріплено, а тому, на її переконання, підстав для нарахування 15% доплати немає. Щодо заохочення у розмірі 0,5 посадового окладу за стаж роботи більше 35 років та виплати матеріальної допомоги у розмірі посадового окладу при виході на пенсію, які визначені в Колективному договорі, то внаслідок незадовільного фінансування з Державного бюджету і відсутності на ці виплати власних коштів, продовження ОСОБА_1 працювати після досягнення пенсійного віку, що виключає отримання такої допомоги, просить відмовити у задоволенні вимог і в цій частині.

Суд вислухавши доводи сторін, дослідивши представлені докази приходить до переконання про часткове задоволення позову виходячи із такого.

Розміри підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) працівникам установ і закладів освіти визначені постановою КМ України від 20.04.2007 року №643.

У додатку №2 наведеної норми закріплені додаткові оплати за окремі види педагогічної та іншої діяльності для працівників установ і закладів освіти, зокрема майстрам виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів за керівництво майстернею встановлена доплата 15% посадового окладу.

У Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМ України від 14.06.2000 року №963, визначено поняття завідувача - це керівник навчально-виробничої (навчальної) майстерні з основного напряму діяльності.

Отже, вказана доплата гарантована Державою, а тому повинна здійснюватись.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 3 п. 4 наказу Міносвіти «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.10.2005 р. за № 1130/11410, працівникам навчальних закладів передбачені доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників і за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу виконуваних робіт. Зазначені доплати у розмірі до 50 % посадового окладу установлюються працівникам, які виконують у цьому ж самому закладі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу.

Разом з тим, згідно Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року №102, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.05.1993 року, майстру виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу, який здійснює керівництво майстернею і не закріплений за групою учнів, може бути встановлена додаткова оплата в розмірі 15% посадового окладу. У випадку коли зазначений працівник водночас здійснює керівництво майстернею і закріплений за групою учнів, йому може бути встановлена додаткова оплата за збільшення обсягу виконаних робіт (п.83 Інструкції).

З огляду на викладене виплата додаткової оплати за збільшення обсягу виконаних робіт, зокрема при закріпленні майстра за групою учнів, виключає нарахування 15% відсотків за керівництво майстернею.

Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1, працює майстром виробничого навчання ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» по теперішній час. З 01.09.2014 року призначений завідуючим електрозварювальною майстернею з додатковою оплатою 15% посадового окладу. Крім того, певний період часу за ним були закріплені навчальні групи внаслідок чого виплачувалась додаткова оплата за збільшення обсягу виконаних робіт в більшому ніж 15% розмірі (а.с.15,58-59,60,74, 87-105,124-142, 168-169,170-171).

За таких обставин 15% посадового окладу повинно нараховуватись лише за період коли позивач не отримував доплату за збільшення обсягу виконаних робіт. Цей період становить з січня місяця по травень місяць 2015 року та з березня місяця по червень місяць 2016 року включно.

Отже, саме в цій частині вимоги підлягають задоволенню, а заперечення представника відповідача з посиланням на відсутність матеріальної відповідальності закріпленої за позивачем, як на підставу невиплати надбавки, не заслуговують на увагу суду.

В решті позов задоволенню не підлягає за відсутності у ДПТНЗ, яке повністю фінансується з Державного бюджету, наявності коштів спеціального фонду для виплати передбачених Колективним договором матеріального заохочення у розмірі 0,5 посадового окладу за стаж роботи понад 35 років, а також продовження ОСОБА_1 працювати в училищі після досягнення пенсійного віку не звільняючись на пенсію.

Варто зауважити, що жодному працівнику училища матеріальне заохочення з 2013 року не виплачувалось (а.с.171).

Керуючись: ст.97 КЗпП України, постановами КМ України від 20.04.2007 року №643 та від 14.06.2000 року №963, наказами Міносвіти від 26.09.2005 р. № 557 та від 15.04.1993 року №102, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 206, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Конотопське професійно-технічне училище» (юридична адреса м.Конотоп, Сумська область, вул.Будівельників, 24, ідентифікаційний код 05537555) донарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму щомісячної додаткової оплати в розмірі 15% посадового окладу за керівництво майстернею за період з січня місяця по травень місяць 2015 року та з березня місяця по червень місяць 2016 року включно.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопське професійно-технічне училище» на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кравченко В. О.